Рішення № 29063052, 30.01.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/5267/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"30" січня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарях Некрасовій А.О., Кашарайло А.А.,

за участю: відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Аккорд»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2012 року КС «Аккорд»звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказувала, що 29 грудня 2007 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір № 75, відповідно до якого спілка надала позичальнику кредитні кошти на споживчі потреби в розмірі 5 760 грн. на строк до 29 грудня 2008 року, а останній зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів згідно узгодженого графіку, а також сплачувати проценти в розмірі 0,12877 % за кожен день користування кредитом, а в разі порушення умов договору сплатити неустойку (пеню) в розмірі 0,5 % від розміру заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконував не належним чином, в звязку з чим станом на 31 жовтня 2012 року виникла заборгованість по кредитному договору, що складається із заборгованості по кредиту 5 553,36 грн., заборгованості по сплаті процентів 9 527,45 грн., нарахованої пені 5 553,36 грн.

Враховуючи такі обставини, позивач просив про стягнення з відповідача вказаної заборгованості, інфляційних втрат за порушення грошового зобовязання за період з 31 грудня 2008 року по 30 вересня 2012 року в розмірі 7 014,38 грн., 3 % річних за користування чужими коштами за цей же період в розмірі 1 349,74 грн., а також всіх сплачених ним судових витрат.

В судове засідання представник позивача не зявився, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та повне підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині стягнення з нього процентів в розмірі, не більшому ніж 7 527,45 грн.

В іншій частині вимоги вважав безпідставними.

Свої заперечення проти позову обґрунтовував тим, що протягом тривалого часу він не міг належним чином виконувати взяті на себе зобовязання з вини позивача, а саме в звязку з припиненням в листопаді 2008 року діяльності Вознесенського відділення КС «Аккорд», яке в договорі визначено місцем виконання зобовязань та неповідомленням йому до липня 2011 року кредитором нового місця виконання зобовязань, а також реквізитів для внесення кредитних коштів.

Також звертав увагу суду на те, що представники КС «Аккорд»шляхом обману зобовязали його сплатити кошти в розмірі 5 553,36 грн., які зобовязалися зарахувати в рахунок повного погашення заборгованості по тілу кредиту, однак в подальшому вказані кошти без його відома та згоди зарахували в рахунок погашення штрафних санкцій (пені).

В звязку з такими обставинами відповідач вказував на те, що, на його думку, він повністю сплатив заборгованість по тілу кредиту та частково по процентам, проти стягнення залишку яких не заперечував.

Щодо нарахування йому неустойки, інфляційних втрат спілки та процентів за неправомірне користування чужими коштами, то ОСОБА_1 вважав такі вимоги незаконними та безпідставними.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що КС «Аккорд»є юридичною особою, здійснює діяльність по залученню коштів та кредитуванню фізичних осіб (членів спілки).

Діє на підставі Закону України «Про кредитні спілки»та затвердженого статуту.

29 грудня 2007 року між КС «Аккорд»та членом спілки ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 75, в якому сторони узгодили всі його умови (а.с. 10).

Договір діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що спілка зобовязалася видати, а в подальшому видала позичальнику кредит на споживчі потреби в розмірі 5 760 грн. на строк до 29 грудня 2008 року, а останній зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів згідно узгодженого графіку, а також сплачувати проценти в розмірі 0,12877 % за кожен день користування кредитом, а в разі порушення умов договору сплатити неустойку (пеню) в розмірі 0,5 % від розміру заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти, а також внести інші передбачені договором платежі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним в звязку з чим станом на 31 жовтня 2012 року КС «Аккорд»нарахувала позичальнику заборгованість по кредитному договору, що складається із заборгованості по кредиту 5 553,36 грн., заборгованості по сплаті процентів 9 527,45 грн., нарахованої пені 5 553,36 грн.

Суд погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості по тілу кредиту 5 553,36 грн., оскільки наявність такого боргу повністю підтверджується відповідними розрахунками.

Доводи ОСОБА_1 про сплату ним цих коштів не можуть бути прийняті судом до уваги в звязку з наступним.

Відповідачем дійсно надано квитанцію за №6537495 від 20 жовтня 2011 року про сплату на користь спілки 5 553,36 грн. в якості погашення заборгованості по основній сумі кредиту.

Проте в п. 3.6 кредитного договору сторони узгодили між собою порядок та черговість розподілу внесених позичальником коштів, які в першу чергу направляються кредитодавцем на погашення нарахованої пені, і тільки після цього відсотків, а при відсутності заборгованості по відсоткам та пені погашається заборгованість по основному кредиту.

Оскільки станом на час внесення платежу позичальник мав заборгованість по сплаті пені в розмірі, що перевищує розмір внесених коштів, разом з тим в матеріалах справи відсутні жодні докази узгодження сторонами іншого порядку розподілу отриманих коштів, а тому їх зарахування спілкою на погашення пені є таким, що відповідає умовам кредитного договору, а тому є правомірним.

Що стосується нарахування позичальнику плати за користування кредитом (відсотків) в розмірі 9 527,45 грн., то суд виходить з того, що згідно п. 3.7 кредитного договору місцем виконання позичальником своїх зобовязань є місце знаходження Вознесенського відділення КС «Аккорд»за адресою: м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 48-а, корпус 7.

Однак 10 листопада 2008 року діяльність Вознесенського відділення КС «Аккорд»було припинене, з цієї ж дати закриті його розрахункові рахунки.

З пояснень відповідача ОСОБА_1 вбачається, що позивач належним чином повідомив його про нове місце виконання договору та розрахункові рахунки для внесення коштів лише в липні 2011 року після чого останній частково виконував свої зобовязання.

Доводи сторони позивача про вчасне повідомлення позичальника щодо цих обставин обґрунтовано заперечувалися відповідачем та не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Таким чином прострочення виконання позичальником своїх зобовязань за період з листопада 2008 року по липень 2011 року сталося з вини кредитора.

Згідно ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку.

Боржник за грошовим зобовязанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Таким чином суд вважає, що позивач не має права на отримання від позичальника процентів за період з листопада 2008 року по липень 2011 року, що складає 6 736,23 грн., а тому до сплати в якості процентів підлягає 2 791,22 грн. (9 527,45 грн. нарахованих за весь період процентів 6 736,23 грн. безпідставно нарахованих процентів).

Відповідно до положень ст. 624 та ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити передбачену договором неустойку, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач належним чином умови договору протягом грудня 2007 року жовтня 2008 року та липня 2011 року жовтня 2012 року не виконував, а тому позивач в межах позовних вимог має право на компенсацію від нього інфляційних втрат, отримання плати за неправомірне користування чужими коштами, виходячи з простроченої суми за період прострочення (за винятком періоду прострочення з вини кредитора), а саме з липня 2011 року по жовтень 2012 року.

Оскільки розмір заборгованості щомісячно змінювався, також є динамічною щомісячна величина індексів споживчих цін (індекс інфляції), зокрема були й періоди дефляції, а тому інфляційні втрати підлягають щомісячному визначенню в період, коли індекс інфляції становить величину більше 100%, визначення цієї суми здійснюється шляхом множення розміру боргу за відповідний період на величину індексу інфляції за відповідний місяць, а не неодноразового щомісячного множення суми боргу на сукупний індекс інфляції, як це здійснено спілкою.

За такого загальний розмір інфляційних втрат за цей період становить 85,86 грн.

Що стосується розміру плати за користування чужими коштами, на яку має право спілка, то вона також розраховується щомісячно та становить 285,20 грн. (розмір заборгованості за відповідний період (місяць) х 3% річних : 365 (кількість днів в році) х кількість днів фактичного користування коштами).

Суд вважає частково обґрунтованими доводи відповідача щодо неустойки.

Судом встановлено, що сторонами в договорі дійсно обумовлено відповідальність позичальника за порушення його умов у вигляді сплати неустойки (пені).

Частина нарахованої пені спілкою списана самостійно, залишок про стягнення якої просить позивач, складає 5 553,36 грн.

Проте слід врахувати, що пеня за своєю суттю є одним з видів забезпечення виконання зобовязання та має виключно компенсаційний характер в разі порушення зобовязаною особою взятого на себе зобовязання.

В той же час, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин»істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

З матеріалів справи вбачається, що нарахована банком неустойка є надто завищеною, фактично зобовязує позичальника сплатити подвійний борг по сплаті отриманої ним суми кредиту, що суперечить самій суті неустойки та засадам цивільного судочинства, а саме справедливості, добросовісності та розумності.

За вказаних обставин, суд приймає до уваги ступінь виконання позичальником взятих на себе зобовязань, наявність крім вини позичальника також й вини кредитора в порушенні ним своїх зобовязань, при цьому таке порушення відбувалося протягом тривалого періоду, добровільне погашення відповідачем значної частини неустойки, відсутність значних негативних наслідків для позивача.

Тому суд вважає можливим зменшити розмір пені до обґрунтованого та розумного розміру, що повністю виконає компенсаційну функцію неустойки, а саме до 2 000 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України (згідно розміру задоволених вимог) з відповідача на користь позивача також слід стягнути 107,30 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Кредитної спілки «Аккорд»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд»заборгованість за кредитним договором № 75 від 29 грудня 2007 року, що утворилася станом на 31 жовтня 2012 року в загальному розмірі 10 344 (десять тисяч триста сорок чотири) гривні 58 копійок, а також станом на 01 жовтня 2012 року інфляційні втрати в розмірі 85 (вісімдесят пять) гривень 86 копійок та 285 (двісті вісімдесят пять) гривень 20 копійок в якості плати за прострочення виконання грошового зобовязання, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 26503052600260 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649, код ЄДРПОУ 22871103), а також 107 (сто сім) гривень 30 копійок судових витрат, перерахувавши кошти на цей же рахунок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв