Рішення № 29062259, 24.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/13776-2012 24.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родень-М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідан-Груп»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Пустовіт Д.А. (директор);

від відповідача: Якобчук А.П.(представник за довіреністю).

В судовому засіданні 24 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

04 жовтня 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Родень-М» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідан-Груп» (відповідач) заборгованості за договором поставки № 012/2011 від 27 травня 2011 року в розмірі 2 042 960,20 грн. (два мільйони сорок дві тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 20 копійок).

02 січня 2013 року від позивача до суду надійшли додаткові документи по справі № 5011-10/13776-2012 в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Родень-М» повідомило суд та зі змісту яких слідує, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідан-Груп» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Родень-М» становить 1 809 317,60 грн., що розцінюється судом як зменшення позовних вимог відносно заявленої в позові б/н б/д суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 012/2011 від 27 травня 2011 року, зокрема, попередньо оплаченого позивачем товару відповідач в повному обсязі позивачу не поставив, внаслідок чого останній звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача суму грошових коштів пропорційно розміру недопоставленого товару.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, просить суд зменшити розмір позовних вимог та розмір судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 08.11.2012 року.

Розпорядженням від 08.11.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/13776-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родень-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідан-Груп» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року призначено розгляд справи на 29.11.2012 року о 12:20.

Розпорядженням від 29.11.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/13776-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родень-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідан-Груп» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року справа № 5011-10/13776-2012 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 29.11.2012р. о 12:20.

В судових засіданнях 29.11.2012р. та 10.01.2013р., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошувалась перерва.

18 жовтня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшла заява б/н б/д «Про вжиття заходів до забезпечення позову» в якій заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві, які знаходяться на розрахункових рахунках в банківських установах.

Розглянувши подану позивачем на розгляд заяву про забезпечення позову та позовні матеріали в цілому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року N 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивачем не наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2011 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 012/2011 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю мінеральні добрива сільськогосподарського призначення /по тексту - продукція або товар/, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію від Постачальника та оплатити її загальну вартість на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця 3 680 027,37 грн., при цьому, позивач вказує, що Постачальник лише частково поставив Покупцю товар за Договором, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру недопоставленого товару в сумі 1 809 317,60 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 28.12.2011р. звернувся до відповідача претензію № 1 про оплату боргу за Договором на суму 2 042 961,01 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок в повному обсязі не перерахував.

З викладеним позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві звернув увагу суду на ту обставину, що 16 листопада 2012 року між TOB «Родень-М» та TOB «Ерідан-Груп» було підписано Акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого заборгованість TOB «Ерідан- Груп» перед TOB «Родень-М» становить 1 809 317,60 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень щодо суми заборгованості, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 27 травня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 012/2011 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю мінеральні добрива сільськогосподарського призначення, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію від Постачальника та оплатити її загальну вартість на умовах Договору.

Пунктами 5.2., 5.3. Договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються Покупцем на умовах 100% попередньої оплати на протязі 3-х (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури Постачальником, якщо інше не передбачено в Специфікації. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Після здійснення Покупцем попередньої оплати Постачальник не може змінювати ціну на оплачену продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що в період з липня по серпень 2011 року позивач перерахував на користь відповідача 3 680 027,37 грн. за товар по Договору, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок містяться в справі).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Продукція, вказана в п. 1.1. Договору, поставляється партіями та на умовах, передбачених в Специфікації.

Згідно умов Специфікацій №№: 4, 5 та 6 строк поставки товару з: 29.07.2011р. до 01.10.2011р., 29.07.2011р. до 01.10.2011р. і 11.08.2011р. до 01.09.2011р. відповідно (копії специфікацій містяться в справі).

Таким чином, строк поставки Продавцем Покупцю товару по специфікаціям №№: 4, 5 та 6, в силу п. 4.1. Договору, має бути виконаний до 01.10.2011р., 01.10.2011р. та 01.09.2011р.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України ).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 1 809 317,60 грн. станом на 16.11.2012р. (копія акту в справі).

Станом на 25.12.2012р. заборгованість Продавця перед Покупцем складає - 1 809 317,60 грн., що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Родень-М» (оригінал довідки міститься в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця вартості оплаченого але недопоставленого за Договором товару в розмірі 1 809 317,60 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо господарських витрат у справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 1 809 317,60 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 36 186,35 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідан-Груп» (ідентифікаційний код: 35222550, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 1-а, оф. 5, р/р 26005010045820 в AT «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ПІН 352225526521), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Родень-М» (ідентифікаційний код: 14196320, адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 299, кв. 132, р/р 2600101031587 в ВАТ «БМ Банк», м. Київ МФО 380913, ІПН 141963223011, свідоцтво платника ПДВ № 100281556), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 1 809 317,60 грн. (один мільйон вісімсот дев'ять тисяч триста сімнадцять гривень 60 копійок) та судові витрати - 36 186,35 грн. (тридцять шість тисяч сто вісімдесят шість гривень 35 копійок). Видати наказ.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Родень-М» в задоволенні заяви «Про вжиття заходів до забезпечення позову» б/н б/д у справі № 5011-10/13776-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.02.2013р.

Суддя О.В. Котков