Рішення № 29049641, 28.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.13 Справа № 4/5014/3113/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ДНІПРО - Техноцентр”, м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”,

м. Стаханов Луганської області

про стягнення 28098 грн. 25 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Жиленко Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача – не прибув;

від відповідача – не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором поставки товару №18 від 27.01.2011 в розмірі 28098 грн. 25 коп., а саме: заборгованості в сумі 26199 грн. 00 коп., пені за порушення терміну оплати поставленого товару в сумі 1582 грн. 71 коп. та 3% річних у сумі 316 грн. 54 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.01.2013 надав відзив на позовну заяву №02/173 від 15.01.2013, в якому посилається на тяжке економічне становище свого підприємства, на його збиткову діяльність, наявність невідшкодованої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 219816277,88 грн., а також перебування з вересня 2012 року у вимушеному простої. Також відповідач пояснив, що заводом приймаються усі можливі заходи щодо зниження заборгованості перед контрагентами для можливості розрахуватися з усіма заборгованостями впродовж кількох поточних місяців. Даний відзив судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 28.01.2013 не прибули, клопотань, додаткових пояснень та заперечень до суду не надали.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 27.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДНІПРО - Техноцентр” (надалі - позивач) та Приватним акціонерним товариством “Стахановський завод феросплавів” (надалі - відповідач) укладено договір поставки № 18 (надалі - Договір).

Відповідно до вказаного Договору, додаткової угоди №2 від 31.12.2011 та додатку № 4, на адресу відповідача був поставлений товар за видатковою накладною № 260 від 22.06.2012 та видатковою накладною № 261 від 22.06.2012 на загальну суму 26 199,00 грн.

Згідно з п. 3.4. Договору, оплата вартості товару здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару, тобто до 02.07.2012, однак, відповідач суму заборгованості у визначені строки не сплатив.

Станом на 27.11.2012 заборгованість ПАТ «Стахановський завод феросплавів» перед ТОВ “ДНІПРО-Техноцентр” складає 26 199,00 грн.

Відповідно до п. 6.4 Договору, позивач 05.10.2012 надіслав на адресу відповідача претензію № 051012-02 щодо несплати суми заборгованості. Дана претензія отримана відповідачем 12.10.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що разом з товаром, постачальник надає покупцеві рахунок, товарну (видаткову) накладну та податкову накладну. Виконуючи свої зобов'язання належним чином, відповідно до умов Договору та вимог законодавства, позивач надав вказані документи відповідачеві одночасно з передачею товару.

В підтвердження цього факту позивачем надано видаткову накладну № 260 від 22.06.2012, в якій підставою для отримання товару зазначено: “Договір № 18 від 27.01.2011, Рахунок-фактура № 260 від 20.06.2012”; Видаткову накладну № 261 від 22.06.2012, в якій зазначено в якості підстави для отримання товару “Договір № 18 від 27.01.2011, Рахунок-фактура № 261 від 20.06.2012”.

Листом №20/4424 від 30.08.2012 відповідач визнав наявність заборгованості за договором постачання № 18 від 27.01.2011 і запевнив в намірах її погашення.

Відповідно до пункту 6.6 Договору, у разі порушення покупцем термінів оплати фактично поставленого товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Позивач, відповідно до умов п. 6.6. Договору, нарахував відповідачу пеню у сумі 1582 грн. 71 коп. за період з 03.07.2012 по 27.11.2012 (включно).

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми.

Позивач, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу проценти за користування чужими коштами. За розрахунком позивача, 3% річних за період з 03.07.2012 по 27.11.2012 складають 316 грн. 54 коп.

У зв’язку з тим, що відповідач не провів оплату за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару №18 від 27.01.2011 в розмірі 28098 грн. 25 коп., з яких: заборгованість в сумі 26199 грн. 00 коп., пеня за порушення терміну оплати поставленого товару в сумі 1582 грн. 71 коп. та 3% річних у сумі 316 грн. 54 коп.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору поставки товару №18 від 27.01.2011 та положення ст. ст. 193, 202 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526, 530, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну заяву розмір позовних вимог не оспорив.

Оцінивши за матеріалами справи, доводи представників судового процесу у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Таким чином, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату провів частково, в порушення вимог ст. 692 ЦК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно ( товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт невиконання відповідачем умов договору поставки товару №18 від 27.01.2011 щодо оплати за отриманий товар підтверджений матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов договору поставки товару №18 від 27.01.2011, додаткової угоди № 2 від 31.12.2011 та додатку № 4, поставив відповідачу товар на підставі видаткової накладної № 260 від 22.06.2012 та видатковій накладній № 261 від 22.06.2012 на загальну суму 26199,00 грн.

В порушення умов Договору, відповідач свої зобов’язання не виконав, оплату за поставлений товар не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 26199 грн. 00 коп.

Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 26199 грн. 00 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорені, та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача, відповідно до умов пункту 6.6. Договору, пені у сумі 1582 грн. 71 коп. за період з 03.07.2012 по 27.11.2012 (включно), нараховані обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відсотки за користування чужими коштами за період з 03.07.2012 по 27.11.2012 (включно) у розмірі 316 грн. 54 коп. нараховані відповідачу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України обґрунтовано та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

У судовому засіданні 28.01.2013 була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”, м. Стаханов Луганської області, код ЄДРПОУ 00186513 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДНІПРО - Техноцентр”, вул. Братів Трофімових, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 19089304 заборгованість за поставлений товар в сумі 26199 грн. 00 коп., пеню за порушення терміну оплати поставленого товару в сумі 1582 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 316 грн. 54 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано – 04.02.2013.

Суддя Г.М. Старкова