Рішення № 29049964, 30.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.13р. Справа № 22/5005/10151/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Еталон", вул. Дегтярівська, 33 Б, під'їзд 2, м. Київ, 03057

до Відкритого акціонерного товариства "ЕК Дніпрообленерго", вул. Запорізьке шосе, 22, м. Дніпропетровськ, 49107

про стягнення 25 245 грн. 00 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Магась М.В.

Представники:

Від позивача : Олексієнко О.А. - представник (дов. № 08-2013 від 01.01.2013 року)

Від відповідача: Фесенко В.М. - юрисконсульт (дов. № 278/1010 від 07.06.2012 року)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Еталон" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "ЕК Дніпрообленерго" (далі-відповідач) про стягнення 25 245 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 року суддя Казарцева В.В. порушила провадження по справі № 22/5005/10151/2012.

На підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із знаходженням судді Казарцевої В.В. на лікарняному, справу № 22/5005/10151/2012 розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області № 1712 від 26.12.2012 року передано для розгляду судді Ємельяновій О.О.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2012 року суддею Ємельяновою О.О. прийнято справу № 22/5005/10151/2012 до свого провадження та призначено до розгляду в засіданні на 22.01.2013. У зв'язку із перебуванням 22.01.2013 року судді Ємельянової О.О. у відрядженні судове засідання перенесено на 29.01.2013 року.

Представник відповідача 06.12.2012 року надав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву № 5777/1010 від 06.12.2012 року, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі та повідомляє, що рішенням річних Загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" було перейменоване у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго". В підтвердження зміни назви відповідача з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" наданий статут затверджений протоколом річних Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" від 26 червня 2012 року, з якого вбачається, що Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" є прпавонаступником майна, прав та обов'язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго", Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.01.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008 року між Приватним акціонерним товариством Страховою компанією "Еталон" (страховик) та Відкритим акціонерним товариством "ЕК Дніпрообленерго" (страхувальник), правонаступником якого у зв'язку із зміною найменування є відповідач - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (державна реєстрація змін проведена державним реєстратором 26.06.2012 року, номер запису 12241050100000296) був укладений поліс № ВА/7432107 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну під час експлуатації автомобіля УАЗ 3909, державний реєстраційний номер 083-90 АЕ (а.с.8).

Пунктом 3 полісу передбачено, що поліс діяв з 20.04.2008 року по 19.04.2009 року включно.

27.03.2009 року на вул. Тополина в м. Дніпропетровську сталася дорожньо- транспортна пригода за участю автомобіля УАЗ 3909, державний реєстраційний номер 083-90 АЕ, під керуванням Овійчука Олега Вікторовича та автомобіля „Mitsubishi Outlander", державний реєстраційний номер АЕ 27-01 АР, під керуванням Болгарєвої Світлани Володиміровни.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль „Mitsubishi Outlander", державний реєстраційний номер АЕ 27-01 АР, отримав пошкодження, що підтверджується довідкою № 000430 від 27.03.2009 року про дорожньо-транспортну пригоду УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.15).

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2009 року у справі № 3-2139/2009р. Овійчука Олега Вікторовича по факту зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною 1 статті 130 Кодексу про адміністративні правопорушення України (а.с.17).

27.03.2008 року страхувальником була подана заява про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Еталон" (а.с.9).

З метою встановлення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки „Mitsubishi Outlander", державний реєстраційний номер АЕ 27-01 АР, Болгарєвим В.Р. було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ПП Судовий експерт - автотоваровід Дроздов Юрій Владимирович. Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 3066/04/09 від 23.04.2009 року, вартість матеріального збитку в результаті ДТП з урахуванням коефіціенту фізичного зносу становить 25 574 грн. 40 коп. (а.с.20).

18.12.2009 року Болгарєвим В.Р. була подана заява про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Еталон", в якій просив встановити розмір збитків на підставі експертизи (а.с.10).

Пунктом 2 полісу № ВА/7432107 встановлено „ліміт відповідальності" за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) - 25 500 грн. 00 коп., франшиза становить 255 грн. 00 коп.

01.02.2010 року позивачем складено страховий акт № 712-3909, згідно якого сума відновлювального ремонту на підставі проведеного розрахунку становить 40 219 грн. 10 коп.; вартість матеріального збитку в результаті ДТП з урахуванням коефіціенту фізичного зносу становить 25 574 грн. 40 коп., але відповідно до пункту 2 полісу ліміт становить 25 500 грн. 00 коп. Таким чином страхове відшкодування до виплати становить 25 245 грн. 00 коп. (25 500 грн. 00 коп. (страхова сума за шкоду) - 255 грн. 00 коп. (франшиза) = 25 245 грн. 00 коп.).

Як зазначає позивач, ним було загалом виплачено страхове відшкодування у розмірі 25 245 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 204 від 01.02.2010 року на суму 15 245 грн. 00 коп. та платіжним дорученням № 304 від 05.02.2010 року на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с.18-19).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 01-04-0248 від 08.02.2012 року з проханням відшкодувати завдані збитки протягом тридцяти днів з дня отримання претензії (а.с.47).

Відповідь на претензію позивача відповідач не надав, як і не відшкодував позивачу суму виплаченого ним страхового відшкодування.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Статтею 990 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина Овійчука Олега Вікторовича у дорожньо-транспортній пригоді встановлена у судовому порядку. Відповідно до розпорядження № 41 від 23.04.2007 автомобіль "УАЗ" 3909 державний № 083-90 АЕ було закріплено за водієм РЭС-5 Овійчуком О.В. Про перебування у трудових відносинах з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"свідчить подорожній лист № 597309 від 27.03.2009 року (а.с.12-13).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до пункту 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що про настання страхового випадку страховика Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон» страхувальником Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» було повідомлено 27.03.2009 року, що вбачається з постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22.04.2009 року. Таким чином, саме з 27.03.2009 року страховику було відомо, що він може подати регресний позов до страхувальника. Відповідач посилаючись на статтю 257 Цивільного кодексу України, що встановлює загальну позовну давність тривалістю три роки, вважає даний регресний позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон» таким, що поданий вже після спливу позовної давності. Відповідно до чого відповідач просить застосувати до цього регресного позову наслідки спливу позовної давності та відмовити позивача у задоволенні позовних вимог.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо спливу позовної давності з наступних підстав.

Відповідно до пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

На час розгляду справи відповідач не відшкодував позивачу завдану шкоду, чим порушив права позивача.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, вартість матеріального збитку в результаті ДТП з урахуванням коефіціенту фізичного зносу становить 25 574 грн. 40 коп. , але відповідно до пункту 2 полісу ліміт становить 25 500 грн. 00 коп.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Таким чином, страхове відшкодування вартості матеріального збитку в результаті ДТП становить 25 245 грн. 00 коп. (25 500 грн. 00 коп. (страхова сума за шкоду) - 255 грн. 00 коп. (франшиза) = 25 245 грн. 00 коп.).

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" України визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 609 грн. 50 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, на підставі встановлених обставин, господарський суд дійшов висновку, що викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Дніпрообленерго" (вул. Запорізьке шосе, 22, м. Дніпропетровськ, 49107; код ЄДРПОУ 23359034; р/р 26035300002554 в Ощадному банку України, Дніпропетровське відділення; МФО 306083) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (вул. Дегтярівська, 33Б, 2 під'їзд, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 20080515, р/р 26509267 в АТ „ЕРСТЕ Банк", МФО 380009) - 25 245 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок п'ять) грн. 00 коп. - сума страхового відшкодування, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.02.2013р.

Суддя О.О. Ємельянова