Постанова № 29058649, 21.01.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р. Справа №2а- 3304/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Інсайт плюс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Інсайт плюс" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 23.02.12 № 0001502301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 735 529,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 367764,50 грн. Позовні вимогу ґрунтуються на порушенні податковою інспекцією процедури проведення перевірки, що передбачена ПК України, неправомірних висновках податкової інспекції що полягають у визнанні нікчемними та недійсними правочинів укладених позивачем з контрагентом ТОВ "Гулівер", укладених в жовтні 2011 року з мотивів відсутності у ДПІ податкової звітності з ПДВ від контрагентів ТОВ "Гулівер". Позивач вважає, що ним правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені на користь ТОВ "Гулівер" після отримання податкових накладних, його контрагент належним чином задекларував у жовтні 2011 року зобов'язання з ПДВ по операціям з позивачем, ПП "Інсайт плюс" не може нести відповідальність за недобросовісність контрагентів свого постачальника, у податкової інспекції відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними, відповідне судове рішення відсутнє. Також позивач звертає увагу суду на те, що застосування штрафної санкції у розмірі 50% є неправомірним, оскільки ПП "Інсайт плюс" оскаржує в судовому порядку податкове повідомлення - рішення від 22.02.2012 № 0001422301 у зв'язку з чим згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України сума грошового зобов'язання за вказаним рішення є неузгодженою.

Представник позивача надала суду заяву з проханням розглянути справу у порядку письмового провадження.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач, ДПІ) проти позову заперечує, вважає спірне податкове повідомлення - рішення від 23.02.12 №0001502301 законним та обґрунтованим. ДПІ в наданих суду письмових запереченнях на адміністративний позов зазначає про те, що під час проведеної перевірки ПП "Інсайт плюс" було застосовано відомості по контрагенту позивача ТОВ "Гулівер" щодо формування останнім податкового зобов'язання з ПДВ по операціям в жовтні 2011 року. ДПІ встановлено, що контрагенти ТОВ "Гулівер" - ТОВ "Оптметаллстрой", ПП "СВР-БИ", ПП "Кривбасіентерпром" не подано декларації з ПДВ за жовтень 2011 року по операціям з ТОВ "Гулівер", з чого слідує відсутність фактичного придбання ТОВ "Оптметаллстрой", ПП "СВР-БИ", ПП "Кривбасіентерпром" товарів у постачальників та їх реалізація ТОВ "Гулівер", що свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між підприємствами та штучне формування податкового кредиту. ПП "Інсайт плюс" неправомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за жовтень 2011 року на загальну суму 735529,00 грн. по незаконно виписаним податковим накладним ТОВ "Гулівер". Позивачем на перевірку було надано лише акти здачі-прийняття робіт, що у розумінні податкового законодавства та Закону України "Про бухгалтерський облік" не є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарських операцій. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання відповідач явку свого представника не забезпечив, причина неявки суду не відома, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній документів.

Дослідивши надані документі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановлено.

Проведеною перевіркою приватного підприємства "Інсайт плюс" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Гулівер" за жовтень 2011 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Гулівер" встановлено, що у відповідності до пп. 1,2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, угоди укладені ПП "Інсайт плюс" з ТОВ "Гулівер" за жовтень 2011 року на загальну суму 4413174,00 грн. в т.ч. ПДВ 735529,00 грн. є нікчемними та недійсними та на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.2 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за жовтень 2011 року в сумі 735529,00 грн. (акт перевірки від 10.02.2012 № 488/23-4/33015134).

Висновки зроблені в акті перевірки податковою інспекцією базуються на тому, що за період з 01.10.2011 по 30.10.2011 ПП "Інсайт плюс" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 950990,00 грн., перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за жовтень 2011 року в сумі 735529,00 грн.

Так, ПП "Інсайт плюс" включено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року ПДВ в сумі 735529,00 грн., сформованого від контрагента ТОВ "Гулівер", згідно податкових накладних на придбання товару на загальну суму ПДВ 583292,58 грн. та на придбання послуг ПДВ у сумі 152236,00 грн. За даними "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено, що ТОВ "Гулівер" формувало податковий кредит за жовтень 2011 року на загальну суму 9881851,36 грн. від постачальників - контрагентів ТОВ "Оптметаллстрой" (м. Дніпропетровськ), ПП "СВР-БИ" (м. Київ), ПП "Кривбасінтерпром" (м. Кривий Ріг).

Згідно бази даних по контрагентам ТОВ "Гулівер" встановлено, що ТОВ "Оптметаллстрой" не подано до ДПІ Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровськ податкової звітності по податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в свою чергу ТОВ "Гулівер" відображає по цьому контрагенту податковий кредит у сумі 4161677,20 грн.

По взаємовідносинам у жовтні 2011 року з контрагентом ПП "СВР-БИ" встановлено, що останнім не подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року. ТОВ "Гулівер" відображено по операціям з ПП "СВР-БИ" податковий кредит у розмірі 1756672,00 грн.

Аналогічна інформація в акті перевірки міститься і у відношенні до третього контрагента ТОВ "Гулівер" - ПП "Кривбасінтерпром", декларація з ПДВ за жовтень 2011 року до Південної МАПІ не подано, ТОВ "Гулівер" відображено суму податкового кредиту 3963502,16 грн. В акті перевірки також зазначено, що суб'єкти господарювання вказаних підприємств відображали в своїй податковій звітності суми податкового кредиту по відповідним господарським операціям, чого не вбачається від ТОВ "Оптметаллстрой", ПП "СВР-БИ", ПП "Кривбасінтерпром".

Таким чином, податкова інспекція дійшла висновку, що ТОВ "Гулівер" незаконно сформовано податковий кредит від ТОВ "Оптметаллстрой", ПП "СВР-БИ", ПП "Кривбасінтерпром", оскільки останніми не задекларовані податкові зобов'язання за операціями з ТОВ "Гулівер", лише документувались не існуючі операції на отримання товарів (робіт, послуг), після чого дані документи передавались підприємствам - вигодонабувачам, серед яких є ТОВ "Гулівер", для відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток, та як наслідок незаконно сформовано податкові зобов'язання з ПП "Інсайт плюс" за жовтень 2011 року.

В акті перевірки також зазначено, що на адресу ПП "Інсайт плюс" ДПІ було надіслано запит щодо надання документів на підтвердження поставки товарів та їх зберігання. ПП "Інсайт плюс" своїм листом від 13.12.2011 повідомило, що будівельні матеріали відвантажувались та зберігались на будівельних майданчиках замовника. Згідно наданого договору постачання №2/08 від 02.08.11 жодного визначення умов договору поставки не зазначено, а саме відсутні вказівки на умови поставки, місця поставки, фактичного відвантаження, транспортування, отримання товарів. ПП "Інсайт плюс" було надано до перевірки лише акти здачі-прийняття робіт від 07.10.2011 № ЛС-47 на загальну суму 346800,00 грн., в т.ч. ПДВ 57800,00 грн. та від 10.10.2011 №ЛС-57 на загальну суму 566616,00 грн., в т.ч. ПДВ 94436,00 грн. Надані документи не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є первинними документами. Також на перевірку не надано договору про виконання робіт, що унеможливлює визначення змісту операцій.

Таким чином, виходячи з обґрунтувань висновків, зроблених в акті перевірки від 10.02.2012 № 488/23-4, вбачається, що позиція податкової інспекції побудована на відсутності у ПП "Інсайт плюс" первинних документів на підтвердження здійснених господарських операцій в жовтня 2011 року з контрагентом ТОВ "Гулівер" по поставці будівельних матеріалів та надання послуг будівельних бригад, також не надано пояснення та документальне підтвердження подальшої реалізації або використання у господарській діяльності придбаних товарів.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Херсоні ХО ДПС прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 23.02.12 №0001502301 щодо збільшення ПП "Інсайт плюс" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 735529,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 367 764,50 грн.

Окружний адміністративний суд вважає позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 14.1.181 ст. 181 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених податкових накладних, які необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягав факт реальності поставки позивачу товару та надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо походження товару, його транспортування, можливості реального надання послуг тощо. При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

ДПІ, приймаючи повідомлення-рішення, виходила з того, що зі змісту угоди і дій сторін угоди вбачається, що ПП "Інсайт плюс" придбавало товари та послуги у сфері будівництва у ТОВ "Гулівер", на перевірку ПП "Інсайт плюс" були надані лише акти здачі-прийняття робіт, які не містять в собі ознаки первинних документів, що можуть підтвердити факт здійснення постави товару чи надання послуг. На їх відповідність чи не відповідність позивач не звертає увагу суду. Укладені з ТОВ "Гулівер" договори не були надані позивачем як під час перевірки так і в ході розгляду справи. Тому суд не може дослідити коли, з яких умов та яким чином здійснювалась поставка товарів чи надавались послуги контрагентом позивача ТОВ "Гулівер", яким чином здійснювалась сплата за товар (послуги), хто доставляв товар. Також позивачем не надано на перевірку та до суду доказів того, що придбаний товару був використаний у господарській діяльності підприємства. Таким чином, суд приходить до висновку що господарська операція не відбулась, а якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки не доведений факт реальності поставки.

Суд вважає, що надані позивачем докази не спростовують доводи податкової інспекції щодо відсутності реальності поставок товарів та надання послуг ТОВ "Гулівер", хоч ці господарські операції супроводжувались оформленням певних документів, зокрема актами здачі-прийняття робіт. В даному спорі про необґрунтованість включення ПП "Інсайт плюс" до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ "Гулівер" свідчать відомості щодо неправомірної господарської діяльності даного контрагента позивача, який придбавав товар у постачальників ТОВ "Оптметаллстрой", ПП "СВР-БИ", ПП "Кривбасінтерпром", які не звітували до податкової інспекції по фактам вчинення господарських операцій в жовтні 2011 року з ТОВ "Гулівер", останній в свою чергу відносив суми ПДВ до податкового кредиту не маючи на те законних підстав. Як наслідок, ТОВ "Гулівер" придбаний товар у ТОВ "Оптметаллстрой", ПП "СВР-БИ", ПП "Кривбасінтерпром" поставляв ПП "Інсайт плюс" та відповідно надавав первинні документи, які не відповідають дійсності.

На вимогу суду в ухвалі про закінчення підготовчого провадження від 09.08.12 позивачу було запропоновано надати в судове засідання копії податкових накладних, видаткових накладних, платіжних документів, що підтверджують господарські операції з ТОВ "Гулівер", витребувані документи не надані, тому оглянути їх суд не має можливості. Отже, доводи податкової інспекції, викладені в акті перевірки, про невідповідність первинних документів вимогам законодавства позивачем не спростовані.

Суд вважає необґрунтованою позицію позивача що полягає у порушенні податковою інспекцією порядку проведення документальних перевірок, що передбачено ст. 78, 79 ПК України, оскільки позивачу ПП "Інсайт плюс" було надіслано кур'єрською поштою 09.02.2012 копію наказу про проведення перевірки від 09.02.2012 № 220 та повідомлення про проведення перевірки від 09.02.2012 № 44/23-410, перевірка проводилась з відома директора підприємства Слезака С.М., але за його відсутності та за відсутності головного бухгалтера підприємства ПП "Інсайт плюс". Позивач в позові зазначає про несвоєчасне отримання наказу та повідомлення про перевірку, але в свою чергу не надає відповідних доказів даному твердженню. Позивач також не заперечує надання податковій інспекції документів на отриманий запит ДПІ від 13.12.2011, що передувало проведенню перевірки. Тому суд вважає необхідним зазначити, що податкова інспекція діяла в межах та у відповідності до положень податкового законодавства під час проведення документальної перевірки ПП "Інсайт плюс", останньому було відомо про підстави її проведення, оскільки в грудні 2011 року податкова інспекція здійснювала збір всіх необхідних документів для перевірки господарських операцій ПП "Інсайт плюс" з контрагентом ТОВ "Гулівер", у позивача було достатньо часу для надання даних документів, пояснень та обґрунтування правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям в жовтні 2011 року, тому суд не вбачає порушень податкової інспекції щодо процедури проведення перевірки. Посилання позивача на відсутність у ДПІ права на нарахування 50 % штрафу у зв'язку з тим, що висновки попередньої перевірки були оскаржені до суду, суд не приймає до уваги оскільки дані обставини позивачем не доведені та не підтвердженні документально.

Суд погоджується з правовою позицією позивача щодо відсутності у податкової інспекції повноважень на визнання правочинів нікчемними. Фіктивний правочин може бути визнаний недійсним тільки судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів ПКУ, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі. Господарські операції ПП "Інсайт плюс" з підприємством ТОВ "Гулівер" це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту. За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість. В задоволенні позовних вимог відмовляється.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Відмовити приватному підприємству "Інсайт плюс" в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 23.02.12 №0001502301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1