Рішення № 29058170, 25.12.2012, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/2206/12

Провадження № 437/2206/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року м. Синельникове

року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Прижигалінської Т.В.

при секретарі Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Придніпровська залізниця» відокремлений структурний підрозділ «Перший загін воєнізованої охорони»про визнання наказу незаконним, про усунення перешкод у виконанні трудового договору, про стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що з відповідачем перебуває в трудових відносинах з червня 2002 року по цей час, працюючи зараз стрільцем команди № 2 ст. Дніпропетровськ відокремленого структурного підрозділу «Перший загін воєнізованої охорони»Державного підприємства «Придніпровська залізниця». Адміністрація ДП «Придніпровська залізниця»на протязі декількох років упереджено ставиться до нього, неодноразово порушуючи його трудові права. Так, 28.08.2008 року отримав виробничу травму, залишену без розслідування, наказом № 27/ОС від 13.03.2010 року він був незаконно звільнений з підприємства за систематичне невиконання трудових обовязків без поважних причин. Рішенням суду від 24.11.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, він був поновлений на роботі на посаді стрільця ССК 18. Посада стрільця повязана з роботою на висоті з носінням та можливим застосуванням вогнепальної зброї при охороні ОВО та при супроводженні поїздів. Згідно з п. п. 1, 8 додатку ст.. 5 наказу Міністерства транспорту та звязку України від 29.04.2010 року № 240, працівники, які задіяні на роботі у воєнізованій охороні і яким дозволено носити та застосовувати вогнепальну зброю, проходять обовязків медичний огляд один раз на рік. У звязку з його протизаконним переведенням 14.10.2011 року до СК 2 ст. Дніпропетровськ без ніяких на те законних підстав 17.10.2011 року не оформивши законно документи, його відповідач направляє на позачерговий медичний огляд в звязку з переведенням (хоча строк дії останнього обовязкового медичного огляду не закінчився 23.12.2011 року). Згодом, 07.11.2011 року видане нове направлення на обовязковий позачерговий медичний огляд у звязку з переведенням. 14.12.2011 року нове направлення, вже на обовязковий періодичний медогляд, який повністю пройшов 27.12.2011 року і 28.12.11 року надав медичну довідку про проходження періодичного медогляду з датою наступного періодичного медогляду 27.12.2012 року. Відповідно до цієї медичної довідки, виданої ЛЕК ДЗ «Вузлова лікарня ст.. Синельникове 2»він визнаний придатним до роботи за професією стрільця. За наслідками медогляду, на підставі зазначеного висновку з 29.12.11 року він був допущений до виконання обовязків стрільця. Листом заступника начальника медичної служби ДП «Придніпровська залізниця»голови ДОРЛЕК медичної служби ОСОБА_2 від 11.01.2012 року підтверджено його придатність до роботи за професією стрілець. Але, 06.04.2012 року особою, не уповноваженою роботодавцем, його знову направляють на позачерговий медичний огляд, не надавши наказу про це. Об 11.00 годині 06.04.2012 року він отримав направлення, з яким був не згоден, у звязку з чим зробив запис на цьому бланку направлення. Він був негайно відсторонений від роботи начальником СК 2 ОСОБА_3 і в 13 годин 10 хвилин цього ж дня він отримав наказ від 06.04.2012 року № 96/НОР 1 «Про відсторонення від роботи стрільця СК 2 ОСОБА_1Ф.», з яким він також не був згоден, для проходження позачергового обовязкового медичного огляду, без збереження заробітної плати. Даний наказ вважає незаконним, таким, що порушує його трудові права. У звязку з цим він 11.04.2012 року звернувся з заявою до начальника служби ВОХОР ОСОБА_4 з проханням відмінити даний наказ та допустити його до роботи, продовжити стажування, так як він на цей час проходив навчання і до самостійної роботи допущений ще не був. За наслідками медичного огляду, пройденого ним 27.12.2011 року, відповідач безперешкодно допустив його до роботи стрільця, і до 06.04.2012 року не заявляв про те, що «є обґрунтована підозра, що стан здоров»я працівника, тобто його, не дозволяє йому виконувати свої трудові обовязки»- як вказано в наказі, хоча згідно з п. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобовязаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд за своєю ініціативою, якщо стан здоров»я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обовязки. Члени медичної комісії ДЗ «Вузлова лікарня ст.. Синельникове 2», що оглядали його та надали висновок «придатний до роботи стрільцем», та встановили дату наступного періодичного медогляду 27.12.2012 року, діяли в межах своєї компетенції, надали обєктивний висновок, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону праці»несуть відповідальність за відповідність медичного висновку його фактичному стану здоров»я. У звязку з цим у відповідача не було і не має правових підстав для відсторонення його 06.04.2012 року від роботи без збереження заробітної плати, тим самим його права працівника, передбачені трудовим договором та ст.. ст.. 2, 5 1, 21 КЗпП України, а саме право на працю та оплату праці грубо порушені відповідачем.

Завдану йому моральну шкоду він оцінює в 5000 грн. Так, він з 17.10.2011 року був направлений на позачерговий медогляд у звязку з так званим «переведенням», неодноразово незаконно, безпідставно відсторонявся від роботи, безпідставно, з надуманих мотивів він був незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом № 15/дст від 12.03.2012 року проходячи навчання, не закінчивши його та стажування, не здавши іспити та заліки, не будучи допущеним до самостійної роботи, отримав догану за невиконання посадових обовязків стрільця СК 2 ст. Дніпропетровськ першого загону ВОХОР Придніпровської залізниці. З вини відповідача незаконно залишився без роботи, заробітку та засобів до існування, змушений прикладати значні зусилля, в ситуації, яка склалася в СК 2 навколо нього, навмисно керівництвом СК 2 та першого загону ВОХОР, щоб налагодити звичайний уклад життя.

Просить суд визнати наказ № 96/НОР 1 від 06.04.2012 року про відсторонення його від роботи та наказ № 15/дст від 12.03.2012 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконними та скасувати їх; зобовязати відповідача усунути перешкоди в продовженні навчання та стажування, для подальшої здачі заліків та допуску до самостійної роботи при виконанні ним обовязків стрільця СК 2 ст. Дніпропетровськ та допустити його до продовження ним навчання та стажування; стягнути з ДП «Придніпровська залізниця»на його користь середній заробіток за час відсторонення його від роботи, навчання та стажування, «вимушеного прогулу»за період з 06.04.2012 року по день винесення рішення суду; стягнути з відповідача на його користь 5000 грн. у відшкодування завданої йому моральної шкоди; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив обставини справи таким чином як вони викладені вище. Також пояснив, що на стан свого здоров»я нікому не скаржився, від виконання своїх посадових обовязків не відмовлявся. З 2009 року він знаходиться на обліку з діагнозом цукровий діабет. Даний діагноз не підпадає під проходження позачергового медичного огляду. Його намагалися не допустити до роботи, у звязку з чим він писав заяву в ДОРЛЕК, який відповів йому 11.01.2012 року. 26 27 грудня 2011 року він пройшов черговий медичний огляд, згідно якого він визнаний придатним до роботи стрільця. 20.12.2011 року він був допущений до роботи в команді СК 2. Наказ від 12.03.2012 року був винесений безпідставно, щоб була підстава для його звільнення. 09.03.2012 року стрілець ОСОБА_5 отримав своє завдання, він ніяких завдань на інструктажі не отримував, ніяких розпоряджень від ОСОБА_3 не було, тому він не від чого не відмовлявся. Хто саме був на інструктажі 09.03.2012 року, він не памятає.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, надав суду письмові заперечення. Також пояснив, що листок непрацездатності та виписка з історії хвороби позивача з 16.03.2012 року по 30.03.2012 року були підставою для підозри щодо неможливості виконання позивачем трудових обовязків, у звязку з чим він був направлений на позачерговий медичний огляд. Під час винесення наказу про відсторонення позивача від роботи відповідач керувався п. 1.2.4 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом МОЗ України від 14.04.1995 року за № 66, нормами Закону України «Про охорону праці», Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, ст.. 46 КЗпП. У звязку з переведенням позивача з команди СК 18 в команду СК 2, позивач проходив стажування з 17.10.2011 року згідно наказу. Позивач відмовився від виконання розпоряджень начальника, оскільки у нього не було теплого одягу, виконувати розпорядження позивачеві не дозволяв стан його здоров»я, про що він казав ОСОБА_3, ОСОБА_6, Суліма. Але, позивачем не було надано жодного документу на підтвердження стану свого здоров»я, він казав, що в нього цукровий діабет. Станом на 12.03.2012 року та 06.04.2012 року позивач вважався стажером. До грудня 2011 року позивач не надавав підприємству листків непрацездатності з діагнозом цукровий діабет. З 06.04.2012 року й по даний час позивач на роботі відсутній. ОСОБА_3 надавав усні розпорядження на інструктажі 09.03.2012 року позивачу та ОСОБА_5, ОСОБА_3 як начальник вирішує на яку станцію направити та надає інші розпорядження. З програмою стажування позивач не був ознайомлений, позивач не являється членом профспілкової організації. Також пояснив, що Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом МОЗ України від 14.04.1995 року за № 66, не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки вона передбачає відсторонення від роботи за відмову від обовязкового медичного огляду осіб, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, а позивач не має такої інфекційної хвороби, тому не потрібно внесення подання про відсторонення його від роботи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що являється начальником СК- 2. З позивачем лише робочі відносини. В його команді позивач працює з 14.10.2011 року. Перший вихід позивача на станцію був 09.03.2012 року, позивач казав йому, що в нього цукровий діабет, що він не може їхати на станцію, що в нього прийом їжі через певний час, але позивач відмовлявся від лікаря. 09.03.2012 року під час проведення інструктажу він надавав розпорядження позивачу, завдання надається шляхом запису в маршрутному листі. Про стан здоров»я позивача він доповідав усно та письмово вищестоящому керівництву. Позивач скаржився на цукровий діабет в березні 2012 року, погрожував начальнику варти карною відповідальністю за те, що його відправляють на роботу до вагону, позивач казав, що через кожні 3 4 години йому треба приймати гарячу їжу, а на місці роботи таких умов не має, у звязку з цим позивач відмовився виконувати роботу. 09.03.2012 року від нього було розпорядження позивачу в якості стажування, а саме, ознайомлення з місцем знаходження станції, з маршрутом руху до станції, з порядком прийому вантажів на станції, їх огляд та супроводження. Позивач вийшов на маршрут з ОСОБА_5, через 100 метрів ОСОБА_1 сказав, що далі він не піде, так як у нього справи і покинув маршрут руху, у звязку з чим до станції позивач не дійшов. Після цього позивач ніяких пояснень, ніяких підписів не надавав, сказав, що ніяких пояснень надавати не буде. З приводу відмови позивача від проходження позачергового огляду він надавав рапорт начальнику ОСОБА_7. Він надавав ОСОБА_1 розпорядження, які зазначені в маршрутному листі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що являється начальником 2-го відділення, з позивачем лише робочі відносини. Протягом січня, лютого, березня 2012 року позивач скаржився на стан свого здоров»я, що в нього цукровий діабет. Позивач казав, що не може працювати, так як йому необхідні умови для прийняття їжі. Зі станції Горяїнове позивач повернувся сам, сказав, що не буде працювати, так як йому необхідно приймати їжу. Позивач не мав права повертатись, так як він був закріплений за стрілком ОСОБА_5, позивач в цей час проходив стажування.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до характеристики робочого місця та виконуваної роботи ОСОБА_1 останній працює в першому загоні воєнізованої охорони з 05.07.2002 року прийнятий на посаду стрільця СК 19. З 05.05.2006 року працював на посаді стрільця спеціалізованої стрілецької команди № 18. З 14.10.2011 року по теперішній час працює на посаді стрільця стрілецької команди № 2 ст. Дніпропетровськ. По своїм посадовим обовязкам виконує прийом, супроводження номенклатурних вантажів, які перевозяться залізничним транспортом на дільниці обслуговування загону. Під час виконання обовязків виконує роботи на висоті, з правом носіння вогнепальної зброї та її застосування. Посада стрільця повязана з рухом поїздів і потребує проходження медичного огляду згідно наказу 240. Відповідно повідомлення ВСП «Медична служба»від 01.08.2012 року санітарно-гігієнічну характеристику робочого місця стрільця СК 2 медична служба не має.

17.10.2011 року, 07.11.2011 року позивач направлявся відповідачем на позачерговий медичний огляд у звязку з переведенням. 14.12.2011 року позивач отримав направлення на обовязковий періодичний медичний огляд. 27.12.2011 року позивач отримав медичну довідку про проходження періодичного медогляду, підписаної головою ЛЕК, згідно якої він визнаний придатним до роботи за професією «стрілець», в тому числі у несприятливих умовах праці, також зазначено, що дата наступного періодичного медичного огляду 27.12.2012 року. Відповідно до листа непрацездатності та виписки з історії хвороби № 2052 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 16.03.2012 року по 30.03.2012 року з діагнозом цукровий діабет 2 типу середньої тяжкості, страждає цукровим діабетом з 2009 року, також зазначено, що до роботи стати 31.03.2012 року. 06.04.2012 року відповідачем було видане направлення на обовязковий позачерговий медогляд позивача у звязку із перебуванням його на лікарняних з 08.02.2012 року по 16.02.2012 року та з 16.03.2012 року по 30.03.2012 року та у звязку із його діагнозом цукровий діабет 2 типу середньої тяжкості. Позивач дане направлення отримав, але зазначив, що з ним не згоден, оскільки вважає його протизаконним.

06.04.2012 року начальником загону ОСОБА_7 був виданий наказ № 96/НОР 1 про відсторонення від роботи стрільця СК 2 ОСОБА_1, мотивуючи його тим, що 02.04.2012 року та 06.04.2012 року до начальника першого загону воєнізованої охорони з рапортами звернувся начальник СК 2 ОСОБА_3 з пропозицією відсторонити позивача від виконання обовязків стрільця СК 2, у звязку з тим, що він ухиляється від проходження позачергового обовязкового медогляду, що суперечить ст.. 15 додатку № 7 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, п. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону праці», абзацу 3 п. 2.11, п. 2. 22 даного Порядку, ст.. 46 КЗпП. У звязку з цим позивач з 06.04.2012 року без збереження заробітної плати був відсторонений від виконання обовязків стрільця стрілецької команди № 2 ст. Дніпропетровськ першого загону воєнізованої охорони для проходження позачергового обовязкового медичного огляду; була призупинена дія наказу від 05.03.2012 року «Про продовження терміну дії стажування позивача»на час відсутності стрільця СК 2 ОСОБА_1; зобовязати стрільця СК 2 ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку позачерговий обовязковий медогляд та надати у термін до 19.04.2012 року до відділу кадрів медичну довідку про проходження позачергового медогляду з висновком медичної комісії; попередити ОСОБА_1, що у випадку не проходження ним позачергового медогляду у встановлені терміни, його буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно чинного законодавства.

Згідно наказу начальника загону ОСОБА_7 № 15/дст від 12.03.2012 року ОСОБА_1 за невиконання посадових обовязків відповідно до ст.. 147 КЗпП України оголошено догану з тих підстав, що 09.03.2012 року о 08.00 годині під час проведення інструктажу і бойового розрахунку начальником СК 2 ОСОБА_3 призначено у варту на станцію Горяїнове стрільців СК 2 ОСОБА_5 (старший) та ОСОБА_1 (дублер) для отримання останнім практичних навиків при змінній роботі безпосередньо на нарядах (бойових розкладах). Стрілець ОСОБА_1 без поважних причин відмовився виконувати розпорядження начальника СК 2 ОСОБА_3 та надати письмове пояснення з цього факту. Зазначений факт свідчить про невиконання ОСОБА_1 вимог п. 1.6.6 Керівництва з організації служби стрілецьких та стрілецько-пожежних підрозділів відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті України щодо беззаперечного та точного виконання розпоряджень своїх керівників (начальників), що стосуються виконання службових обовязків. Поряд з цим, розділом «Загальні положення»посадової інструкції стрільця СК 2 передбачено, що стрілець зобовязаний дотримуватись у своїй діяльності вимог ЦУО-0029 та виконувати розпорядження вищестоящих керівників. Крім того, відмова від виконання розпорядження начальника СК 2 ОСОБА_3 є порушенням ст.. 139 КЗпП України, згідно з якою працівники зобовязані чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни. Невиконання ОСОБА_1 вимог вищевказаних нормативних документів є порушенням трудової дисципліни. З даним наказом позивач не погодився, та надав письмові пояснення, що він не отримував ніяких розпоряджень від начальника ОСОБА_3 та станом на 09.03.2012 року він є стажером, ні за ким не закріплений.

Відповідно акту від 09.03.2012 року, складеного ОСОБА_3В, ОСОБА_8, ОСОБА_9, начальником команди СК 2 на розводі чергової варти ОСОБА_3 стрільцю ОСОБА_1 було визначене робоче місце на ст.. Горяїнове на чолі з наставником стрільцем ОСОБА_5, але стрілець ОСОБА_1 від виконання роботи та надання пояснень з цього приводу відмовився. Також 09.03.2012 року на оперативній нараді був розглянутий факт невиконання стрільцем ОСОБА_1 розпоряджень своїх начальників, що стосуються виконання службових обовязків. Був вислуханий начальник СК 2 ОСОБА_3, присутніми також були стрільці СК 2 ОСОБА_9, ОСОБА_1 та представник ради трудового колективу ОСОБА_10 Ухвалили клопотати перед керівництвом першого загону воєнізованої охорони залізниці про притягнення стрільця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності оголосити йому догану. Згідно пояснення стрільця ОСОБА_5 встановлено, що 09.03.2012 року на черговій зміні на розводі він був направлений на роботу на ст.. Горяїнове, наказом НОР 1 № 98/ст його прикріплено наставником стрілка ОСОБА_1, під час вибуття з команди на ст.. Горяїнове стрілка ОСОБА_1 з ним не було, після супроводження вантажу на ст.. Дніпропетровськ він був викликаний в караульне приміщення, об 11.00 годині спільно із стрілком ОСОБА_1 вибув пішки на ст. Кайдакська, де ознайомив ОСОБА_1 із станцією, на ст.. Кайдакська ОСОБА_1 знаходився до 13 години 40 хвилин, після чого вибув в караульне приміщення, про що він доповів начальнику караулу.

Листом № НВС 10/39 від 22.05.2012 року начальника відокремленого структурного підрозділу медичної служби ОСОБА_11 на лист начальника служби воєнізованої охорони ОСОБА_4 від 27.04.2012 року була надана відповідь, що періодичність медичних оглядів може змінюватися за поданням роботодавця у разі, якщо є обґрунтована підозра, що стан здоров»я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обовязки, у ОСОБА_12 наявний діагноз гіпертонічна хвороба другого ступеню, гіпертезивне серце, цукровий діабет 2 типу середньої тяжкості з ускладненнями: діабетична ангіополінейропатія нижніх кінцівок, діабетична ангіопатія судин сітчатки, враховуючи специфіку професії стрілець (робота із зброєю), такий діагноз з урахуванням даних протоколу засідання ОСОБА_13 від 07.12.2011 року № 21 є достатнім для того, щоб вважати, що стан здоров»я працівника не дозволяє йому виконувати свої обовязки та направити його на позачерговий обовязковий медичний огляд.

15.12.2011 року за вих.. № НОР 1/1874 начальником загону ОСОБА_7 ОСОБА_1 була надана відповідь на його заяву від 08.12.2011 року, а саме, позивачеві було повідомлено, що згідно наказу від 14.10.2011 року він був переведений з СК 18 в СК 2, умови праці в СК 2 та СК 18 не мають суттєвої різниці, про що ОСОБА_1 був ознайомлений при прийомі на роботу, також зазначено, що позивач може виконувати обовязки стрільця СК 2 без перешкод та у встановлені терміни пройти черговий медичний огляд.

26.12.2011 року ОСОБА_1 начальником служби воєнізованої охорони на його заяву від 12.12.2011 року була надана відповідь, що на позачерговий медичний огляд він був направлений на підставі рапорту начальника СК 2, в якому зазначені скарги позивача на стан здоров»я.

Згідно наказу від 29.12.2011 року № 98/ст стрільцю ОСОБА_1 призначено стажування на робочому місці терміном 8 змін з 01.01.2012 року, керівником стажування призначено начальника відділення ОСОБА_6, наставниками стрільця ОСОБА_14 та ОСОБА_5 Згідно наказу від 01.02.2012 року № 3/ст стрільцю ОСОБА_1 продовжене стажування на робочому місці терміном 7 змін з 06.02.2012 року згідно Програми стажування, затвердженої 25.01.2012 року.

Відповідно до актів від 09.01.2012 року, 18.02.2012 року, 26.02.2012 року та 13.03.2012 року стрілець ОСОБА_1 скаржився під час роботи на стан свого здоров»я та погане самопочуття, у звязку з чим заявляв, що не може виконувати свої обовязки, але будь-яких належних підтверджуючих документів з цього приводу не надавав.

Відповідно до ст.. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

Відповідно п. 1.3 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України № 240 від 29.04.2012 року, обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, робота яких пов'язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, з метою визначення їх придатності до виконання професійних обов'язків, профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.

Відповідно до п. 2.10 Порядку працівники, робота яких пов'язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, з урахуванням професії та віку проходять обов'язкові медичні огляди з такою періодичністю: інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, пов'язаних із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту і метрополітену, віком до 50 років - кожні 2 роки, старші 50 років щорічно.

Відповідно п. 2.11 Порядку періодичність проведення медичних оглядів може змінюватися у разі, якщо є обґрунтована підозра, що стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки, за поданням роботодавця та погодженням з профспілковою організацією, членом якої є працівник.

Відповідно до п. п. з) п. 3.1 розділу 3 Порядку керівники підприємств (структурних підрозділів), установ, організацій відсторонюють від роботи працівників, яким згідно з медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я. Вирішують питання щодо тимчасового або постійного працевлаштування працівника, за його згодою, на іншу роботу відповідно до чинного законодавства або вживають інших заходів, передбачених законодавством.

Представник відповідача в своїх запереченнях посилався на те, що у підприємства виникла обґрунтована підозра, що стан здоров'я позивача не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки, оскільки ст. 15 додатку № 7 до Порядку передбачає медичні протипоказання до роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, а саме цукровий діабет з наявністю органічних уражень судин очей, серця, група 1 8 (загальні протипоказання). Але, дана стаття передбачає цукровий діабет 1 та 2 типу, тяжка форма, з наявністю органічних уражень судин очей, нирок, серця, мозку незалежно від показників глікемії та глюкозурії, дози та виду цукрознижувальної терапії. З медичних документів позивача вбачається, що він має діагноз цукровий діабет 2 типу середньої тяжкості з 2009 року, у звязку з чим посилання позивача на ст.. 15 додатку № 7 до Порядку є безпідставним. Вищевказані норма КЗпП України, Закону України «Про охорону праці»та Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України № 240 від 29.04.2012 року, не передбачають відсторонення працівника від роботи у звязку з його відмовою пройти позачерговий медичний огляд. Крім того, на час відсторонення позивача від роботи 06.04.2012 року відповідач не мав обґрунтованої підозри, що стан здоров'я позивача не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки, оскільки він не мав медичного висновку щодо наявності у позивача протипоказань до роботи стрільця за станом його здоров»я та необхідності його направлення на позачерговий медичний огляд, як це передбачає п. п. з) п. 3.1 розділу 3 вищезазначеного Порядку, а лише 27.04.2012 року відповідач звернувся з листом до ВСП «Медична служба», яка своїм листом від 22.05.2012 року надала відповідь, що діагноз позивача з урахуванням даних протоколу засідання ОСОБА_13 від 07.12.2011 року № 21 є достатнім для направлення його на позачерговий медогляд, оскільки стан його здоров»я не дозволяє йому виконувати свої обовязки. Але й після засідання ОСОБА_13 позивач 27.12.2011 року отримав медичну довідку про проходження періодичного медогляду, підписаної головою ЛЕК, згідно якої він визнаний придатним до роботи за професією «стрілець», в тому числі у несприятливих умовах праці, також зазначено, що дата наступного періодичного медичного огляду 27.12.2012 року.

Необґрунтованим є посилання відповідача на п. 1.2.4 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом МОЗ України від 14.04.1995 року за № 66, оскільки сам представник відповідача пояснив, що ця Інструкція до даних правовідносин не застосовується.

Отже, відповідач не мав достатніх правових підстав своїм наказом відстороняти ОСОБА_1 від роботи, а тому даний наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно п. 10 Постанови ПВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).

Відповідно до п. 2.1 Положення про навчально-бойову та спеціальну підготовку особового складу відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті України, затвердженого наказом № 322 Ц від 19.12.2003 року первинна професійна підготовка працівників воєнізованої охорони складається з стажування на робочих місцях.

Відповідно до п. 2.4.2 даного Положення під час стажування працівник самостійно виконує роботу в якості дублера вартового або номера бойового розрахунку під наглядом досвідченого наставника, закріпленого за ним на час стажування.

Відповідно до п. 2.7 даного Положення якщо працівника переведено з іншого підрозділу воєнізованої охорони, дозволяється початкове професійне навчання не проводити або програму його скорочувати і призначати тільки стажування.

Матеріалами справи встановлено, що позивачеві згідно наказів було призначено стажування.

У звязку з вищевикладеним підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» на його користь середнього заробітку за час відсторонення його від виконання своїх обовязків та стажування за період з 06.04.2012 року по день винесення рішення суду, а також позовні вимоги в частині зобовязання ДП «Придніпровська залізниця»усунути перешкоди у продовженні ним стажування та допустити його до продовження стажування.

Вимоги позивача щодо відсторонення його від навчання, усунення перешкод у продовженні навчання та допуску до продовження ним навчання суд вважає належним чином необґрунтованими, оскільки відповідачем не призначалося навчання, а відповідач лише своїм наказом відсторонив позивача від виконання ним своїх обовязків та призупинив дію наказу «Про продовження терміну дії стажування». Вимоги позивача щодо подальшої здачі заліків та допуску до самостійної роботи суд також вважає належним чином необґрунтованими, оскільки захисту підлягає вже порушене право позивача, а не те, яке може бути порушено в майбутньому.

Відповідно до п. 32 Постанови ПВСУ № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним відстороненням від роботи, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці», п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. При цьому згідно з п. 5 наведеного вище порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до довідки від 20.11.2012 року, наданої відповідачем, середня заробітна плата ОСОБА_1 станом на 01.04.2012 року становить 2324, 18 грн., середньогодинна заробітна плата становить 14, 71 грн. Відповідно до листа відповідача від 20.11.2012 року № НОР 1 4/1696 ОСОБА_1 фактично відпрацьовано у лютому 2012 року 90 годин, у березні 2012 року 48, 1 годин.

У звязку з цим сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.04.2012 року по 25.12.20120 року, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 8318 грн. 80 коп.: (90 годин + 48, 1 годин = 138, 1 годин (сумарне число робочих годин за останні два календарні місяці роботи) : 2 = 69, 05 (середньомісячне число відпрацьованих робочих годин за останні два місяці роботи) х 8 місяців 19 днів (період вимушеного прогулу) = 565, 52 годин (середньомісячне число робочих годин у розрахунковому періоді з 06.04.2012 року по 25.12.2012 року) х 14, 71 (середньогодинна заробітна плата) = 8318 грн. 80 коп.)

Відповідно до вимог ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст.. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З наказу про оголошення позивачеві догани вбачається, що відповідачем не врахований ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, тобто не зазначено які саме розпорядження начальника СК 2 відмовився виконувати ОСОБА_1, також не врахована попередня робота працівника ОСОБА_1 З пояснень свідка ОСОБА_3 встановлено які саме він надавав розпорядження ОСОБА_1 та що, дані розпорядження були зазначені в маршрутному листі. Але, з маршрутного листа від 09.03.2012 року не вбачається які саме розпорядження начальник СК 2 ОСОБА_3 надавав ОСОБА_1 У звязку з цим пояснення свідка ОСОБА_3 в цій частині суд до уваги не приймає. З пояснень свідка ОСОБА_6 також не встановлено які саме розпорядження ОСОБА_3 надавав ОСОБА_1

Отже, наказ відповідача про накладення дисциплінарного стягнення є незаконним та підлягає скасуванню.

У звязку з викладеними обставинами суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст.. 237 1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер порушення законних прав позивача, глибину його моральних страждань, а також доводи позивача, якими обгрунтовані його вимоги щодо моральної шкоди. У звязку з цим, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України та вимог Закону України «Про судовий збір»позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову щодо трудових правовідносин, а тому з ДП «Придніпровська залізниця»підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 536 грн. 50 коп., з яких 107, 30 грн. за позовну вимогу про визнання наказу про відсторонення від роботи незаконним та зобовязання усунути перешкоди у продовженні стажування, 107, 30 грн. за позовну вимогу про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, 214, 60 грн. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 107, 30 грн. за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного, та ст.. ст.. 46, 147, 149, 237 1 КЗпП, ст.. 17 Закону України «Про охорону праці», постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року, постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 року, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати наказ начальника ВСП «Перший загін воєнізованої охорони»ДП «Придніпровська залізниця»№ 96/НОР 1 від 06.04.2012 року м. Дніпропетровська про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 06.04.2012 року та зобовязання пройти позачерговий обовязковий медичний огляд незаконним та скасувати його.

Визнати наказ начальника ВСП «Перший загін воєнізованої охорони»ДП «Придніпровська залізниця»ОСОБА_7 № 15/дст від 12.03.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності незаконним та скасувати його.

Зобов»язати ДП «Придніпровська залізниця»усунути перешкоди у продовженні ОСОБА_1 стажування та допустити його до продовження стажування.

Стягнути з ДП «Придніпровська залізниця»на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 06.04.2012 року по день винесення рішення суду в розмірі 8318 грн. 80 коп.

Стягнути з ДП «Придніпровська залізниця»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди в сумі 1000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДП «Придніпровська залізниця»на користь держави : отримувач : УДКСУ у м. Синельникове Дніпропетровської області, Код ЗКПО : 37916468, Банк : ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО: 805012, КБКД та найменування рахунку : 22030001 Судовий збір (Державна судова адміністрація України), р/рахунок : 31213206700034. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати: 1) Слова судовий збір; 2) код ЄДРПО суду, до якого він звертається- Код ЄДРПО: Синельниківського міськрайонного суду 26509592, судовий збір в розмірі 536 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_15