Рішення № 29064262, 05.02.2013, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

0827\11217\12

2/336/500/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 5 лютого 2013 р.

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості по кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в липні 2012 року звернувся до суду із вищевказаним позовом, і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що згідно кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 133 067,00 доларів США, зі сплатою відсотків, та у забезпечення виконання договірних відносин був укладений договір іпотеки. Зобовязання по кредиту відповідач не виконав, тому, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на жилий будинок, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Паторжинського, 3-с, шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, та за рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна, у встановленому законом порядку, та за рахунок коштів отриманих від реалізації іпотеки задовольнити вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» у розмірі 1 978 585,74 грн., та стягнути судовий збір.

Сторони у судове засідання не явилися, представник позивача своєю заявою просив справу розглянути за його відсутності, на позові наполіг.

Відповідач своїми поясненнями, викладеними у поданій раніше заяві про перегляд заочного рішення суду, на заявлений позов заперечив, вказуючи на те, що існує виконавчий напис нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, під заставу якого і видавався кредит.

В порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно зясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 23 травня 2007 року між ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" та ОСОБА_2 був укладений договір № 014\17-46\241-55.

На виконання даного договору відповідач отримав кредит в сумі 133 067,00 доларів США, строком до 22.05.2027 року. За користування кредитом, згідно умов договору було встановлено плату у розмірі 12,85 % (відсотків) річних, які повинні сплачуватися щомісячно.

В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір від 23.05.2007 року між позивачем- іпотекодержателем та майновими поручителем ОСОБА_2 Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою м. Запоріжжя, вул. Паторжинського, 3-с, який належить на праві власності ОСОБА_2

Свої зобов'язання за кредитним договором № 014\17-46\241-55 від 23.05.2007 року відповідач не виконав, а саме своєчасно не погасив суму кредиту та відсотки по ньому.

26 квітня 2012 року банк направив відповідачу досудову вимогу про погашення боргу, яка залишена без відповіді (а.с. 14, 23, 24).

Відповідно до наданого розрахунку, станом на 6 липня 2012 року загальна заборгованість по кредитному договору № 014\17-46\241-55 складає 1 978 585,74 гривень. З них заборгованість за кредитом 1 061 615,81 грн., за відсотками 674 311,96 гривень, пеня за несвоєчасну сплату кредиту 130 712,71 гривень, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 111 945,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобовязаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" також передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки або шляхом проведення прилюдних торгів або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, суд дійшов до висновку про обгрунтованіть та законність вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому на правильність такого висновку суду не впливають пояснення відповідача щодо наявності виконавчого напису нотаріуса, вже вчиненого відносно предмету іпотеки, оскільки суду не було надано доказів про те, що такий виконавчий напис було фактично виконано, а предмет іпотеки реалізовано в рахунок виниклої заборгованості.

Проте у відповідності до ст. 39 Закону України" Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; 2) опис нерухомого майна; 3) заходи по забезпеченню збереження предмета іпотеки; 4) спосіб реалізації предмета іпотеки; 5) початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотеко держателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

На виконання норм зазначеного Закону, суд в рішенні про звернення стягнення на майно має навести відомості щодо загального розміру вимог зі всіма складовими, що підлягають сплаті іпотекодержателю, та зазначити початкову ціну продажу предмета іпотеки.

На підставі ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 11, 88, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК| України|, ст.ст.509, 526, 527, 530, 533, 610, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014\17-46\241-55 від 23.05.2007 року в розмірі 1 978 585,74 гривень, що складається із: заборгованість за кредитом 1 061 615,81 грн., за відсотками 674 311,96 гривень, пеня за несвоєчасну сплату кредиту 130 712,71 гривень, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 111 945,28 грн., звернути стягнення на жилий будинок, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Паторжинського, 3-с, який належить ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 23.05.2007 року за № 3203, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 23.05.2007 року, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, та за рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна, у встановленому законом порядку, задовольнити в повному обсязі вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 Аваль», за вищевказаним кредитним договором в загальній сумі 1 978 585,74 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль» суму витрат на сплату судового збору у розмірі 3219,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П.В Зарютін