Постанова № 29046505, 30.01.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2a-0770/3371/12

рядок статзвітності № 8.1.3

код - 9

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.

за участю сторін:

сторони в судове засідання не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою державної податкової інспекції у Тячівському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантекс-Україна» про накладення арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Тячівському районі звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантекс-Україна» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у відповідача станом на 31 жовтня 2012 року рахується податковий борг у розмірі 761902 грн. 83 коп. даний податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень. Оскільки балансова вартість майна боржника є меншою суми податкового боргу податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника на підставі пункту 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України.

Позивач, а саме Державна податкова інспекція у Тячівському районі в судове засідання не з’явився, проте надав суду заяву, якою просив розгляд даної справи провести без його участі. Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а за таких обставин, на підставі ст. 35 КАС України, сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання. Суд вважає, що спір можливо вирішити на підставі наявних у справі доказів.

Сторони в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а відтак у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантекс-Україна» є юридичною особою та зареєстроване 21.05.2001 року та знаходиться за адресою: 90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул.. Леонтовича, буд.22 (а.с.4).

Станом на 31.10.2012 р. за відповідачем рахується податковий борг в сумі 761902 грн. 83 коп. та залишається непогашеним.

Судом встановлено, що ДПІ у Тячівському районі звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантекс-Україна» в сумі 805802,52 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року у справі №2а-0770/1499/12 подання ДПІ у Тячівському районі задоволено повністю.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Пунктом 94.4. ст. 94 ПК України передбачено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. п. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 ПК України, застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно із п. 88.1 ст. 88 ПК, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з п. 89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Так, згідно акту опису майна № 8 від 28.03.2012 року (а.с.19-21), у відповідача рахується майно загальною вартістю у 89160,50 грн., що є недостатнім для погашення податкової заборгованості у повному обсязі.

Крім того, копією Витягу про державну реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №35568846 від 06.04.2012 (а.с.22), підтверджено, що в реєстрі прав власності на об'єкти рухомого майна за ТОВ «Авантекс-Україна» внесено в податкову заставу активи згідно акту опису від 28.03.2012 року №8 (а.с.19-31); листом ВРЕР УДАІ м. Тячів від 27.04.2012 року №624 (а.с. 10) повідомлено, що за ТОВ «Авантекс-Україна» транспортних засобів не зареєстровано, листом від 17.10.2012 року №880 Міськрайонного управління Держкомзему у м. Тячів та Тячівському районі, повідомлено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку не зареєстровані (а.с.16); листом від 30.03.2012 року №4 інспекції державного технічного нагляду Закарпатської ОДА в Тячівському районі тракторна техніка не зареєстрована; листом від 18.10.2012 №141 Тячівського міського БТІ будівлі та споруди не зареєстровані (а.с.13).

Такими належними та допустимими доказами суду доведено, що саме накладення арешту на кошти та інші наявні цінності, у даному випадку, є необхідним засобом для забезпечення виконання відповідачем свого грошового зобов’язання перед бюджетом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ (далі - Закон № 2121-ІІІ), арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Згідно з п. 10.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Постанова НБУ № 22), залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії:

- якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку;

- якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання;

- якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття коштів з-під арешту.

Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим рішенням суду, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів (пункт 10.9 постанови НБУ № 22).

Суд з урахуванням цих норм законодавства і встановлених обставин справи, вважає вимогу позивача обґрунтованою, а тому позовні вимоги державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатській області про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантекс-Україна», підлягають задоволенню.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов державної податкової інспекції у Тячівському районі – задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантекс-Україна» , що знаходяться у банках (90500, м. Тячів, вул.. Леонтовича, 22, код 31247791, ПАТ ПІБ в м. Тячів р/р 26065300113542, р/р 26009301135492 - українська гривня, р/р26009301135492 – ЄВРО, МФО 312215 –; АТ «КомінвестБанк» р/р26042035002312– українська гривня, р/р26009035142312 – ЄВРО, р/р26008035002312 – українська гривня МФО 312248; ф-я «Укрексімбанк» Ужгород р/р 26001019755969 – українська гривня, р/р 26001019755969 – ЄВРО МФО 312226).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий-суддя Луцович М.М.