Постанова № 29047886, 30.01.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/7906/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Іванюк Є.В.,

за участю:

представника позивача - Крещик Н.В.,

представника відповідача - Масло О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2012 року Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, за червень - жовтень 2012 року в розмірі 44777,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" несвоєчасно сплачує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до Пенсійного фонду України, у зв'язку із чим виникла заборгованість у сумі 44777,42 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що пенсійні справи вказаних у розрахунках осіб не містять доказів того, що пенсії призначені у відповідності до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Частина розрахунків на адресу відповідача були направлені з порушенням строків.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 14308479) /а.с.40/ та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в. Полтаві, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 №400/97-ВР. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому частиною четвертою статті 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно пункту 1 постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року №1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

З аналізу вищезазначених положень закону вбачається, що право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками №1 та №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Зазначену позицію підтримує також Пенсійний фонд України, що підтверджується листом від 13 вересня 2007 року №14741/03-20 "Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах".

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На виконання вимог Інструкції, Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на адресу відповідача направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень-жовтень 2012 року /а.с. 7-18, 22-26, 30-32, 36-39/.

Згідно наданих суду копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вбачається, що невідшкодована Пенсійному фонду сума виплачених пенсій за списком №1 складає 44777 грн. 42 коп.

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується розрахунками та відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 ПАТ "Завод "Лтава" /а.с. 7-18, 22-26, 30-32, 36-39, 61-62/.

Доводи відповідача про те, що особи, по яким заявлено відшкодування на витрати та доставку пільгових пенсій, набули пільгового стажу для призначення пенсії до 1992 року, а тому пенсія їм повинна бути призначена на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", спростовані поясненнями представника позивача, який зазначив, що особи згідно переліку розрахунку, мали стаж до і після 01 січня 1992 року, а тому пенсії їм призначені відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 65-67, 69-71, 73-75, 77-79, 81-86, 88-90/.

Крім того, у судовому засіданні 30 січня 2013 року судом вибірково оглянуто оригінали пенсійних справ та встановлено, що у матеріалах пенсійних справ наявні документи, що підтверджують проведення на підприємстві відповідача атестації робочих місць для зарахування пільгового стажу роботи з 01 січня 1992 року для призначення пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, посилання представника відповідача на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі №2а-1670/181/12 /а.с. 57-58/ суд вважає необґрунтованим, оскільки по вказаному рішенню розглядалося питання перерахунку розміру сум до відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, включених до розрахунків за 2001-2006 роки.

Доводи представника відповідача щодо несвоєчасного направлення позивачем частини розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій судом оцінюється критично з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що направлені позивачу розрахунки за червень 2012 року повернуті відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за відмовою адресата" /а.с. 13/, у зв'язку з чим повторно направлені 15 жовтня 2012 року /а.с. 14-15/

Суд зауважує, що у своїх письмових запереченнях відповідачем зазначено, що товариство не піддає сумніву правильність сум нарахованих для відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а лише ставиться під сумнів факт документального підтвердження управлінням фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

На противагу вищезазначеному доводу представником позивача залучено до матеріалів справи довідки про розмір отриманої пенсій гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період травень-жовтень 2012 року з помісячною розбивкою /а.с. 64, 68, 72, 76, 80, 87/. Крім того, у судовому засіданні представником позивача було пояснено, що виплатні документи, які підтверджують факт отримання пенсіонером пенсії (виплатні відомості з підписом одержувачів) зберігаються на підприємствах поштового зв'язку. Районні управління у зв'язку з централізованою виплатою пенсії володіють лише інформацією в електронному вигляді. Також представник відповідача звертав увагу суду, що дія Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на який посилається відповідач, не поширюється на правовідносини у сфері питань порядку виплати пенсії.

Таким чином, позивач має обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відносно осіб, визначених у розрахунках.

Відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №1 за червень-жовтень 2012 року в сумі 44777 грн. 42 коп. станом на час розгляду справи в суді не сплачено.

Недійсність спірних розрахунків стосовно визначених сум не встановлена, тому відповідач не позбавлений обов'язку їх сплати.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (код ЄДРПОУ 14308479, місцезнаходження вул. Рози Люксембург, 72, м. Полтава) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 у розмірі 44777,42 грн. /сорок чотири тисячі сімсот сімдесят сім гривень сорок дві копійки/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова