Рішення № 29063092, 01.02.2013, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 лютого 2013 року. Справа № 407/944/2012

п/с № 2/174/85/2013

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно,

У С Т А Н О В И В:

08.10.2012 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що, відповідно до укладеного договору № DNV1GK0000716S від 27.02.2007 року, ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 27.02.2007 року отримала кредит у розмірі 11615.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.02.2017 року.

Згідно умов зазначеного договору, погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати. Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченної заборгованності позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 26.09.2012 року має заборгованість - 31254.26 гри., яка складається з наступного:

10526.83 грн - заборгованість за кредитом;

10538.18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

882.74 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

9306.51 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Розрахунок суми заборгованості додається.

Відповідно до ч. 1 ст 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна (виключна підсудність).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і Відповідач 27.02.2007 року уклали договір іпотеки № DNV1GK0000716S (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житлову кімнату в квартирі загальною площею 30.30 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл. м Вільногірськ, вул. Гагаріна, буд, 15, кв.2. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 11615 грн. 00 коп.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до цієї заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержагеля на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету' іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.

Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. б Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст 7 Закону України, «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

В зв'язку із подачею позову про звернення стягнення на заставлене майно, а саме житлову кімнату в квартирі, загальною площею 30.30 кв.м., житловою площею 17.90 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та виселення громадян з цієї квартири, та у зв'язку з тим що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»не є власником заставленого майна, на підставі наведеного та керуючись ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Вимоги ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку»щодо повідомлення боржника (іпотекодавця, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення Позивачем виконані в повному обсязі. Відповідні повідомлення та докази, що підтверджують їх направлення подані разом з даним позовом у якості відповідних додатків.

Керуючись статтями 209, 210, 220, 526, 527, 530, 577, 629, 640 ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 1, З, 31, 114, 118-120, 122, 137, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», позивач прохає:

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNV1GK0000716S від 27.02.2007 року, в розмірі 31254,26 гри., звернути стягнення на житлову кімнату в квартирі загальною площею 30.30 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNV1GK0000716S від 27.02.2007 р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК»(49094, м Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх передбачених нормативно- правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловій кімнаті в квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_2, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, причину неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечень проти позу не надала, але сама була повідомлена про місце і час судового засідання належним чином, відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України. Суд на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України на місці ухвалив розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідачки, яка не зявилася в судове засідання без поважних причин.

Дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності та взаємозвязку, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, з наступних підстав.

В задоволенні позовної вимоги про виселення із спірного житла інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_3, кім. 15, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири, слід відмовити, оскільки згідно довідки від 30.10.2012 року, виданої абонентським відділом КП «Жилсервіс», за адресою: АДРЕСА_3, кім. 15, значиться зареєстрованою одна особа - ОСОБА_3, 01.11.1961 р. н., інших зареєстрованих за даною адресою осіб не значиться.

Враховуючи дані про адресу та співпадання прізвища та по батькові, та дати народження ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_1, суд вважає, що це одна і та ж особа.

Кредитний договір між сторонами був укладений в письмовій формі і відповідає вимогам, які предявляються до договорів такого роду як по формі так і по змісту.

Згідно копії кредитного договору № DNV1GK0000716S від 27.02.2007 року, відповідачка прийняла на себе зобовязання протягом строку дії договору шляхом щомісячних виплат щомісячно здійснювати повернення отриманого кредиту та процентів за користування кредитом, в забезпечення повернення кредиту сторонами укладено договір іпотеки № DNV1GK0000716S від 27.02.2007 р, з предметом іпотеки в виді житлової кімнати №15 в квартирі АДРЕСА_4.

Позивач свої зобовязання по кредитному договору виконав повністю і надав відповідачу кредит на суму 11615.00 грн. з терміном повернення кредиту до 27.02.2017 року, про що свідчать: копія кредитного договору, копія договору іпотеки, копія розрахунку заборгованості за договором кредиту, копія повідомлення про наявність боргу, копія заяви про видачу готівки в сумі 11615.00 грн., копія договору купівлі-продажу кімнати, що є предметом договору іпотеки, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача стосовно отримання ним кредиту в зазначеному розмірі.

Відповідачка, отримавши зазначену суму коштів, своїх зобовязань стосовно повернення кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 26.09.2012 року виникла заборгованість 31254.26 грн., із яких: 10526.83 грн. - заборгованість за кредитом; 10538.18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 882.74 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 9306.51 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що підтверджується розрахунком боргу.

Згідно копії договору іпотеки № DNV1GK0000716S від 27.02.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачкою, відповідачка надала в іпотеку житлову кімнату №15 в квартирі АДРЕСА_4, загальною площею 30.3 кв.м.., житлова площа 17.9 кв. м., що належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2006 р., в забезпечення виконання нею зобовязань перед позивачем за кредитним договором № DNV1GK0000716S від 27.02.2007, в силу чого позивач отримав право в разі не виконання відповідачем зобовязань, забезпечених іпотекою, на одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Згідно 4-х платіжних доручень від 27.09.2012 року, позивачем сплачено судовий збір: 312.54 грн., 107.30 грн., 107,30грн., 107.30 грн., всього на загальну суму: 634.44 грн.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1049 ГК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому, в строк и в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент річних не встановлений договором або законом.

Згідно ст.624 ГК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із договору, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання.

Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно 586 ЦК України, 1.заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави; 2. заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 587 ЦК України: 1. Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором: 1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави; 2) утримувати предмет застави належним чином; 3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 589 ЦК України: 1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. 2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України: 1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. 4. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. 5. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ Про іпотеку, Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, що мешкають в ньому, за винятками, встановленими законом.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору та договору іпотеки, згідно наданих доказів та згідно вимог закону, є підстави для задоволення позову частково, тобто, стосовно позовних вимог у відношенні, безпосередньо, відповідачки, ці вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачкою не було виконано взяті на себе зобовязання щодо сплати кредиту в установлені договором терміни, в звязку з чим позивач отримав право задовольнити його вимоги щодо повернення боргу в сумі 31254.26 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) - житлову кімнату № 15 квартири АДРЕСА_5, що належить відповідачці на праві приватної власності; стосовно вимоги про виселення інших осіб із спірного житла слід відмовити, оскільки інших осіб, які були б зареєстровані за місцем проживання чи мешкали в спірному житлі, немає, і такі особи не залучалися до участі у справі в якості відповідачів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08.07.2011 р., з відповідача слід стягнути на користь позивача для відшкодування судових витрат в виді судового збору 312.54 грн. за задоволену майнову вимогу, та судовий збір за задоволену немайнову вимогу (виселення) 114.70 грн., всього на суму 427.24 грн., а надлишково сплачений судовий збір в сумі 207,20 грн. повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215, 222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNV1GK0000716S від 27.02.2007 року в сумі 31254.26 грн. (тридцять одна тисяча двісті пятдесят чотири гривні 26 копійок), звернути стягнення на житлову кімнату № 15 в квартирі загальною площею 30.3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNV1GK0000716S від 27.02.2007 р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК»(49094, м Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідачки, ОСОБА_1, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх передбачених нормативно- правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити Відповідачку ОСОБА_1, 01.11.1961 р. н., уродженку ІНФОРМАЦІЯ_1, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованої за місцем проживання в кімнаті № 15, квартири АДРЕСА_6, з вказаної квартири (предмет іпотеки) зі зняттям її з реєстраційного обліку місця проживання в органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

В задоволенні позовної вимоги в частині виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_7, кім. 15, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири відмовити.

Судові витрати у справі в виді судового збору на суму 312.54 грн. за задоволену майнову вимогу, та - 114.70 грн. за задоволену немайнову вимогу (виселення), покласти на відповідачку, ОСОБА_1, стягнувши з неї на користь позивача, ПАТ КБ «Приватбанк», - 427.24 грн. для відшкодування судових витрат в виді судового збору; надлишково сплачений судовий збір в сумі - 207,20 грн. повернути позивачу за його заявою через Управління Державної казначейської служби України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, після набрання судовим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу його проголошення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.