Ухвала суду № 29058, 29.06.2006, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 червня 2006 р.

№ 12/3048

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя

Кравчук Г.А.,

судді:

Мачульського Г.М.

Шаргала В.І.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

Приватного сільськогосподарського підприємства “Жовтневе”

на постанову

Житомирського апеляційного господарського суду від 10.05.2006р.

у справі

№12/3048 господарського суду Житомирської області

за позовом

Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості “Укрптахопром”

до

Приватного сільськогосподарського підприємства “Жовтневе”

про

стягнення 2933137,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства “Жовтневе” на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.05.2006р. у справі №12/3048 господарського суду Житомирської області подана до Вищого господарського суду України з порушенням вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги, зокрема, додаються докази сплати державного мита. Поряд з цим статтею 46 названого Кодексу визначено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі встановленому Законодавством.

З вимогами наведеної норми статті 46 цього Кодексу кореспондуються приписи пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.05. 1993р. за №50, відповідно до яких при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в доход бюджету _ грн.(дата). Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Крім того, відділенням Державного казначейства у Печерському районі м. Києва листом - повідомленням від 16.02.2006р. №04-16/0126 доведені до відома платників реквізити для зарахування державного мита, що справляється відповідно до вимог чинного законодавства при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, а саме:

- Одержувач: ВДК у Печерському районі;

- Ідентифікаційний код: 26077922;

- Банк одержувача: УДК у м. Києві;

- МФО: 820019;

- Розрахунковий рахунок: 31116095600007;

- Код економічної класифікації доходів 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій. Символ звітності банку (095).

Подане платіжне доручення від 13.06.2006 року №1107 не містить ні відповідного напису, ні відповідних реквізитів для зарахування державного мита до бюджету, тобто скаржником не дотримані вимоги вищенаведеного законодавства стосовно порядку сплати державного мита, що справляється при зверненні до касаційної інстанції, тому вказане доручення не приймається судовою колегією як належний доказ сплати державного мита.

Вказана обставина є підставою для повернення поданої касаційної скарги відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, на доказ направлення копії касаційної скарги іншій стороні у справі –позивачу, подана ксерокопія фіскального чека від 13.06.06 № 55, тоді як належним доказом є його оригінал.

Поряд із наведеним касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з урахуванням вимог статтей 53, 110 зазначеного Кодексу.

Тобто, повторно звертаючись до касаційної інстанції після виправлення недоліків зазначених у даній ухвалі та дотримавшись при цьому всіх приписів статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту скарги, скаржник повинен подати клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційного скарги, із зазначенням причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Жовтневе” на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.05.2006р. у справі №12/3048 господарського суду Житомирської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий - суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.