Постанова № 29063680, 23.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2013 р. 14:44 Справа №801/192/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М. за участю секретаря судового засідання Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73"

до Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови

за участю представників:

позивача - Білогурова С.О. НОМЕР_1, довіреність № 03-16/47 від 23.01.13відповідача - Філипова Євгенія Юріївна посвідчення НОМЕР_2, довіреність № 785/3 від 21.01.13

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73»(далі - позивач, ТОВ «Роздольненська СПМК -73») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим(далі - відповідач, ВДВС Роздольненського РУЮ АР Крим) з вимогами про:

- визнання протиправними дії заступника начальника ВДВС Роздольненського РУ Філіпової Є.Ю., щодо винесення 10.12.2012 Постанови про арешт грошових коштів в межах суми 687285,88 грн., які знаходяться на рахунках, відкритих в ГУ Державної казначейської служби в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, №№ 35432005003832, 3543003003832, 35435002003832, 354330040038232, 37122001003832,35431006003832 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження 3688/12/3;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника Начальника ВДВС Роздольненського РУЮ Філіпової Є.Ю., винесену 10.12.2012 про арешт грошових коштів в межах суми 687285,88 грн., які знаходяться на рахунках, відкритих в ГУ Державної казначейської служби в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, №№ 35432005003832, 3543003003832, 35435002003832, 354330040038232, 37122001003832,35431006003832 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження 3688/12/3;

Позовні вимоги мотивовано тим, що дії відповідача порушує положення Закону України «Про виконавче провадження» та завдає шкоди інтересам позивача.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.01.13р. відкрито провадження по справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник позивача зазначив, що за інформацією, яка є в розпорядженні позивача сума,в межах якої накладено арешт на рахунки не відповідає сумі стягнення по зведеному виконавчому провадженню. На думку позивача оскаржувана постанова не містить всіх обов'язкових реквізитів, встановлених для виконавчого документу.

Крім того, позивач вважає, що відповідач не мав право арештовувати зазначені в постанові рахунки, оскільки вони є бюджетними рахунками, накладення арешту на які заборонено діючим законодавством.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях на позов від 14.01.2013 за вих. № 328/6 (а.с.43), відповідно до яких вважає, що він діяв правомірно та обґрунтовано.

Представник відповідача пояснив, що оскаржувана постанова винесена відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», на суму загального боргу, якій становить -624805,35 грн. та суми виконавчого збору 62480,53 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2012 Заступником начальника ВДВС Роздольненського РУЮ Філіповою Є.Ю. було винесено постанову про арешт коштів боржника - ТОВ «Роздольненська СПМК -73» в межах суми 687285,88 грн., на рахунки, , відкриті в ГУ Державної казначейської служби в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, №№ 35432005003832,3543003003832, 35435002003832,354330040038232, (а.с.17).

Листом від 10.12.2012 за вих. № 11758/6(а.с.18) відповідачем було направлено вказану постанову на адресу позивача, відповідно до вхідного номеру № 03-15/245, постанову останнім було отримано 14.12.2012 року.

Не погодившись з отриманою постановою позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV (надалі - Закон) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до статті 4 цього Законом України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998р. за № 202/98 державними виконавцями є , зокрема, заступник начальника районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції - начальник відділу державної виконавчої служби, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції.

Статтею 11 Закону встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, органи державної виконавчої служби, їх посадові та службові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач є боржником по зведеному виконавчому провадженню № 668/12/3.

Адміністративний позов подано до суду 24.12.2012 року про, що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті (а.с.22).

Відповідачем не надано доказів того, що про Постанову від 10.12.2012 позивач дізнався в інші строки, ніж зазначено в позовній заяві.

За таких обставин суд дійшов висновку, про те, що позивачем дотримано десятиденний строк звернення до суду.

Щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Позивач в обґрунтування протиправності Постанови від 10.12.2012 про арешт коштів посилається на п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5(зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р., згідно з яким під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити:

а) вступну частину із зазначенням:

назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене;

б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову);

в) резолютивну частину із зазначенням:

прийнятого рішення державного виконавця;

прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови;

строку і порядку оскарження постанови;

г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами;

ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою;

д) у разі якщо постанова державного виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону.

Інші посадові особи органів ДВС у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.

Так, позивач зазначає, що у постанові відсутні назва виконавчого документу, кім та коли він виданий, резолютивна частина виконавчого документу, повне найменування боржника та дата об'єднання в зведене виконавче провадження.

На думку суду викладене не може свідчить про протиправність винесеної постанови, оскільки вимоги щодо назви, посилання на орган, що видав виконавчий документ та його резолютивну частину не стосується постанов, які виносяться в рамках зведеного виконавчого провадження.

В той же час відсутність повної назви боржника (вказана тільки скорочена назва )та дати об'єднання виконавчих проваджень в зведене, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування Постанови від 10.12.2012 про арешт коштів позивача, оскільки вона містить відомості, які дозволяють ідентифікувати вірно як боржника так і зведене виконавче провадження (ЄДРПОУ боржника та номер виконавчого провадження).

Підчас судового розгляду встановлено, що примусовому виконанні у ВДВС Роздольненського районного управління юстиції АР Крим знаходиться зведене виконавче провадження № 668/12/3 з виконання наступних виконавчих документів:

- Наказ Господарського суду АР Крим № 5002-28/5714-2010 про стягнення на користь Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим 231973,35 грн.- виконавче провадження відкрито відповідно до постанови від 16.06.2011 (а.с.62);

- Вимога №Ю 32.12 від 03.07.2012 Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі про стягнення з позивача суми в розмірі 54604,71 грн. виконавче провадження відкрито відповідно до постанови від 25.07.2012 (а.с.64);

- Рішення УПФУ в Роздольненському районі від 09.08.2011 № 334 про стягнення 32692,74 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 28.08.2012 (а.с.66);

- Рішення УПФУ в Роздольненському районі від 09.08.2012 № 37 про стягнення 102.23 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 28.08.2012(а.с.68);

- Вимога УПФУ в Роздольненському районі від 02.08.2012 № 32.18/с про стягнення 51840,54 грн. виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 28.08.2012 (а.с.70);

- Рішення УПФУ в Роздольненському районі від 11.06.2012 № 176 про стягнення 35041,97 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 17.07.2012 (а.с.72);

- Вимога УПФУ в Роздольненському районі від 05.06.2012 № Ю32.16/с про стягнення 48785,56 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 05.07.2012 (а.с.74);

- Рішення УПФУ в Роздольненському районі від 09.07.2012 № 32 про стягнення 7685,54 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 13.08.2012 (а.с.76);

- Рішення УПФУ в Роздольненському районі від 01.08.2012 № 312 про стягнення 15553,86 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 20.08.2012 (а.с.78);

- Виконавчий лист від 09.08.2012 № 2а-13748/11/0170/19 Окружного адміністративного суду про стягнення на користь УПФУ в Роздольненському районі 42621,68 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 03.10.2012(а.с.80);

- Наказ Господарського суду АР Крим віл 13.02.2012 № 5002-12/2775-2011 про стягнення на користь ПСП «Чернишевське»13119,83 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 19.03.2012 (а.с.82);

- Вимога УПФУ в Роздольненському районі від 04.09.2012 №Ю32.19/с про стягнення 51992,41 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 01.10.2012 (а.с.84);

- Рішення УПФУ в Роздольненському районі від 04.09.2012 № 605 про стягнення 17083,25 грн. - виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 01.10.2012 (а.с.86);

- Рішення УПФУ в Роздольненському районі від 24.09.2012 № 736 про стягнення 38813,62 грн.- виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 16.10.2012 (а.с.88);

- Виконавчий лист, виданий Окружним адміністративним судом АР Крим від 15.10.2012 по справі №2а-2473/12/0170/11 про стягнення на користь УПФУ в Роздольненському районі 72207,26 грн. - виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 29.11.2012 (а.с.92).

Судом встановлено, що станом на 10.12.2012 (дата прийняття оскаржуваного рішення) на виконанні у відповідача знаходились виконавчі документи на загальну суму (з урахуванням стягнутою суми в процесі виконання - 90213,20 грн.) - 624805,35 грн.

Суд зазначає, що сума виконавчого збору по зведеному виконавчому провадженню складає 62480,53 грн., що разом зі загальною сумою, що належить стягнути з відповідача складає 687285,88 грн., зазначену в постанові про арешт коштів боржника.

За таких обставин, суд зазначає, що приймаючи постанову про накладення арешту на кошти боржника Заступник начальника ВДВС Роздольненського районного управління юстиції діяв в межах повноважень, визначених законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дії заступника начальника ВДВС Роздольненського РУ Філіпової Є.Ю., щодо винесення 10.12.2012 Постанови про арешт грошових коштів в межах суми 687285,88 грн., які знаходяться на рахунках, відкритих в ГУ Державної казначейської служби в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, №№35432005003832, 3543003003832, 35435002003832, 354330040038232, 37122001003832,35431006003832 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження 3688/12/3.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб ( ч. 1 ст. 6 Закону).

У статті 5 Закону визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. До таких документів, зокрема, відносяться рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Положеннями ст. 19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Приписами статті 25 Закону встановлюється, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. 5. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 27. Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Судом встановлено, що при відкритті виконавчого провадження у зведеному виконавчому провадженні арешт на кошти позивача не накладався.

Виходячи зі змісту норм Закону України «Про виконавче провадження», арешт коштів боржника є заходом примусового виконання виконавчих документів, у зв'язку з чим, здійснювати вказані дії державний виконавець має право тільки пересвідчившись в отриманні постанов про відкриття виконавчого провадження та не вчиненні боржником самостійних дій, направлених на виконання виконавчих документів у строк, наданий для добровільного виконання .

Судом встановлено, що постанови про відкриття виконавчого провадження на загальну суму стягнення 552598,09 грн. отримано представником позивача особисто 30.10.2012 (а.с.61)

Позивач посилається на те, що відповідач не мав права арештовувати рахунки позивача за умові відсутності доказів надсилання постанов про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, позивач посилається на ч. 1 ст. 31 Закону, згідно з якою копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Проте, судом безперечно встановлено, що постанови про відкриття виконавчого провадження на загальну суму 552598,09 грн. було отримано позивачем (а.с.61).

Отже, незважаючи на відсутність доказів отримання саме рекомендованою кореспонденцією вказаних постанов, суд вважає, що та обставина, що позивач їх отримав в іншій спосіб (нарочно) не перешкоджає державному виконавцю вчиняти дій щодо примусового виконання в межах суми стягнення 552598,09 грн.

Суд також відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності підстав для проведення виконавчих дій з виконання Рішення УПФУ в Роздольненському районі від 09.08.2012 року № 37 від 09.07.2012 № 32, у зв'язку з наявністю постанов Окружного адміністративного суду по справам № 2а-9049/12/0170/30 та № 2а-12174/12/0170 (а.с.57-60), оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження за вказаними рішеннями оскаржено та скасовано не було, а до повноважень відповідача не входить перевірка обгрунтованості прийняття виконавчого документу за умови відповідності його змісту вимогам, які Закон України «Про виконавче провадження» пред'являє для виконавчих документів.

Водночас, судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2012 за Виконавчим листом, виданим Окружним адміністративним судом АР Крим від 15.10.2012 по справі №2а-2473/12/0170/11, про стягнення на користь УПФУ в Роздольненському районі 72207,26 грн. була отримана позивачем тільки 12.12.2012, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції (а.с.90), тобто тільки через 2 дні після винесення постанови про арешт коштів.

Суд вважає, безпідставним включенням до суми стягнення у Постанові про арешт коштів від 10.12.2012 суми 72207,26 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови в частині арешту коштів на вказану суму.

Судом також встановлено, що відповідно до Ухвали Господарського суду АР Крим по справі №5002-3/5714-2010 від 15.11.2011 позивачу було надано розстрочення виконання рішення від 09.02.2011 про стягнення на користь Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 231973,35 грн. шляхом щомісячних платежів в розмірі 6443,80 грн. та укладено договір зі стягувачем про реструктуризацію заборгованості від 11.10.2011, про що боржником було повідомлено державного виконавця (а.с.94-97).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» (частина 4) рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Суд зауважує, що наявність рішення про розстрочення не зумовлює зупинення або закінчення виконавчого провадження, але враховуючи вказані положення закону, суд робить висновок про те, що накладаючи арешт на кошти боржника державний виконавець мав враховувати наявність розстрочки та накладати арешт тільки в межах суми щомісячного платежу в розмірі 6443,80 грн.

На думку суду, арешт коштів боржника на повну суму стягнення за наявності рішення про розстрочення виконання, перешкоджає позивачу вільно користуватись своїми коштами та виконувати інші зобов'язання перед державою та іншими особами.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування постанови від 10.12.2012 в частині арешту коштів на рахунках позивача, в межах суми стягнення в розмірі 135316,35 грн. за наказом Господарського суду АР Крим по справі №5002-3/5714-2010.

Враховуючи висновок про необґрунтованість арешту коштів на рахунках позивача в межах суми стягнення в розмірі 207523,61 грн., суд також визнає протиправним та скасовує постанову від 10.12.2012 в частині арешту коштів в межах суми виконавчого збору, що складає 20752,36 грн., разом - 228275,97 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо неможливості арешту коштів, які знаходяться на рахунках , відкритих в ГУ Державної казначейської служби в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, №№35432005003832, 3543003003832, 35435002003832, 354330040038232, 37122001003832,35431006003832 суд зазначає таке.

Судом встановлено згідно відомостям Управління Державної казначейської служби України в Роздольненському районі АР Крим від 13.12.2012 (а.с.39), що рахунок №35431006003832 відкрито для проведення додаткової дотації з державного бюджету на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів, на ім'я позивача. Таким чином, вказані кошти мають цільове призначення.

На рахунках №№ 35432005003832, 3543003003832, 35435002003832, 354330040038232 відсутні асигнування.

На Рахунок № 37122001003832 надходять кошти для перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення , квартирної плати, відповідно до Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517.

Згідно п. 12 вказаного Порядку Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. N 1132 (Офіційний вісник України, 2010 р., N 96, ст. 3399), і Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого Мінфіном.

Розрахунки проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка.

Відповідно до п. 27 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.

Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.

Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.

У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.

Згідно п. 28 Порядку орган Казначейства частково виконує або не приймає до виконання та повертає державному виконавцеві постанову про арешт рахунків боржника, якщо її оформлено з порушенням вимог, установлених абзацом другим пункту 27 цього Порядку, або рахунки, зазначені у такій постанові, чи кошти на таких рахунках не належать боржникові.

Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.

При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт.

Відповідно п. 29 Порядку у разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абзацу другого пункту 28 цього Порядку.

Таким чином, враховуючи, що рахунки № 37122001003832 та №35431006003832 мали цільове бюджетне призначення, кошти на них фактично не належать боржникові, а є бюджетними коштами, суд дійшов висновку про те, що відповідачем необґрунтовано накладено арешт на вказані рахунки, у зв'язку з чим постанова від 10.12.2012 в частині накладення арешту на рахунки №№№ 37122001003832 та 35431006003832 підлягає визнанню протиправною та скасуванню в поновному обсязі.

Щодо арешту інших рахунків, суд зазначає, що відсутність на них коштів, є підставою для повернення постанови органом Державної казначейської служи , що не свідчить про протиправність накладення арешту.

Таким чином, постанова про арешт коштів від 10.12.2012, на рахунках , відкритих в ГУ Державної казначейської служби в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, №№ 35432005003832,3543003003832, 35435002003832,354330040038232, підлягає визнанню протиправним та скасуванню тільки в межах суми 228275,95 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

За таких обставин, враховуючи немайновий характер спору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати у розмірі 32,19 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору .

В судовому засіданні 23.01.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 28.01.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Заступника Начальника ВДВС Роздольненського районного управління юстиції Філіпової Є.Ю. від 10.12.2012 про арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73" (ЄДРПОУ 32681055) в частині арешту коштів в межах суми 687285,88 грн. , що знаходяться на рахунках, відкритих в ГУ Державної казначейської служби в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, №№ 35431006003832, 37122001003832, а також в частині арешту коштів в межах суми 228275,95 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих в ГУ Державної казначейської служби в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, №№ 35432005003832,3543003003832, 35435002003832,354330040038232.

3. В задоволені іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73" (вул. Євпаторійске шосе, 21, смт. Роздольненське, Роздольненський район, АРК ЄДРПОУ 32681055) судові витрати у розмірі 32,19 грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.