Рішення № 290648, 24.11.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2006 р. Справа № 02/5136

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:

позивача: Мельник А.Ю.–за довіреністю, відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал"

до Державного підприємства "Ватутінвуглереструктуризація"

про стягнення 31562 грн. 97 коп.,

ВСТАНОВИВ:

В результаті уточнення позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення із відповідача 28 188 грн. 21 коп. боргу за надані позивачем послуги по водопостачанню та водовідведенню у відповідності з договором № 35 від 01.09.2003 року за період з 01 січня 2005 року по 01 червня 2006 року, 2945 грн. 42 коп. пені за прострочення розрахунку в період з 21.02.2005 року по 18.06.2006 року. Також позивачем заявлено вимогу про відшкодування позивачу сплаченого державного мита в сумі 311 грн. 34 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов повністю, просив його задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але відзив на позов суду не надіслав, не направив свого представника у судове засідання, не надіслав заяву про розгляд справи за участі представника відповідача. Стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником, чи керівник особисто, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком. Суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті і вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал" в особі директора Точинюка В.М та Державне підприємство "Ватутінвуглереструктуризація" в особі виконуючого обов’язки директора Рачковського В.Ф. уклали договір № 35 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної власності від 01.09.2003 р. (із протоколом розбіжностей), за умовами якого позивач зобов’язався забезпечувати відповідача, як абонента за договором, питною водою, приймати стічні води в об’ємах, що не перевищують встановлених лімітів, а відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги позивача.

Вартість послуг за подачу води становить 1,19 грн. за 1 м3 (із 01.05.2005р. –2,50 грн. відповідно до рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради № 184 від 20.04.2005р.) та за приймання стічних вод - 1, 54 грн. за 1 м3 (в т.ч. ПДВ).

За умовами пункту 5.5. договору відповідач зобов’язався проводити оплату за надані послуги в триденний термін з дня одержання платіжного документа.

Як вбачається із поданих позивачем розрахунку заборгованості, рахунків на оплату вартості послуг, журналу реєстрації рахунків, та не заперечено відповідачем, його борг за отримані послуги за період з 01.01.2005 року по 01.05.2006 року становив 28 988 грн. 21 коп. Відповідач частково сплатив борг в сумі 800 грн. Тому залишок боргу за вказаний період складає 28 188 грн. 21 коп.

Відповідно до припису пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та припису пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003р., до прав і обов’язків сторін по даних господарських відносинах застосовуються відповідні положення вказаних Кодексів.

За своєю правовою природою договір № 35 від 01.09.2003 року є договором про надання послуг. Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, оскільки відповідач порушив свої договірні зобов’язання, не оплатив в установлений строк вартість наданих послуг, тому з нього підлягають стягненню на користь позивача 28 188 грн. 21 коп. боргу.

Відповідно до пункту 5.6. договору позивач правильно нарахував пеню за прострочення розрахунку за надані позивачем послуги, виходячи із встановленого договором розміру пені –подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Однак, позивачем помилково нараховано та заявлено до стягнення пеню за прострочення розрахунку за період з 21.02.2005р. по 18.06.2006р., тобто майже за 16 місяців, виходячи із наступного. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Оскільки законом та договором № 35 від 01.09.2003р. інше не встановлено, а суми боргу виникали щомісяця (що є окремою суму боргу із своїм строком оплати), тому суд вважає, що із відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 41 грн. 58 коп. за прострочення розрахунку в період з 18.04.2006р. по 18.06.2006 року (тобто по дату нарахування пені позивачем та враховуючи, що позовна заява направлена 05.10.2006р.).

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 282 грн. 30 коп. та 107 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Державного підприємства "Ватутінвуглереструктуризація" (Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспорта, 19, ідентифікаційний код 14196834) на користь Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал" (Черкаська область, м. Ватутіне, вул. К. Цеткін, 1, ідентифікаційний код 24359125) борг в сумі 28 188 грн. 21 коп., 41 грн. 58 коп. пені, 282 грн. 30 коп. витрат на сплату державного мита, 107 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 27.11.2006р.