Ухвала суду № 29049576, 04.02.2013, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 757/2317/13-к

№ 1-КП-25/13

У Х В А Л А

04 лютого 2013 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Кірєєва Р.В., при секретарі Шалапуда В.П., за участі прокурорів Клижко А.О., Єременко М.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, провівши в приміщенні Печерського районного суду м. Києва підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060000124 від 04 січня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ровеньки Луганської області, громадянина України, не зареєстрованого, постійного місця проживання не має, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2013 року до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060000124 від 04 січня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Ухвалою від 30 січня 2013 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Потерпілий в підготовче судове засідання не з'явився, подавши через канцелярію суду заяву, в якій просить суд проводити підготовче судове засідання та судовий розгляд за його відсутності.

Враховуючи, що потерпілий був належним чином повідомлений про час і місце проведення підготовчого судового засідання, суд, відповідно до положень ст. 314 ч. 2, ст. 325 КПК України 2012р. визнав за можливе проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити судове провадження до судового розгляду, зазначивши при цьому про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою.

Захисник та обвинувачений не заперечили в підготовчому судовому засіданні проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12013110060000124, дослідивши клопотання учасників підготовчого судового засідання, приходить до наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України 2012р.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України 2012р., або зупинення провадження, не має.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України 2012р., при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, такі порушення вимог КПК України 2012р., які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Обвинувачений клопотання захисника підтримав повністю.

Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечив, посилаючись при цьому на відсутність підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Вирішуючи питання стосовно міри запобіжного заходу обвинуваченого, суд виходить з наступного.

Згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України 2012р., під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Як вбачається з реєстру матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013110060000124 від 04 січня 2013 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому був обраний за правилами КПК 1960р.

Відповідно до положення п. 9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 р., застосовані під час дізнання, досудового слідства запобіжні заходи до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Моментом зміни, скасування, припинення запобіжного заходу на даній стадії провадження може вважатись час після винесення відповідного судового рішення у виді ухвали згідно ч. 2 ст. 369 КПК України 2012р.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше судимим, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, не має постійного місця проживання та реєстрації, а тому суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

В той же час суд враховує, що п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Запобіжний захід ОСОБА_2 обраний рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінально - процесуальним законодавством України, яке діяло на момент обрання запобіжного заходу.

Разом з цим, з 24 січня 2012 року ОСОБА_2 (у даному кримінальному провадженні) перебуває під вартою в умовах Київського СІЗО, без постановлення остаточного рішення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України 2012р.

Разом з цим, тривале тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Разом з тим, суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою строком понад 12 місяців, і самостійною підставою для тримання особи під вартою, чинним законодавством України, не визначається, а повинна враховуватися з іншими обставинами, які вказані в ст. ст. 177, 183 КПК України 2012р.

Прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України 2012р.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні 10 березня 2004 року злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, а згідно даних відносно особи обвинуваченого, що містяться в обвинувальному акті, він відбував покарання за вироками судів з 19 серпня 2004 року по 12 вересня 2008 року та з 02 серпня 2010 року по 04 лютого 2013 року, враховуючи санкцію статті 185 ч. 3 КК України та дані, передбачені ст. 178 КПК України 2012 року, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід по даному кримінальному провадженню з тримання (взяття) під вартою на заставу у розмірі сорока розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 45 880грн. (1147Х40).

Окрім того, суд вважає необхідним, для з'ясування питань, необхідних для призначення судового розгляду справи, витребувати у прокуратури Печерського району м. Києва дані щодо фактичного відбуття ОСОБА_2 покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2007 року, постанови Львівського апеляційного суду від 13 травня 2008року, вироку Оболонського районного суду м. Києва від 08 липня 2011року, вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2011року, вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2011року.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011, справа «Харченко проти України», ст.165-1 КПК України 1960 р., ст.ст.314-316,369 КПК України 2012р.,

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060000124 від 04 січня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, на 12 лютого 2013 року о 15 год. 00 хв.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу (заходу забезпечення кримінального провадження) щодо обвинуваченого, задовольнити частково.

Змінити застосований у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060000124 від 04 січня 2013 року, до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на заставу, визначивши розмір застави в розмірі 40 мінімальних заробітних плат в сумі 45 880 (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі, до вирішення судом питання щодо зміни чи скасування запобіжного заходу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

· прибувати до суду за першим викликом;

· не відлучатися із м. Києва, без дозволу суду;

· повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

· здати на зберігання до Печерського районного суду м. Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській особі.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 має негайно, за відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і яким прямо передбачено тримання ОСОБА_2 під вартою, здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово Печерський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу (заходу забезпечення кримінального провадження) щодо обвинуваченого, в іншій частині, - відмовити.

Витребувати у прокуратури Печерського району м. Києва дані щодо фактичного відбуття ОСОБА_2 покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2007 року, постановою Львівського апеляційного суду від 13 травня 2008року, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08 липня 2011року, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2011року, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2011року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кірєєв Р.В.