Ухвала суду № 29045359, 30.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4983/12

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.

представника позивача (апелянта): Васильєва С.А.

представників відповідача: Непийводи І.А., Радзіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вінницяметалопостач" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічне акціонерне товариство "Вінницяметалопостач" до Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство «Вінницяметалопостач» звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Вінницька ОДПІ) з урахуванням уточнених позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2012 року №0001402310.

29 листопада 2012 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити

Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що 04 лютого 2005 року між позивачем та Вінницькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,4686га. Згідно умов казаного договору визначена грошова оцінка земельної ділянки, а саме 0,5607 га - 683614,41 грн. (комерційне використання), 2,8879 га - 3001943 грн. (виробничі потреби), 0,0201га -24506,24 грн. (комерційне використання).

Однак, 03 січня 2008 року між сторонами було укладено Угоду (Новацію) відповідно до умов якої орендна плата земельної ділянки обчислюється в розмірі 3% від 4734494,73=142034,85 грн. в рік (для комерційного використання), в розмірі 1,5% від 11704947,49=175574,22 грн. в рік (для виробничих потреб), в розмірі 3% від 169720,38=5091,62 грн. в рік (для комерційного використання).

Так, Вінницькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Вінницяметалопостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 16 серпня 2012 року №1835/22/01880575.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено орендну плату за землю в розмірі 275240 грн., в тому числі за 2011 рік на суму 220192 грн, за січень-березень 2012 року на суму 55048 грн.

На підставі акта перевірки, 04 вересня 2012 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001402310, яким ПАТ «Вінницяметалопостач» збільшено суму грошових зобов'язань за платежем орендна плата за землю в сумі 275240 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 270 Податкового кодексу України (ПК України) об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Порядок оподаткування землі в Україні, визначається розділом ХП "Плата за землю" Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 9 ПК України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Враховуючи те, що плата за землю є загальнодержавним податком та обов'язковим до сплати, умови та підстави для зменшення розміру податку визначаються на законодавчому рівні, а саме Податковим кодексом України.

Питання орендної плати за землю врегульовані ст. 288 ПК України.

Відповідно до положень п. 288.5 вказаної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, призначені для комерційної діяльності складають трикратний розмір земельного податку, встановленого кодексом.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося у зв'язку зі зміною мінімального розміру орендної плати відповідно до норм Податкового кодексу України, а відтак необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Враховуючи те, що позивачем у 2011 році та в період з січня-березня 2012 року в порушення вимог вказаних норм Податкового кодексу України здійснював нарахування і сплату орендної плати по договору оренди землі в розмірах менших, ніж встановлено кодексом, а саме трикратному розмірі, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для сплати позивачем орендної плати у збільшеному розмірі та правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вінницяметалопостач", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 лютого 2013 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.