Ухвала суду № 29053076, 10.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 р.Справа № 2-а-4686/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Фахрієва С.М.

представника відповідача Сосонного В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011р. по справі № 2-а-4686/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований птахопереробний комбінат "ВЕЛЕС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований птахопереробний комбінат "ВЕЛЕС" (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0001642305 від 21.04.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011р. зазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001642305 від 21.04.2011 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований птахопереробний комбінат "ВЕЛЕС" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1. ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проведена планова документальна виїзна перевірка відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. , за результатами якої 07.04.2011 року складений акт перевірки №971/2305/35698538, де були зафіксовані порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1445334,00 грн., в т.ч. у січні 2010 р. - на суму 190500,00 грн., у лютому 2010 р. - на суму 144167,00 грн., у березні 2010 р. - на суму 597667,00 грн., у квітні 2010 р. - на суму 425500,00 грн., у травні 2010 р. - на суму 70833,00 грн., у червні 2010 р. на суму - 16667,00 грн.

Позивач не погодився з висновками акту та надав відповідачеві заперечення стосовно фактів, викладених в акті перевірки.

За наслідками вказаного акту перевірки, в межах строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001642305 від 21.04.2011 р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2529334,35 грн., у тому числі за основним платежем - 1445334,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1084000,35 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене податкове повідомлення - рішення № 0001642305 від 21.04.2011 р. суперечать вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняте відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований птахопереробний комбінат "ВЕЛЕС" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований птахопереробний комбінат "ВЕЛЕС" (Покупець) та ВАТ "Миронівський Хлібопродукт" (Постачальник) укладений договір поставки №Х-45.

За умовами вказаного договору постачальник зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти і своєчасно сплатити на умовах даного договору товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію товару.

З первинних документів вбачається, що здійснення господарських операцій, обумовлених вказаним договором, відображено у податкових накладних: від 15.01.2010 р. №ДК 00070363/8, від 16.01.2010 р. №ХФ 00147060/8, №ХФ 00147071/8, № ХФ 00147077/8, №ДК 00070679/8, №00147072/8, №00147073/8, №00147062/8, від 17.01.2010 р. №КМ 00083354/8, №ХФ 00147170/8, №ДФ 00016273/8, №ХФ 00147172/8, №ХФ 00147171/8, №ХФ 00147169/8, №ДФ 00016271/8, від 04.02.2010 р. №ХФ 00152881/8, №КА 00021033/8, №ХФ 00152770/8, від 05.02.2010 р. №ДТ 00087381/8, від 06.02.2011 р. №КА 00021207/8, № ДФ 00018517/8 від 17.03.2010 р., № ЧЕ 00023921/8 від 15.03.2010 р., № КА 00024285/8 від 19.03.2010 р., № КА 00024171/8 від 18.03.2010 р., № КВ 00185524/8 від 18.03.2010 р., № ХФ 00166485/8 від 19.03.2010 р., № КА 0024308/8 від 19.03.2010 р., № КА 0024071/8 від 17.03.2010 р., № ЧЕ 00023960/8 від 15.03.2010 р., № КА 00024216/8 від 18.03.2010 р., №КА 00024276/8 від 19.03.2010 р., № ХФ 00165292/8 від 16.03.2010 р., № КА 00023991/8 від 16.03.2010 р., № КМ 00095465/8 від 18.03.2010 р., № ДК 00086345/8 від 18.03.2010 р., № КА 00023978/8 від 15.03.2010 р., № КА 00024366/8 від 19.03.2010 р., № ХФ 00166436/8 від 19.03.2010 р., № КА 00024072/8 від 17.03.2010 р., № 166087/8 від 18.03.2010 р., № 166088/8 від 18.03.2010 р.,№ КА 00024289/8 від 19.03.2010 р., № ХФ 00166472/8 від 19.03.2010 р., № КА 00024012/8 від 16.03.2010 р., № 26749/8 від 23.04.2010 р., № 26870/8 від 25.04.2010 р., № 177471/8 від 22.04.2010 р., № 20136/8 від 25.04.2010 р., № 26891/8 від 25.04.2010 р., № 26793/8 від 24.04.2010 р., № 26380/8 від 26.04.2010 р., № 26896/8 від 25.04.2010 р., № 26766/8 від 23.04.2010 р., № 26737/8 від 23.04.2010 р., № 178747/8 від 26.04.2010 р., № 26657/8 від 22.04.2010 р., № 26693/8 від 22.04.2010 р., № 177796/8 від 23.04.2010 р., № 178305/8 від 24.04.2010 р., № 26817/8 від 24.04.2010 р., № 178309/8 від 24.04.2010 р., № 20062/8 від 24.04.2010 р., № 26621/8 від 22.04.2010 р., № 177856/8 від 23.04.2010 р., № 95523/8 від 23.04.2010 р., № 114493/8 від 22.04.2010 р., № 177895/8 від 23.04.2010 р., № 106860/8 від 14.05.2010 р., № 28393/8 від 14.05.2010 р., № 184979/8 від 14.05.2010 р., № 184708/8 від 14.05.2010 р., № 196651/8 від 17.06.2010 р., № 197020/8 від 17.06.2010 р., № 196969/8 від 17.06.2010 р., № 29567/8 від 17.06.2010 р., № 136922/8 від 17.06.2010 р.

Факт відвантаження товару підтверджується товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с.117-136, 138-192).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований птахопереробний комбінат "ВЕЛЕС" та ВАТ "Миронівський Хлібопродукт" договірні правовідносини оформили у встановлений законом спосіб та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Отже, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту.

Відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Підпунктом 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено , що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено реєстрацію осіб як платників податку на додану вартість податковим органами.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, законодавством встановлено правило першої події. Підприємство має право отримати податковий кредит або у разі сплати коштів, або отримання податкової накладної. Такому правилу кореспондується правило визначення податкового зобов'язання, згідно з яким датою виникнення податкового зобов'язання вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, в акті перевірки міститься посилання на акти перевірок контрагентів позивача - ТОВ "Емпанада Груп", ТОВ "Едан плюс", ПП "Мегалотт ЛТД", якими встановлено, що усі операції купівлі-продажу, здійснення послуг та виконання робіт ТОВ "Емпанада Груп", ТОВ "Едан плюс", ПП "Мегалотт ЛТД" не спричиняють реального настання правових наслідків в силу приписів норм ч.1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, а отже - є нікчемними.

При цьому, позивачем надані копії первинних документів, а саме: договори поставки (а.с.107-116), видаткові накладні (а.с.21-38, 57-78, 114-128), податкові накладні (а.с.39-56, 79-113, 129-134), банківські виписки з рахунків, з яких вбачається, що отримані товари були використані позивачем у власній господарської діяльності та надані ним наступним покупцям: ТОВ "Емпанада Груп", ТОВ "Едан плюс", ПП "Мегалотт ЛТД", що підтверджує реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований птахопереробний комбінат "ВЕЛЕС" визначило суми податкового зобов'язання. При цьому, позивачем до складу податкового зобов'язання включені суми податку на додану вартість по податковим накладним по факту відвантаження продукції ТОВ "Емпанада Груп", ТОВ "Едан плюс", ПП "Мегалотт ЛТД" , відповідно до вимог п.п. 7.3.1 п 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів звертає увагу, що юридична відповідальність, як встановлено ст.61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Згідно ст. 42 Господарського Кодексу - підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх зв'язок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки суб'єкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно із ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Статтею 91 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно із ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що на момент укладання та виконання правочинів контрагенти позивача - ТОВ "Емпанада Груп", ТОВ "Едан плюс", ПП "Мегалотт ЛТД", були включені до єдиного реєстру.

Таким чином колегія суддів вважає необґрунтованими висновки податкового органу, щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що відповідач приймаючи податкове повідомлення - рішення від 21.04.2011р. № 0001642305 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011р. по справі № 2-а-4686/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 15.01.2013 р.