Справа № 0503/9007/2012
2/219/138/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.01.2013 року. Артемівський міськрайонний суд в Донецькой області
у складі: головуючого судді: БУКРЄЙ С. П.
при секретарі: Лосинської І.М.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
3-ї особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
09 квітня 2011 року було укладено терміном на один рік договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну здоров*ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, між ОСОБА_4 та товариством з додатковою відповідальністю страхова компанія «ПЛЮС», правонаступником якого стало товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП», на забезпечений транспортний засіб тип В5, марки «HYUNDAI SANTA FE», номерний знак «АН 6111НІ». 12 жовтня 2011 року біля 18.25 години на дільниці 222 км автошляху «Старобельск-Луганськ-Донецьк»в Шахтарському районі Донецької області водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «HYUNDAI SANTA FE» номерний знак «АН 6111 НІ», порушивши вимоги п.п. 1.5, 2.3 «б», 11.2, 14.2 «в», 14.6 «г»Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення з автомобілем «АСТРА»номерний знак «АН3174ЕІ»під керуванням гр.-на ОСОБА_6, в результаті чого ОСОБА_6 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть.
ОСОБА_1, діюча у своїх інтересах як вдова, та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, де просить стягнути на її користь за рахунок відшкодування витрат на придбання ліків для лікування ОСОБА_6 за період з 12.10.2011 року по 2610.2011 року у сумі 45200.78 гривень; за рахунок компенсації витрат на поховання ОСОБА_6 17650.00 гривень; страхове відшкодування у зв*язку зі смертю годувальника на його дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 12689.64 гривень; страхове відшкодування на працездатну вдову ОСОБА_1 12689.64 гривень; компенсація витрат на правову допомогу у сумі 8000.00 гривень; за рахунок відшкодування моральної шкоди 5000.00 гривень.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та пояснили, що позивачкою було витрачено 45200.78 гривень на придбання лікарських препаратів, які вона купувала в аптеках м. Шахтарська, де знаходилась лікарня, у якій лікувався її чоловік з дня ДТП, т.т. з 12 жовтня і по день його смерті, т.т. по 26 жовтня 2011 року.
На поховання чоловіка нею було витрачено: 2850.00 гривень на ритуальні послуги; 6800.00 гривень на пам*ятник; 5000.00 гривень на поминальний обід 27.10.2011 року та 3000.00 гривень на поминальний обід 03.12.2011 року.
На час смерті чоловіка його середньомісячна заробітна плата складала 1057.46 гривень, з якої частка її малолітньої дитини, її, як вдови, яка має дитину віком до восьми років та загиблого, складає по 352.49 гривень на кожного, в силу чого просить, відповідно до вимог ст. 1202 ч.1 ЦК України та в межах установленого ліміту страхової суми за шкоду, заподіяну життю, стягнути з відповідача страхову суму одноразово за три роки, що складає ( 352.49 грн. х 36 місяців =) по 12689.64 гривень на її користь та на користь її малолітньої доньки.
Крім того просить стягнути за рахунок відшкодування моральної шкоди 5000.00 гривень та компенсувати витрати на правову допомогу по розгляду кримінальної та цивільної справи у розмірі 8000.00 гривень.
Представник відповідача належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з*явився і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, у зв*язку з чим судом прийнято рішення відповідно до вимог ст. 224 ч.1 ЦК України, про ухвалення заочного рішення, проти чого позивач не заперечує.
Залучений до участі у справі у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог, на боці відповідача, ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю погодився з позовними вимогами ОСОБА_1
Вислухавши обґрунтування позовних вимог позивачем та його представником, з*ясувавши обставини справи, дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вина ОСОБА_3 у скоєні 12 жовтня 2011 року злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та наслідки цього злочину, підтверджується копією вироку Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2012 року, який 21.02.2012 року набрав чинності (далі вирок суду), що, відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України, не потребує додаткових доказів по даній справі відносно доведеності вини конкретної особи та їх наслідків.
Судом встановлено, що 09 квітня 2011 року було укладено терміном на один рік договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну здоров*ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу (далі договір), між ОСОБА_4 та товариством з додатковою відповідальністю страхова компанія «ПЛЮС»на забезпечений транспортний засіб тип В5, марки «HYUNDAI SANTA FE», номерний знак «АН 6111НІ». 12 жовтня 2011 року, біля 18.25 години, на дільниці 222 км автошляху «Старобельск-Луганськ-Донецьк»в Шахтарському районі Донецької області водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «HYUNDAI SANTA FE» номерний знак «АН 6111 НІ», скоїв зіткнення з автомобілем «АСТРА»номерний знак «АН3174ЕІ»під керуванням гр-на ОСОБА_6, в результаті чого ОСОБА_6 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть у лікарні м. Шахтарська Донецької області 26 жовтня 2011 року, що підтверджується копією договору, копією вироку суду, копією свідоцтва про смерть серія 1-НО № 580218, актовий запис № 1031 від 27 жовтня 2011 року.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-1У від 01.07.2004 року, із змінами ( далі Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров*ю та /або/ майну потерпілого.
Відповідно до умов договору та ст. 9 Закону, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров*ю потерпілих, становить 100000.00 гривень і обов*язок відшкодування відповідної шкоди покладено на страховика (ст. 22 Закону).
Згідно п. 24.1 ст.24 Закону у зв*язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов*язані з лікуванням та купівлею лікарських препаратів.
З урахуванням вимог Закону, обставин, встановлених судом, наявності доказів, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування витрат, пов*язаних з купівлею лікарських препаратів на суму 45200.78 гривень підлягають задоволенню. В цій частині позивачка підтвердила розмір витрат на придбання лікарських препаратів саме на вказану суму наданням товарних чеків, які містять в собі дані про вид, кількість препаратів, їх вартість. Суд вважає можливим визнати ці докази належними та достатніми на підтвердження позову у цій частині. При цьому суд приймає до уваги той факт, що дати та місця придбання препаратів ( період з 12.10. по 25.10.2011 року, аптеки місця Шахтарська Донецької області) співпадають з датою і місцем скоєння ДТП ( 12.10.2011 року біля м. Шахтарськ), періодом, місцем лікування та днем смерті ОСОБА_6 ( лікарня м. Шахтарська Донецької області по 26.10.2011 року - день смерті).
Відповідно до п. 27.1 ст. 27 Закону право на отримання відшкодування за шкоду, пов*язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.
Пункт 27.5 ст. 27 Закону передбачає відшкодування страховиком витрат на поховання при підтверджені таких витрат.
Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Факт смерті ОСОБА_6 26 жовтня 2011 року у м. Шахтарську Донецької області підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-НО № 580218, актовий запис № 1031 від 27 жовтня 2011 року, яке видано відділом державної РАЦС по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області.
Позивачка просить компенсувати їй витрати, пов*язані з оплатою ритуальних послуг у сумі 2850.00 гривень; 6800.00 гривень за придбаний нею пам*ятник; 5000.00 гривень на поминальний обід 27.10.2011 року та 3000.00 гривень на поминальний обід 03.12.2011 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України № 1102-1У від 10.07.2003 року «Про поховання та похоронну справу»із змінами та доповненнями, поховання померлого, це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Ритуальні послуги, це послуги, пов*язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.
Витрати у сумі 2850.00 гривень підтверджуються товарним чеком від 27.10.2011 року на ім.*я ОСОБА_8 на оплату ритуальних послуг. Суд вважає можливим визнати ці докази належними та достатніми на підтвердження позову у цій частині.
Крім цього суд вважає можливим задовольнити позовні вимого в частині компенсації витрат, пов*язаних з облаштуванням та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству придбання пам*ятника на суму 6800.00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ «Монументаль»і вважає можливим визнати цей доказ належним та достатнім на підтвердження позову у цій частині.
Одночасно суд вважає, що позовні вимоги стосовно компенсації відповідачем витрат на поминальні обіди у сумі 8000.00 гривень не підлягають задоволенню, оскільки таке не передбачено умовами договору та Законом.
Відповідно до п.27.2 ст. 27 Закону у зв*язку зі смертю годувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування мають діти, до досягнення ними повноліття, а також працездатна вдова, якщо у сім*ї є діти віком до восьми років.
Наявність такого права на отримання страхового відшкодування позивачкою та її донькою підтверджується свідоцтвом про шлюб: серія 1-НО № 192582, актовий запис № 179 від 03 липня 2009 року про реєстрацію шлюбу відділом РАЦС Харцизського міського управління юстиції Донецької області між ОСОБА_6 та ОСОБА_6 /Пащенко/ ОСОБА_9; свідоцтвом про народження на ім*я ОСОБА_7, 30 січня 2010 року: серія 1-НО № 318539, актовий запис № 97 від 23 лютого 2010 року про реєстрацію народження відділом РАЦС Харцизського міського управління юстиції Донецької області, де батьком значиться ОСОБА_6, а матірю ОСОБА_1.
Відповідно до довідки № 334 від 01.11.2011 року ТОВ «Співдружність»та довідки про доходи № 05/1-400 від 01.11.2011 року до Горлівської об*єднаної податкової інспекції, ОСОБА_6 з 07.02.2011 року та по день смерті, 26.10.2011 року, працював на посаді торгового агента і його середньомісячна заробітна плата складає 1057.46 гривень.
Згідно п.27.4 ст.27 Закону у зв*язку із смертю годувальника відшкодовується частина не отриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає (1776-2004-п) Кабінет Міністрів України.
Таким чином частина не отриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, т.т. позивачці і її дитині, складає (1057.46 грн. : 3 =) по 352.49 гривень.
Відповідно до ст.1 цього Порядку страхове відшкодування виплачується утриманцям у межах визначеного законодавством ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров*ю, т.т. у розмірі не більше ніж 100000.00 гривень. Стаття 6 цього Порядку передбачає, що за погодженням із страховиком страхове відшкодування може виплачуватися одноразово або регулярно, послідовно. Але ст. 7 цього Порядку передбачає, що якщо питання про страхове відшкодування вирішується в судовому порядку, його виплата проводиться у строк та в обсязі, визначені рішенням суду. Одночасно ч.2 ст. 1202 ЦК України також передбачає можливість виплати суми відшкодування одноразово за наявності обставин, які мають істотне значення. Враховуючи той факт, що позивачка не працює, здійснює одна догляд за малолітньою дитиною, понесла значні витрати у зв»язку з лікуванням і смертю годувальника, суд вважає можливим застосувати одноразову виплату відшкодування строком за три роки, що не виходить за межі встановленого ліміту відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну життю ( 45200.78 грн. + 9650.00 грн. + 12689.64 грн. + 12689.64 грн. = 80230.06 гривень).
Згідно п. 22.3 ст. 22 Закону потерпілому відшкодовується страховиком також моральна шкода, передбачена п .п. 1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України, але не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону, яка пов*язана із смертю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що передбачає ст. 23 Закону.
Відповідно до умов договору та п.9.3 ст. 9 Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров*ю потерпілих становить 100000.00 гривень.
Пункт 2 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачає відшкодування моральної шкоди при наявності душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв*язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім*ї чи близьких родичів, що передбачено і ч.2 ст. 1168 ЦК України.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача в цій частині ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в частині стягнення за рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 5000.00 гривень.
Одночасно суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача як страховика, за рахунок компенсації витрат на правову допомогу, не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на умовах Договору та Законі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212 215 ЦПК України; ст.ст. 23, 1167, 1168, 1187, 1202 ЦК України; Законом України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-1У від 01.07.2004 року, із змінами; Закону України № 1102-1У від 10.07.2003 року «Про поховання та похоронну справу»із змінами та доповненнями суд,-
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП» про стягнення матеріальної та моральної шкоди ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП» ( юридична адреса: 03150 м. Київ Печерський район вул. Предславинська, 11; ідентифікаційний код 31158052) на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди: за рахунок компенсації витрат на купівлю лікарських препаратів 45200.78 гривень; за рахунок компенсації витрат на поховання 9650.00 гривень; страхове відшкодування у зв*язку із смертю годувальника на його дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 12689.64 гривень; страхове відшкодування на працездатну вдову ОСОБА_1 12689.64 гривень; за рахунок відшкодування моральної шкоди 5000.00 гривень.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення у повному обсязі виготовлено 22 січня 2013 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя С. П.Букрєй
Судове рішення № 29063876, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 22.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0503/9007/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: