ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/9900/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріВолкові В.В. за участю: представника позивача представника відповідача Мальченко Р.Ю. Шияна В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить зобов'язати відповідача виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 01.06.2011 р. №04-06-05-15/6074, а саме: відшкодувати недоотримані доходи в сумі 8535,36 грн. шляхом стягнення зазначеної суми з мешканців гуртожитку, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи; стягнути КП «Дніпроводоканал» до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн. на розрахунковий рахунок 21411535700032, одержувач ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 23928791, код платежу 21080500.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» за період з 01.07.2008 року по 01.03.2011 року були виявлені порушення законодавства України, у зв'язку з чим, виставлена вимога №04-06-05-15/6074 від 01.06.2011 року, яка до теперішнього часу частково не виконана.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року було допущено процесуальне правонаступництво позивача по справі Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на його правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити, з урахуванням уточнень.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення до міського бюджету частини чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903, 29 гривень не визнав у повному обсязі та просив у задоволенні такої вимоги відмовити, щодо позивної вимоги відшкодувати недоотримані доходи в сумі 8535,36 грн. шляхом стягнення зазначеної суми з мешканців гуртожитку, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, то представник відповідача пояснив що сума порушень, що не усунуті підприємством з 13098,79 гривень складає 8535,36 грн. та не заперечував проти повного виконання такої вимоги та зазначив, що підприємством здійснюються відповідні заходи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ (згідно із назвою та редакцією, що діяла на момент виникнення правовідносин) (надалі - Закон № 2939-ХІІ) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до п.2.12 плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного відділу на I квартал 2011 року, на підставі направлення від 18.02.2011 року №355-11 була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» за період з 01.07.2008 року по 01.03.2011 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядком проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (надалі - Порядок №550) (згідно із назвою та редакцією, що діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено, що акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Пунктом 35 зазначеного Порядку визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
За результатами перевірки складено акт ревізії № 06-24/40 від 07.04.2011 року, в якому встановлені порушення відповідачем законодавства України (а.с.17-97). Акт перевірки було підписано головним бухгалтером МКВП «Дніпроводоканал» Ткаченко О.В. 14.04.2011 року та надані заперечення.
Відповідно до п.7 ст.10 Закону № 2939-ХІІ позивач листом від 01.06.2011 року №04-06-05-15/6074 на адресу МКВП «Дніпроводоканал» направив вимоги, якими зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення, однак частково відповідачем вимоги не виконанні.
П. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 10 Закону № 2939-XII позивач наділений таким правом.
Як зазначено в акті перевірки, ревізію повноти надходження доходів від відшкодування експлуатаційних витрат на утримання житлових будинків та гуртожитків МКВП «Дніпроводоканал» проведено суцільним порядком за період з 01.07.2008 по 01.03.2011 роки по АДРЕСА_1 (м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а).
За ревізійний період відповідно до журналів «Головна книга» за 2008-2010 роки по рахунку 71913 «Дохід від гуртожитку №1» нараховано плати на загальну суму 165048,95 грн. (без ПДВ), в тому числі: за II півріччя 2008 року - 21054,61 грн.; за 2009 рік - 58849,01 грн.; за 2010 рік - 85145,33 гривень.
В ході ревізії даного питання встановлено, що при розрахунку плати за проживання у гуртожитку №1 за період з 01.07.2008 по 01.03.2011 роки мешканцям гуртожитку, що за даними відділу кадрів МКВП «Дніпроводоканал» не є працівниками підприємства та займають окремі кімнати, не використовувався затверджений підприємством розмір оплати для таких осіб.
Так, відповідно до наказів про встановлення плати за проживання у гуртожитках підприємства, узгоджених рішеннями профспілкового комітету МКВП «Дніпроводоканал». плата за 1 ліжко-місце на місяць у гуртожитку №1 для осіб, які не є працівниками підприємства, встановлюється у розмірі витрат на утримання гуртожитку на відповідний рік та складає: у 2008 - 219,92 грн. (з ПДВ), у 2009 - 267,42 грн. (з ПДВ), у 2010 - 330,30 грн. (з ПДВ), у 2011 - 296,29 грн. (з ПДВ).
Внаслідок не застосування затвердженого розміру оплати для такої категорії мешканців при розрахунку плати за проживання у гуртожитку №1, відповідачем порушено вимоги п.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», накази по підприємству та МКВП «Дніпроводоканал» недоотримало доходів від відшкодування експлуатаційних витрат за період з 01.07.2008 по 01.03.2011 роки на загальну суму 12653,82 грн., з них: за II півріччі 2008 - 2019,34 грн., 2009 рік - 4600,58 грн., 2010 рік - 5396,10 грн., 2 місяці 2011 року - 637,80 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на вказану суму.
В ході ревізії об'єктом контролю здійснено донарахування суми відшкодування мешканцями гуртожитку №1 експлуатаційних витрат за період з 01.07.2008 по 01.03.2011 роки у розмірі 12653,82 грн. які станом на момент завершення ревізії не відшкодовано.
Ревізією також встановлено, що мешканцям гуртожитку при їх вибутті для тимчасового проживання у іншій місцевості, за наявності відповідних довідок плата за комунальні послуги не нараховується.
Співставленням даних щомісячних відомостей нарахувань за проживання у гуртожитку за 2010 рік та довідок щодо тимчасового проживання в іншій місцевості, наданих мешканцями гуртожитку для перерахунку комунальних послуг, встановлено, що при розрахунку за період з 01.10.2010 по 01.03.2011 роки плати за проживання у кімнаті АДРЕСА_1, яку закріплено за ОСОБА_6 та в якій мешкає 3 члени її сім'ї, розрахунок за комунальні послуги на одну особу здійснювався протягом 5-ти місяців, при тому, що довідкою про тимчасове проживання в іншій місцевості підтверджено відсутність 3 осіб, що також мешкають у кімнаті, протягом тільки одного місяця. Зазначене призвело до недоотримання підприємством доходів від відшкодування експлуатаційних витрат за період з 01.10.2010 по 01.03.2011 роки на загальну суму 444,97 грн. з них: у 2010 - 275, 84 грн., за 2 місяці 2011 - 169,13 грн. та є порушенням вимог п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
В ході ревізії підприємством в бухгалтерському обліку здійснено донарахування суми відшкодування мешканцями гуртожитку №1 експлуатаційних витрат у розмірі 444,97 грн. які станом на момент завершення ревізії не сплачено.
Отже, недоотриманні доходи в загальній сумі 13098,79 гривень підлягають відшкодуванню.
Під час розгляду справи судом, між позивачем та відповідачем було складено Акт звіряння виконання вимог по усуненню порушень викладених в акті ревізії від 07.04.20111 року №06-24/40, оригінал якого оглянуто судом, відповідно до якого відповідач часткового виконав таку вимогу позивача та сума порушень, яка не усунута, на час розгляду справи, складає 8535,36 гривень. В судовому засіданні представник відповідача щодо повного виконанняї вимоги позивача в цій частині не заперечував.
Таким чином, суд з урахуванням викладеного вище, приходить до висновку, що позов в частині відшкодування недоотриманих доходів в сумі 8535,36 гривень шляхом стягнення зазначеної суми з мешканців гуртожитку, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи є обґрунтованим.
Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до висновку по розділу 7 акту перевірки «Повнота надходження, достовірність і правильність визначення доходів» зазначено, що з причин неврахування доходів, та як наслідок, заниження результату фінансово-господарської діяльності МКВП «Дніпроводоканал» підприємством не відображено чистий прибуток у рядку 220 «Звіту про фінансові результати» (ф.2) за 2008 рік у сумі 45007,0 тис. грн. та у рядку 220 «Звіту про фінансові результати» (ф.2) за 2009 рік у сумі 15064,5 тис. грн.; завищено чистий збиток у рядку 225 «Звіту про фінансові результати (ф.2) за 2010 рік на 21465,0 тис. гривень.
Внаслідок зазначеного, встановлено недоотримання доходів міським бюджетом на загальну суму 29018819,80 грн., з них: у 2008 році - 29017906,69 грн. (15% частини чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після оподаткування відповідно до чинного законодавства у сумі 6063342,34 грн., 60% частини прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування відповідно до чинного законодавства та сплати 15% чистого прибутку до загального фонду міського бюджету, у сумі 22953560,95 грн., від оренди нерухомого майна - 1003,40 грн.); у 2009 році - від оренди нерухомого майна 913,11 грн., чим завдано йому матеріальної шкоди (збитків) на зазначені суми.
Так, відповідач вернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дій Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області щодо зобов'язання МКВП «Дніпроводоканал» перерахувати до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн. до міського бюджету та зобов'язання скасувати свої вимоги.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року по справі №2а/0470/7001/11, залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 року, в задоволені адміністративного КП «Дніпроводоканал» було відмовлено. Рішення суду набрали законної силі відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особа або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином вимога позивача в цій частині вже була предметом судового розгляду та відповідно судовими рішеннями встановлені обставини, згідно з якими стягнення суми 29 016 903,29 грн. з відповідача до міського бюджету є правомірним, а вимога позивача є чинною на момент розгляду даної справи судом.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення комунального підприємства «Дніпроводоканал» до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн. є обґрунтованою.
Згідно із вимогами статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладені вище судом висновки, позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал» (код ЄДРПОУ 03341305) виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 01.06.2011 р. №04-06-05-15/6074, а саме:
Відшкодувати недоотримані доходи в сумі 8535,36 грн. шляхом стягнення зазначеної суми з мешканців гуртожитку, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Стягнути з міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн. на розрахунковий рахунок 214115357000032, одержувач ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 23928791, код платежу 21080500.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 05 лютого 2013 року
Суддя Н.В. Боженко
Судове рішення № 29061321, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 31.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/9900/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: