Вирок № 29060934, 29.01.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/802/13- к

Провадження №: 1-кп/752/42/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

при секретарі Коруна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12012110010000401 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, з освітою середньою, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

11.07.1993 року Мінським районним судом м. Києва за ст. 140 ч.3 (ред. КК 1960 року) на 3 роки позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

11.04.1994 року Мінським районним судом м. Києва за ст. 140 ч.3, 43 (ред. КК 1960 року) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

11.07.1998 року Мінським районним судом м. Києва за ст. 140 ч.3 (ред. КК 1960 року) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна;

01.11.1999 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст. 183-3 ч.2, 43 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнений 16.08.2003 року по відбуттю строку покарання;

25.04.2005 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 24.11.2009 року по відбуттю строку покарання;

15.04.2011 року Радомишльським районним судом Житомирської області за ст. 395 ч.1 КК України на 2 місяці арешту,

обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження -з боку обвинувачення: прокурора Матолич М.Р.;

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, інших учасників судового провадження: потерпілої ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.10.2012 року, приблизно о 12.00 годин, з метою таємного викрадення чужого майна прибув до будинку АДРЕСА_2.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1, перебуваючи у вищезазначеному будинку, підійшов до вхідних дверей кв. №7. За допомогою заздалегідь взятого з собою інструменту, викрутки та розвідного ключа, зламавши замки вхідних дверей, проник в квартиру. Користуючись відсутністю господарів, зробив спробу викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_3, на загальну суму 4500 гривень, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він в квартирі був затриманий працівниками міліції.

Тобто, ОСОБА_1 визнається винним за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, а саме у замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, після роз»яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що 18.10.2012 року маючи важке матеріальне становище вирішив вчинити крадіжку. З цією метою прибув на одну з вулиць на Теремках в м. Києві. Зайшов в під»їзд будинку. Підійшов до квартири № 7 на другому поверсі. Почав телефонувати, проте ніхто не відчинив. Зрозумів, що в квартирі немає нікого. З допомогою викрутки та розвідного ключа зірвав замок і проник в квартиру. В шафі знайшов гроші. Проте, квартиру не зміг покинути з викраденими грошима, оскільки його затримали працівники міліції. Перерахували гроші, які він хотів викрасти, виявилося 4500 гривень.

Наявні в справі докази його винуватості, він не оспорює. Не вбачає потреби у допиті потерпілої і свідка та дослідженні доказів.

У вчиненому щиро розкаюється. Просить врахувати, що у нього хворіла мати, і потрібні були гроші на лікування, тому і вирішив вчинити крадіжку. Просить не позбавляти волі.

Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується, офіційно не працює.

Обставинами, що пом»якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, саме ці обставини відображені у обвинувальному акті та підтверджені судом.

Суду не надано стороною захисту будь яких документальних доказів того, що злочин обвинуваченим вчинено у зв»язку з відсутністю коштів на придбання ліків для хворої матері, яка перебуває в лікарні. Крім того, суду не надано доказів того, що обвинувачений, як він сам висловився, пішов на крадіжку, оскільки за станом здоров»я не міг заробити необхідних коштів.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

При призначенні покарання, суд також враховує позицію і думку потерпілої, яка звернулася до суду з письмовою заявою, в якій зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 немає і просить призначити покарання не пов»язане з реальним позбавленням волі.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, пом»якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу підсудного, взявши до уваги позицію потерпілої, щодо покарання підсудному, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальному розмірі санкції статті.

Призначення саме такого покарання, на погляд суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Враховуючи особу підсудного, який будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, і який знову вчинив крадіжку з проникненням у житло, не дає підстав суду прийти до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, тобто застосування ст. 75 КК України.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк покарання обвинуваченому зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 18 жовтня 2012 року;

Стягнути з ОСОБА_1, процесуальні витрати на залучення експерта, згідно ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 29 січня 2013 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання попереднє ув'язнення, починаючи з 18 жовтня 2012 року по 28 січня 2013 року включно.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 392.00 грн. ( одержувач платежу: 60000 НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, ГУДКУ у Київській області, р/р № 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО821018, -послуги експерта).

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчисляється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.В.Дідик