Рішення № 29049989, 04.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.13р. Справа № 23/5005/9799/2012

За позовом Суб"єкта підприємницької діяльності Фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Приватного підприємства "Нафтаторгсервіс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 50 903,28 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 5797 від 14.09.2012р., представник;

від відповідача: Блохін К.А. - дов. б/н від 29.01.2013р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Нафтаторгсервіс" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 50 903,28 грн., яка складається з сум: 25 756,00 грн. - основного боргу, 2 362,22 грн. - 36 % річних, 11 967,54 грн. - пені, 10 817,52 грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Фізичною особою - підприємством ОСОБА_1 (постачальник) та Приватним підприємством "Нафтаторгсервіс" (покупець) договору поставки № 42-20/2 від 20.02.2012р., позивачем передано у власність відповідачу товар на загальну суму 374 425,00 грн. Відповідачем прийнято товар, але у встановлений договором термін не здійснено оплату за поставлений товар в повному обсязі.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог до загального розміру 30 905,52 грн., яка складається з сум: 25 756,00 грн. - основного боргу, 2 362,22 грн. - 36 % річних, 984,38 грн. - пені, 1 802,92 грн. - штрафу, подано відповідне письмове клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач проти стягнення заборгованості за поставлений товар з урахуванням зменшення розміру позовних вимог не заперечує.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Фізичною особою - підприємством ОСОБА_1 (постачальник) та Приватним підприємством "Нафтаторгсервіс" (покупець) укладений договір поставки № 42-20/2 від 20.02.2012р.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку і строки, встановлені договором або додатковими домовленостями, передати у власність покупця товар в певній кількості, який відповідає якості і за погодженою ціною, а останній прийнятий товар та сплатити його на умовах, визначених у даному договорі або додатках до нього.

Предметом поставки за цим договором можуть бути:

- паливо - мастильні матеріали (далі - ПММ); бензин марок А-80, А-92, А-95, дизельне палив, оливи, мастила тощо;

- бетон та вироби з бетону та залізобетону, сипучі будівельні матеріали (лісок, щебінь, цемент, керамзит, відсів, і т.п.) (п.1.2. договору).

Номенклатура товару, що поставляється, ціна, обумовлюється сторонами або в цьому договорі або в додатках до цього договору, або у видаткових накладних, які прирівнюються сторонами до специфікації в розумінні вимог Господарського кодексу України (п.1.2. договору).

Загальна вартість договору складається із загальної вартості поставленого товару в період дії договору (п.1.3. договору).

Відповідно до ч.2 ст. 265 ГК України договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів (видаткових накладних: від 01.08.2012 року № 4 на суму 77 401,00 грн., повноваження особи, що отримала товар від позивача підтверджується виданою відповідачем довіреністю № 730 від 01.08.2012 року; від 02.08.2012 року № 15 та № 16 на загальну суму 154 802,00 грн., повноваження особи, що отримала товар від позивача підтверджується виданою відповідачем довіреністю на отримання товаро - матеріальних цінностей № 731 від 02.08.2012 року; від 03.08.2012 року № 24 та № 26 на загальну суму 118 966,00 грн., повноваження особи, що отримала товар від позивача підтверджується виданою відповідачем довіреністю на отримання товаро - матеріальних цінностей № 732 від 03.08.2012 року; від 07.08.2012 року № 51 на загальну суму 23 256,00 грн., повноваження особи, що отримала товар від позивача підтверджується виданою відповідачем довіреністю на отримання товаро - матеріальних цінностей № 734 від 07.08.2012 року), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 374 425,00 грн.

Товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника відповідача, скіпленого печаткою товариства на видаткових накладних.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату на умовах: 100% попередньої оплати за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника; або можливо за письмовим погодженням з постачальником по факту поставки товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом трьох календарних днів з дня отримання товару (підписання видаткової накладної).

У встановлений договором термін відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався лише частково у розмірі 348 669,00 грн.

Відповідно до п. 3.4. договору у випадку наявності заборгованості по оплаті поставленого товару в рамках дії цього договору зі сторони покупця, постачальник зараховує грошові кошти, отримані в рамках договору, незалежно від призначення платежу першочергово на погашення наявної заборгованості по договору і оплаті штрафних санкцій, залишок зараховується в рахунок оплати погодженої між сторонами партії товару.

За умовами п. 8.10. договору на вимогу однієї із сторін, інша сторона у триденний строк зобов'язана забезпечити звіряння взаємних розрахунків за договором.

Позивачем на адресу відповідача згідно супровідного листа вих. № 14/9-2/329 від 14.09.2012р., направлено, для підписання, акт звірки взаємних розрахунків, отримання якого в той же день підтверджено відповідною відміткою в даному супровідному листі.

Позивач зазначає, що станом на момент звернення позивача з позовом до господарського суду, направлений на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків відповідачем не підписаний, на адресу позивача не повернутий, сума основної заборгованості відповідача за поставлений товар складає 25 756,00 грн.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог до загального розміру 30 905,52 грн., яка складається з сум: 25 756,00 грн. - основного боргу, 2 362,22 грн. - 36 % річних, 984,38 грн. - пені, 1 802,92 грн. - штрафу, подано відповідне письмове клопотання

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач проти стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням зменшення розміру позовних вимог не заперечує.

За викладених обставин сума основного боргу у розмірі 25 756,00 грн. підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.1. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нарахована пеня у відповідності з вимогами закону за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за період прострочення з 11.08.2012р. по 11.11.2012р. у розмірі 984,38 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 30 календарних днів покупець додатково сплачує сплачує постачальнику штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми за кожні десять днів такого прострочення.

Позивачем за прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів нараховано до сплати відповідачу штраф у загальному розмірі 1 802,92 грн

Одже, позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.

Суд, вважає за можливе задовольнити ці вимоги позивача, виходячи з наступного.

Відповідач здійснював оплату за поставлений товар несвоєчасно, чим порушив умови укладеного договору.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань пердбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягненя пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статттею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремиим та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Враховуючи положення закону, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо одночасного стягнення пені та штрафу у розмірі, визначеному позивачем (984,38 грн. - пені, 1 802,92 грн. - штрафу).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3. договору, на підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача суму 36% річних у розмірі 2 362,22 грн.

Перевіривши правильність нарахування річних, суд вважає їх розмір вірним, у зв'язку з чим задовольняє цю вимогу позивача у розмірі, визначеному позивачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на момент вирішення спору докази оплати відповідачем основного боргу та штрафних санкцій в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі у наступниї сумах: 25 756,00 грн. - основного боргу, 2 362,22 грн. - 36 % річних, 984,38 грн. - пені, 1 802,92 грн. - штрафу, а всього 30 905,52 грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Нафтаторгсервіс" (50086, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Телевізійна, 8 оф. 204, код ЄДРПОУ 32974614) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи ОСОБА_1 (50083, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 25 756,00 грн. - основного боргу, 2 362,22 грн. - 36 % річних, 984,38 грн. - пені, 1 802,92 грн. - штрафу, 1 609,50 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік

Повне рішення складено 04.02.2013р.