Рішення № 29060800, 31.01.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2012 р. Справа №18/2366/12

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий,11, м. Миргород, 37600

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36000

про стягнення 71 997,43 грн.

Суддя Сірош Д. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ваценко І. В., дов. від04.01.2012 р. № 26.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 08.01.2013 р.

31.01.2013 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави заборгованості в сумі 71 997,43 грн. по договору № 117 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.02.2011 р., з яких: 61 500,44 грн. основного боргу, 6 688,13 грн. пені, 1 326,89 грн. інфляційних та 2 481,95 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

04.01.2013 р. відповідач подав до суду заяву (вх. № 121 д) в якій повідомив, що станом на 01.01.2013 р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави має заборгованість перед ОКВПТГ "Миргородтеплоенерго" по договору № 117 від 01.02.2011 р. в сумі 61 500,44 грн. (основний борг) за період з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.02.2011 р. між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Миргородтеплоенерго" та Квартирно-експлуатаційним відділом був укладений договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за № 117 (а. с. 7 - 9).

Згідно з п. 1 вказаного договору "Виробник" (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати "Споживачеві" (відповідач у справі) теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах до точки розподілу, а "Споживач" зобов'язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором та додатками, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - це фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р. було поставлено теплову енергію відповідачу на потреби опалення та підігріву води на суму 105 835,37 грн.

Відповідач розрахувався за отримані послуги частково на суму 44 334,93 грн.

Отже, за період з 01.02.2011р. по 31.12.2011 р. у відповідача утворилася заборгованість в сумі 61 500,44 грн.

Відповідно до п. 6.4. договору Споживач зобов'язується проводити оплату рахунків не пізніше 25 числа звітного місяця.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання зокрема належить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Як досліджено судом, нарахування проводились протягом року згідно тарифів для населення, встановлених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1771 від 14.12.2010 р. та скоригованих Рішенням третьої сесії шостого скликання Полтавської обласної ради від 01.02.2011 р. (а. с. 11 - 12).

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а. с.13) за період з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р. за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 61 500,44 грн.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не здійснив в установлений строк розрахунків за спожиту теплову енергію за вказаний період.

Таким чином, заборгованість за спожиту теплову енергію на момент подання позовної заяви становила 61 500,44 грн.

Саме вказану суму основного боргу позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

На підставі вищевикладеного, слід дійти висновку, що у даному випадку мало місце порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 61 500,44 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату використаної теплової енергії Споживач, крім суми заборгованості сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

За розрахунком позивача, перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 6 688,13 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 2 481,95 грн. за період лютий 2011 р. - грудень 2011 р. та 1 326,89 грн. інфляційних за період лютий 2011 р. - жовтень 2012 р.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави, вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039, р/р 35219004002942 в ГУДКС України в Полтавській обл., МФО 831019, код ЄДРПОУ 08377170 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий, 11, м. Миргород, 37600, р/р 2600405454503048 в ПРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 25682207 - 61 500,44 грн. основного боргу, 6688,13 грн. пені, 1326,89 грн. інфляційних та 2481,95 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Сірош Д. М.

Повне рішення складено: 05.02.2013 р.