Постанова № 29062799, 04.02.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 р. м. Чернівці справа № 824/106/13-а

15:30 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Козмуляка А.І.,

представників сторін:

позивача - Романюка Д.Г.;

відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області до товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо» про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області (далі - позивач, ДПІ у Сторожинецькому районі) звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо» (далі - відповідач) кошти з рахунків у банках за податковим боргом в розмірі 8100,23 грн. Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 8100,23 грн., в т. ч. штрафні санкції в сумі 109,81 грн. та пеня в сумі 648,19 грн.

Оскільки борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 25.01.2013 р. (а.с. 22).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не є перешкодою для розгляду і вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо» (58000, м. Чернівці, вул. Шептицького, 29, ідентифікаційний код 01885199) зареєстроване як юридична особа 16.02.1995 р. Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області (а. с. 24-25, 26-27).

Як слідує з матеріалів справи, у відповідності до ст. 286 Податкового кодексу України відповідачем у 2012 р. подано до ДПІ у Сторожинецькому районі:

податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 р., зареєстровану ДПІ у Сторожинецькому районі 31.01.2012 р. за вх. № 763. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даному розрахунку, склала 24730,28 грн., з розбивкою річної суми рівними частками по 2060,85 грн. за місяць (а.с. 14-15);

податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 р., зареєстровану ДПІ у Сторожинецькому районі 31.01.2012 р. за вх. № 775. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даному розрахунку, склала 1751,70 грн., з розбивкою річної суми рівними частками по 145,98 грн. за місяць (а.с. 10-11);

податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 р., зареєстровану ДПІ у Сторожинецькому районі 31.01.2012 р. за вх. № 777. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даному розрахунку, склала 2886,98 грн., з розбивкою річної суми рівними частками по 240,98 грн. за місяць (а.с. 12-13).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань по земельного податку з юридичних осіб за січень-квітень 2011 р. спеціалістами позивача на підставі п.п. 76.11 п. 75.1 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо», за результатами якої складено акт № 1213/15/01885199 від 07.12.2012 р. (а.с. 16).

На підставі вказаного акту ДПІ у Сторожинецькому районі винесеного податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004041500 від 07.12.2012 р. про сплату штрафних санкцій на суму 109,81 грн. (а.с. 17).

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача 17.12.2012 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.18).

Однак, у встановлений законом термін відповідачем суми за вересень - листопад 2012 р. не сплачувались, у зв'язку з чим утворився податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 8100,23 грн., в т. ч. нараховано штрафних санкцій в сумі 109,81 грн. та пені в сумі 648,19 грн. Вказана обставина підтверджується також зворотнім боком облікової картки відповідача (а.с. 19, 30-33, 34-37, 38-41).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі ПК України).

Згідно п.п. 9.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не сплачено самостійно визначене ним податкове зобов'язання з плати за землю за вересень - листопад 2012 р., зазначене у податкових деклараціях.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України)

Пунктом 129.1.1 ст. 129 ПК України, встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п.п. 54.3.6 п. 54.3 статті 54 ПК України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як слідує з матеріалів справи, сума податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 8100,23 грн. є узгодженою, проте в добровільному порядку відповідачем несплачена.

Згідно п.56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (56.2. ст. 56 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення - рішення № 0004041500 від 07.12.2012 р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що сума податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, самостійно визначена відповідачем у податковій декларації, у встановлений строк не була ним сплачена, у зв'язку з чим утворився борг на суму 8100,23 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 60.6. ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням відповідачем належним чином своїх обов'язків зі сплати податкового боргу, ДПІ у Сторожинецькому районі направлено податкову вимогу форми «Ю» № 31 від 03.03.2011 р. яка одержана того ж дня уповноваженою особою відповідача, про що свідчить відмітка про вручення (а. с. 9).

Оскільки відповідач не сплатив суму податкового боргу, державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі не відкликала податкову вимогу форми «Ю» № 31 від 03.03.2011 р.

Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2, п. 95.3 ст.95 ПК України).

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав належні та допустимі докази відсутності або погашення ним в добровільному порядку податкового боргу в сумі 8100,23 грн. по земельному податку з юридичних осіб.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо сплати податкових зобов'язань, що є підставою для стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника (відповідача) з погашення податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 160 - 167, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" (58000, м. Чернівці, вул. Шептицького, 29, ідентифікаційний код 01885199), яке має податковий борг в сумі 8100,23 грн., з рахунків у банках, які обслуговують такого платника, а саме з р/р 26000846 ЧОД АТ "Райфайзен банк Аваль" м. Чернівці, р/р 26003301506 Філія ПАТ ПІБ в м. Чернівці.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний судом 05.02.2012 р.

Суддя В.К. Левицький