Ухвала суду № 29053530, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-10343/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

представника позивача- Якубенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-10343/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Торгівельний Дім Спіропласт"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю" Торгівельний Дім Спіропласт" (далі- ТОВ «ТД Сіропласт» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- Основ'янська МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Основ'янської МДПІ від 08.08.2012 р. №0001050221 та №0001040221.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТД Спіропласт" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2146,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Основ'янською МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів до виробника, в ході якої встановлено, що ТОВ «Спецінжбуд» мало взаємовідносини з ТОВ «Промтехноопт», ФОП Попов, які здійснювали діяльність спрямовану на проведення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Апелянт зазначає, що неможливість придбання товарів у ТОВ «Промтехноопт», ФОП Попов на користь ТОВ «Спецінжбуд», вказує на нереальність господарських операцій з ТОВ "ТД Спіропласт".

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «Спіропласт», не можливо підтвердити факт передачі на переробку сировини від замовника до виконавця, а також не надано оригінал податкової накладної, суми податку на додану вартість по якій відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2011 року, на загальну суму 43124,42 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 КАС України справа розглянута без участі представників сторін

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ «Спецінжбуд», ТОВ "Спіропласт" позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та суми податку на додану вартість, господарські операції були направлені на настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Основ'янською МДПІ у період з 25.05.2012 р. по 29.05.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТД "Спіропласт" з питання взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Спецінжбуд" за період березень 2011 р., в доповнення до акту від 20.07.2011 р. №1197/23-104/35073727, за результатами якої відповідачем складено акт №1625/22-104/35073727 від 06.06.2012р.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення -рішення: - №0001040221 від 08.08.2012 р., яким ТОВ "ТД "Спіропласт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 478395,00 грн., в т.ч. основний платіж у розмірі 478394,0 грн., штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.; - №0001050221 від 08.08.2012 р., яким ТОВ "ТД "Спіропласт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 339592,00 грн., в т.ч. основний платіж у розмірі 339591,0 грн., штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Фактичною підставою для винесення вище зазначених податкових повідомлень-рішень слугувала інформація викладена в акті позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, щодо завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 478394,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 478394,00 грн., за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ "Спіропласт", ТОВ "Спецінжбуд", які реально не відбулись.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств за перевіряє мий період, визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ".

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Щодо нарахування платником податку податкового кредиту, то з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України (далі- ПК України).

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2010 р. позивачем було укладено з ТОВ "Спецінжбуд" договір купівлі-продажу №П-1/10, відповідно до умов якого ТОВ «Спецінжбуд» (продавець) зобов'язався передавати у власність Позивачу (покупець) товарно-матеріальні цінності, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (т.1, а.с.85).

Перелік товару, який підлягав поставці за вказаним договором сторонами було визначено у специфікаціях до договору та рахунках-фактурах (т.1, а.с.89-90, т.2, а.с.22-23).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Спецінжбуд" був переданий позивачу товар (поліетилен), що підтверджується копіями видаткових накладних та актами приймання товару (т. 1, а.с.86-88, т.2, а.с.24-26).

Факт перевезення товару підтверджується договором перевезення вантажів від 03.01.2011р., укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , копіями товарно-транспортних накладних та актами здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг (т.2, а.с.31-37).

Оплата за отримані товари підтверджується платіжними дорученнями №327 від 29.03.2011 р. на суму 900000,0 грн. та №326 від 29.03.2011 р. на суму 800000,0 грн. та випискою з банку (т.1, а.с.91-92, 93).

ТОВ "Спецінжбуд" на адресу позивача були виписані відповідні податкові накладні (т.1, а.с.94-96).

В подальшому придбаний у ТОВ "Спецінжбуд" товар позивачем було передано на переробку ТОВ "Спіропласт"за договором про виготовлення продукції з давальницької сировини №4/08 від 04.02.2008 р., (т.1, а.с.109).

Факт реальності здійснення господарських операцій за вище зазначеним договором був предметом судового розгляду та встановлений постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 р., у справі №2а- 10541/11/2070.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ "Спіропласт", ТОВ "Спецінжбуд" та правомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідних сум витрат та сум податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги, стосовно відсутності підтвердження передачі сировини на переробку у відповідних податкових періодах, як доказ відсутності реальності даної господарської операції, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судове рішення по справі №2а-10541/11/2070 є чинним.

Інші доводи апеляційної скарги правомірних висновків суду не спростовують.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р. по справі № 2а-10343/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.