Постанова № 29049434, 29.01.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/4287/12

"29" січня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представників позивача - Бужениці О.В., Драбик О.В. та Гошуляк Н.С.;

представника відповідача - Фесок Л.І. та Савки Р.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс»

до Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 липня 2012 року №0000532301 та №0000522301,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» (надалі по тексту - ТОВ «Агрополіс» або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області державної податкової служби (надалі по тексту - ДПІ в Чортківському районі або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 липня 2012 року №0000532301 та №0000522301.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначають, що не погоджуються із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 26 липня 2012 року в зв'язку з тим, що відповідач невірно застосував норми Податкового кодексу України та інших законодавчих актів відповідно до спірних правовідносин.

Щодо нарахованого податку на додану вартість у сумі 357 329 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89 332 грн. представники позивача пояснили, що у зв'язку з тим, що Позивач є виробником сільськогосподарської продукції, яка підпадає під товари, визначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД (безпосередньо її вирощує) і яку згідно договору № ПЗ-12/АГПЛ від 01.08.2011 року поставляє ТОВ «Кернел-Трейд»,з вищевказаного вбачається, що зарахування коштів від покупця на банківський рахунок Позивача підпадає під визначення «постачання товарів/послуг», а оскільки товар є сільськогосподарською продукцією власного виробництва, податкові зобов'язання повинні відображатись у Декларації з податку на додану вартість (скороченій) та не підлягають сплаті до бюджету.

Щодо нарахованого податку на додану вартість у сумі 125 879 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31 470 грн. представники позивача зазначили наступне:

Якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації, сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках, зокрема в разі недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням викладеного, у представники ТОВ Агрополіс» зазначили, що у відповідача відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків у разі недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, оскільки дотримано вимоги законодавства податкового. А тому на їх думку, відсутні підстави для визначення податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму, оскільки дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації товарів.

Щодо визначення суми грошового зобов'язання за платежем надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 53 168 грн. за основним платежем та 13 293 грн. штрафними санкціями, представники позивача зазначили, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно доп.5.2. Договору від 06.07.2011 року№005 готова та попутна продукція повинна відповідати наступним умовам ... жом -ТУУ15.8-24741681-700-2003. ТОВ "Чортківський цукровий завод" вироблено жом по ТУУ15.8-24741681-700-2003 "Жом буряковий свіжий і кислий. Технічні умови."

Представники позивача ствердили, що вказані вище технічні умови поширюються на свіжий і кислий буряковий жом побічний продукт бурякоцукрового виробництва, що являє собою знецукрену бурякову стружку, яку одержують при переробці цукрових буряків на цукор і використовують для годівлі сільськогосподарських тварин. У п. 7.2. Технічних умов передбачено, то гарантійний термін зберігання (термін придатності до споживання) свіжого до 3-х діб, кислого - 8 місяців з дати виготовлення.

Таким чином, представники ТОВ «Агрополіс» вважають, що жом виготовлений згідно ТУУ 15.8-24741681-700-2003 "Жом буряковий свіжий і кислий» відноситься до побічного продукту бурякоцукрового виробництва і лише після закінчення терміну придатності до споживання (8 місяців з дати виготовлення) його можна вважати відходами.

З врахуванням вищенаведеного, представники позивача просили позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Чортківському районі від 26 липня 2012 року.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, мотиви виклали в поданих суду письмових запереченнях.

Згідно заперечень відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, в ході проведеної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» працівниками ДПІ в Чортківському районі встановлено ряд порушень, а саме:

пп. «а» п. 187.1, пп. «б» п. 187.1 ст.187, п. 209.2. п. 209.6 ст.209 Податкового Кодексу України внаслідок чого ТОВ «Агрополіс» занижено податок на додану вартість в сумі 483208 грн., а саме за листопад 2011 року у сумі 125 879 грн., за березень 2012 року у сумі 357 329 грн.;

порушення п. 240.1 ст. 240. п.п 242.1.3 п.242.1 ст.242, п. 246.5 ст.246, ст..249 ПК України внаслідок чого ТОВ «Агрополіс» занижено екологічний податок у сумі 53 168 грн.

Щодо нарахованого податку на додану вартість у сумі 357 329 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89 332 грн. представники ДПІ зазначили, що ТОВ «Агрополіс» відносить до спеціальної декларації суми, отримані як попередня оплата за продукцію, мотивуючи це пов'язаністю даної попередньої оплати з основною господарською діяльністю. Однак, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України чітко передбачено наявність факту поставки (передачі) товарів, як умову віднесення сум до спеціальної декларації, і як наслідок зменшення податкових зобов'язань в загальній декларації.

Представники податкового органу наголошують, що у скороченій податковій декларації відображаються лише операції, пов'язані із реалізованою сільськогосподарською продукцією.

Щодо нарахованого податку на додану вартість у сумі 125 879 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31 470 грн. представники відповідача пояснили, що між Позивачем та Мельнице - Подільською селищною радою укладено та не зареєстровано Договір оренди землі від 24 березня 2011 року строком на 1 рік на площу 171,33 га та посилаючись на ст. 18 ЗУ «Про оренду землі», яка передбачає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, вважають, що сільськогосподарська продукція, вироблена на земельних ділянках, щодо яких належним чином не оформлені договори оренди, для цілей оподаткування ПДВ в умовах спеціального режиму не може вважатися власно виробленою.

Щодо визначення суми грошового зобов'язання за платежем надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 53 168 грн. за основним платежем та 13 293 грн. штрафними санкціями, представники податкової інспекції вважають, що жом який ТОВ «Агрополіс» зберігав на території ТОВ «Чортківський цукровий завод» є відходами, а тому відповідно до п.240.1 ст.240 ПК України мав сплачувати екологічний податок.

З врахуванням викладеного, представники ДПІ в Чортківському районі, вважають висновки викладені в акті перевірки правомірними, а податкові повідомлення-рішення винесені за результатами перевірки законними і обґрунтованими, а тому просили суд відмовити в задоволенні позову.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача та які витребовувалися судом.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Чортківському районі проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом № 409/22-30834410 від 17.07.2012 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

- пп. «а» п. 187.1, пп. «б» п. 187.1 ст.187, п. 209.2. п. 209.6 ст.209 Податкового Кодексу України , внаслідок чого ТОВ «Агрополіс» занижено податок на додану вартість в сумі 483208 грн., а саме за листопад 2011 року у сумі 125 879 грн., за березень 2012 року - у сумі 357329 грн.

- п. 240.1 ст. 240. п.п 242.1.3 п.242.1 ст.242, п. 246.5 ст.246, ст.249 ПК України, внаслідок чого ТзОВ «Агрополіс» занижено екологічний податок у сумі 53168 грн.

За наслідком розгляду Акту перевірки ДПІ в Чортківському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.07.2012р.:

- №0000522301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 604 010 грн.: за основним платежем - 483 208 грн. та штрафними (фінасовими санкціями -120 802 грн.;

- №0000532301 про визначення грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 66 461 грн.: за основним платежем - 53 168 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13293 грн.

Не погоджуючись з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями від 26 липня 2012 року №0000522301 та №0000532301 Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За наслідками розгляду скарг ТзОВ «Агрополіс» рішеннями ДПС у Тернопільській області від 27.09.2012р. №12529/10/10-207/254 та ДПС України від 04.12.2012 р. №6533/0/61-12/10-2215 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в Чортківському районі від 26.07.2012 р., а скарги платника податків - без задоволення.

Аналізуючи податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року №0000522301 в частині нарахованого податку на додану вартість у сумі 125 879 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31 470 грн., суд вважає його протиправним виходячи з наступного:

Судом встановлено, що між Позивачем та Мельнице - Подільською селищною радою укладено та не зареєстровано Договір оренди землі від 24 березня 2011 року строком на 1 рік на площу 171,33 га.

Висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки, ґрунтується на тому, що позивач при здійсненні господарської діяльності використовував земельну ділянку на підставі договору оренди, який не пройшов державної реєстрації. На думку податкового органу, реалізація продукції, вирощеної на земельних ділянках, що використовуються на підставі договору оренди, які не пройшли державної реєстрації, повинна була відноситись до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній декларації, згідно якої відбуваються розрахунки з бюджетом.

Суд з такими висновком не погоджується з наступних підстав.

Право оренди землі, відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001 року (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року (далі - Закон України «Про оренду землі») орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі, як встановлено ст.ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України «Про оренду землі»).

У відповідності до п.190.2 ст. 190 ПК України для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування, як встановлено п.209.2 ст. 209 ПКУкраїни, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Наведені норми ПК України не містять жодних застережень щодо включення до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній декларації податку у зв'язку із реалізацією продукції, вирощеної на земельних ділянках, що використовуються на підставі договорів оренди, які не пройшли державної реєстрації.

Положення п. 209.1, п.209.6 ст. 209 ПК України визначають наступне:

Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування (п.209.1 ст. 209 ПКУкраїни).

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (абз. 1 п.209.6 ст. 209 ПКУкраїни).

Аналіз наведених норм дає підстави суду для висновку, що кваліфікуючою ознакою для набуття спеціального режиму оподаткування є питома вага вартості сільськогосподарських товарів.

Та обставина, що позивач є сільськогосподарським підприємством, сторонами не заперечується та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у Відповідача відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків у разі недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, оскільки дотримано вимоги законодавства податкового, а тому і відсутні підстави для визначення податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму, оскільки дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації товарів.

Аналізуючи податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року №0000532301 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 53 168 грн. за основним платежем та 13 293 грн. штрафними санкціями, суд приходить до переконання про його протиправність виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Чортківський цукровий завод» («Переробник») та ТОВ «Агрополіс» ( «Замовник») 6 липня 2011 року укладено Договір №005 на приймання, переробку цукрових буряків та видачу готової та побічної продукці (а.с.181-184).

Згідно пп. 2.2.3. п. 2.2. Договору, ТОВ «Чортківський цукровий завод» зобов'язувалося забезпечити вихід цукру не менше 12%, вихід меляси-3%, жому не менше -60% від поданої до переробки ваги сировини.

Згідно п. п. 5.4. п.5 2.2. Договору, ТОВ «Чортківський цукровий завод» забезпечує належне зберігання якості готової попутної продукції.

Станом на 31.03.2012 року ТОВ «Чортківський цукровий завод» виготовило та зберігало 11 933, 583 тонн жому.

Відповідно до підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

З аналізу вищенаведених норм ПК України вбачається, що визначальним критерієм для сплати екологічного податку є розміщення відходів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно доп.5.2. Договору від 06.07.2011 року№005 готова та попутна продукція повинна відповідати наступним умовам ... жом:ТУУ15.8-24741681-700-2003.

ТОВ "Чортківський цукровий завод" вироблено жом по ТУУ15.8-24741681-700-2003 "Жом буряковий свіжий і кислий. Технічні умови."

Суд погоджується з позицією представників позивача і вважає, що вказані вище технічні умови поширюються на свіжий і кислий буряковий жом побічний продукт бурякоцукрового виробництва, що являє собою знецукрену бурякову стружку, яку одержують при переробці цукрових буряків на цукор і використовують для годівлі сільськогосподарських тварин. У п. 7.2. Технічних умов передбачено, то гарантійний термін зберігання (термін придатності до споживання) свіжого до 3-х діб, кислого - 8 місяців з дати виготовлення.

Таким чином, що жом виготовлений згідно ТУУ 15.8-24741681-700-2003 "Жом буряковий свіжий і кислий» відноситься до побічного продукту бурякоцукрового виробництва і лише після закінчення терміну придатності до споживання (8 місяців з дати виготовлення) його можна вважати відходами.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що у ДПІ в Чортківському районі не було підстав нараховувати ТОВ «Агрополіс» податкове зобов'язання з екологічного податку.

Аналізуючи податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року №0000522301 в частині нарахованого податку на додану вартість у сумі 357 329 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89 332 грн., суд вважає його правомірним виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, товариством не включено податкове зобов'язання по податку на додану вартість та не відображено в декларації по ПДВ (загальна) податкове зобов'язання у сумі 357 329 грн. яке виникло в результаті отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок ТОВ «Агрополіс» від ТзОВ «Кернел-Трейд» згідно відповідних платіжних доручень.

Таким чином, позивачем сума ПДВ з операцій по отриманню попередньої оплати відображена в повному обсязі в складі податкових зобов'язань декларацій з ПДВ спеціальної, а не декларацій з ПДВ по яких проводяться розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування, сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України «Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

ТОВ «Агрополіс» відносить до спеціальної декларації суми, отримані як попередня оплата за продукцію, мотивуючи це пов'язаністю даної попередньої оплати з основною господарською діяльністю. Однак, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України чітко передбачено наявність факту поставки (передачі) товарів, як умову віднесення сум до спеціальної декларації, і як наслідок зменшення податкових зобов'язань в загальній декларації.

Крім того, пунктом 2 розділу VI „Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку надодану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 визначено, що у рядку 1 податкової декларації (скороченої) зазначаються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Тобто у скороченій податковій декларації відображаються лише операції, пов'язані з реалізованою сільськогосподарською продукцією.

Таким чином, аналіз положень Податкового кодексу України дає підстави суду прийти до висновку про наявність права у сільськогосподарських підприємств на повне залишення. розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, лише на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, а не у випадках укладення угод із ф'ючерсними умовами, а тому у ТОВ «Агрополіс» таке право відсутнє.

З врахуванням викладеного, суд погоджується в даному випадку з висновком податкового органу щодо порушення позивачем вимог передбачених п.209.2 ст.209 ПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року №0000522301 в частині нарахованого податку на додану вартість у сумі 125 879 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31 470 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року №0000532301 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 53 168 грн. за основним платежем та 13 293 грн. штрафними санкціями є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а тому підлягають до задоволення. Разом з тим, з вищевикладених мотивів, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року №0000522301 в частині нарахованого податку на додану вартість у сумі 357 329 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89 332 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області державної податкової служби від 26 липня 2012 року №0000532301 яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" в сумі 66 461 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області державної податкової служби від 26 липня 2012 року №0000522301 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 157 349 грн., в тому числі 125 879 грн. - за основним платежем та 31 470 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядоку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.