Постанова № 29042965, 24.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року /16:21/ Справа № 0870/8031/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Чорній В.С., за участю представника позивача Пунька Є.М., представника відповідача Дідовича А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України»

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби

про скасування в частині податкового повідомлення - рішення від 27.06.2012 р. № 0000392311,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби про скасування в частині податкового повідомлення - рішення від 27.06.2012 р. № 0000392311.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача висновки викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 30.05.2012 № 31/2211/32405397 стосовно порушення позивачем п.п.3.1.1, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп..7.3.1 п.7.3, п.7.7 ст. 7, ст.81 Закону України від „Про податок на додану вартість", п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, ст.209 Податкового кодексу України, є неправомірними, необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» є сільськогосподарським товаровиробником, платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та платником фіксованого сільськогосподарського податку та подає органам податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). Відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством відображено операції з продажу сільськогосподарських товарів на суму ПДВ 127 255 грн., та операції з надання послуг по вирощуванню та оранці всього на суму ПДВ 31 502 грн. у скорочених деклараціях. Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України підприємством відображено операції з продажу сільськогосподарських товарів на суму ПДВ 28 185 грн. Зазначає, що продукція та послуги, відображені у видаткових накладних та актах здачі-приймання робіт, є продукцією власного виробництва. Також не відповідають дійсності висновки відповідача щодо порушення п.п. 14.1.181 14.1 ст. 14, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України стосовно безпідставності включення до складу податкового кредиту позивачем за листопад та грудень 2011 року сум ПДВ по операціям, які не підтверджені податковими накладними на суму 58447,00 грн., оскільки зазначені податкові накладні є в наявності у позивача та включені у встановленому законом порядку до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період.

08.01.2013 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить уточнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.06.2012 р. № 0000392311 в частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 299 691,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 245 389,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 54302,00 грн. Уточнення прийняте судом.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні уточнених позовних вимог наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що позивач безпідставно не включив до складу податкових зобов'язань загальної податкової декларації з податку на додану вартість операції з продажу сільськогосподарських товарів всього на суму ПДВ 155440,00грн. та операції з надання послуг по вирощуванню та оранці всього на суму ПДВ - 31502,00 грн. Зазначені суми ПДВ позивачем було безпідставно включено до складу податкових зобов'язань спеціальної податкової декларації (скороченої) спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства операції з продажу сільськогосподарських товарів не власного виробництва та обсяг наданих послуг по вирощуванню використовуючи не власні виробничі потужності, внаслідок чого занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ по загальній декларації. Також позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року та за грудень 2011 року суму ПДВ по операціях, що не підтверджені податковими накладними всього на суму 58447грн, в т.ч. за листопад 2011р. в сумі 11780грн, за грудень 2011р. в сумі 46667грн. Зазначає, що податкові накладні у позивача відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

На виконання Наказу Національної академії аграрних наук України № 132 від 21.06.2011 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» перейменовано в Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України», останнє є правонаступником землі, майна, майнових прав та зобов'язань Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України».

Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» є сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується наданим до матеріалів справи свідоцтвом № 200003677. Суб'єктом спеціального режиму оподаткування позивач є з 01.10.2009 року. Проти зазначеного сторони не заперечують.

Основними напрямками діяльності позивача, згідно Наказу Національної академії аграрних наук України № 132 від 21.06.2011 є створення умов для проведення наукових досліджень, апробації і впровадження наукових розробок, виробництво та реалізація насіння сільськогосподарських культур…

Як встановлено судом, в період з 06.04.2012 по 23.05.2012 року спеціалістами Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт від 30.05.2012 року № 31/2211/32405397.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п.п. 3.1.1, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп..7.3.1 п.7.3, п.7.7 ст. 7, ст.81 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті всього на суму 158757 грн., в т.ч. за серпень 2009 року в сумі 20477грн, грудень 2009 в сумі 31502грн, квітень 2010 в сумі 50778грн, грудень 2010 в сумі 56000 грн.

п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, ст.209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті всього на суму 86632грн., в т.ч. за квітень 2011 у сумі 28185грн, за листопад 2011р. в сумі 11780грн., грудень 2011р. в сумі 46667грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 27.06.2012р. заступником начальника ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392311, яким було збільшено суму грошового зобов'язання на 307 064,75 грн. (основний платіж - 254288,00 грн., штрафні санкції - 55776,75 грн.).

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням № 0000392311 в частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 299 691,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 245 389,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 54302,00 грн. не згоден, у зв'язку з чим оскаржив його в судовому порядку. В іншій частині нарахованого податковим повідомленням-рішенням № 0000392311податкового зобов'язання та штрафних санкцій заборгованість визнає.

Висновки Акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що:

по-перше, ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» в порушення вимог чинного законодавства безпідставно включено до складу податкових зобов'язань спеціальної податкової декларації (скороченої) спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства операції з продажу сільськогосподарських товарів не власного виробництва та обсяг наданих послуг по вирощуванню, використовуючи не власні виробничі потужності в сумі 186 942,00 грн. в т.ч. за вересень 2009 в сумі 20477грн, грудень 2009 в сумі 31502грн, квітень 2010 в сумі 50778грн, грудень 2010 в сумі 56000грн., квітень 2011 в сумі 28 185грн.;

по-друге, ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» безпідставно включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року та за грудень 2011 року суму ПДВ по операціях, що нібито не підтверджені податковими накладними всього на суму 58447грн, в т.ч. за листопад 2011р. в сумі 11780грн, за грудень 2011р. в сумі 46667грн.

Суд вважає висновки, які викладені в акті перевірки, стосовно порушення позивачем п.п. 3.1.1, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп..7.3.1 п.7.3, п.7.7 ст. 7, ст.81 Закону України „Про податок на додану вартість" та п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, ст.209 Податкового кодексу України, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 299 691,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 245 389,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 54302,00 грн., виходячи з наступного.

Стосовно операцій з продажу сільськогосподарських товарів по видатковим накладним від 10.08.2009 року № ДГ-8743, від 13.04.2010 № ДГ-0000178, від 27.12.2010 року № ДГ-0000443, від 06.04.2011 року № ДГ-0000117, від 27.04.2011 року № ДГ-0000164, від 27.04.2011 № ДГ-0000167, від 28.04.2011 року № ДГ-0000163, та всього на суму ПДВ 155 439,90 грн. судом встановлено, наступне.

У серпні 2009, квітні та грудні 2010, а також у квітні 2011 року позивачем проводився продаж сільськогосподарських товарів - пшениці озимої та соняшника. До матеріалів справи надані видаткові накладні, на підставі яких проводилася реалізація, та які також було досліджено під час перевірки, та відображено в акті перевірки на стор. 10 та 12 (Том 1, арк. справи. 67-73). Загальна сума ПДВ від реалізації за вказаними видатковими накладними склала 155 439,90 грн.

Позивачем суми ПДВ по видатковим накладним включено до складу податкових зобов'язань спеціальних податкових декларації (скорочених) за вересень 2009 в сумі 20477грн, квітень 2010 в сумі 50778грн, грудень 2010 в сумі 56000грн., квітень 2011 в сумі 28 185грн.

На підтвердження того, що при зазначених операціях реалізовувалися сільськогосподарські товари - пшениця озима та соняшник - саме власного виробництва, позивачем надано наступні документи:

- Державний акт на право постійного користування землею серія II-ЗП № 002384, згідно якого позивачу надається у постійне користування 935,09 га землі для науково-дослідних, навчальних цілей і ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Том 1, арк. справи. 85);

- Реєстри прийому зерна вагарем з поля в яких міститься інформація коли саме, ким, куди та звідки доставлялося те чи інше зерно, зазначено найменування зерна, кількість, марку автомобіля, яким транспортувалося зерно, прізвище водія (Том 1, арк. справи. 86-92).

Судом на підставі штатного розпису ДП «ДГ «Новатор» перевірено, що водії та матеріально-відповідальна особа, яка здійснювала прийом зерна на тік для зберігання, зазначені у згаданих реєстрах, є працівниками позивача (Том 1, арк. справи. 103). В підтвердження того, що авто, яким транспортувалося зерно з поля, належать позивачу, надані свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

- Сертифікати на насіння України від 05.11.2010 серія БН 206697, від 19.12.2010 серія БН 206739, від 25.03.2011 серія БН 206870, від 23.01.2011 серія БН 206789, видані виробнику зерна - ДП ДГ «Новатор» Інституту олійних культур УААН (Том 1, арк. справи. 93-94, 99-100);

- Акти польових обстежень №9,10 від 30.07.2009 року, №08-07-014/182 від 26.07.2010 згідно яких посадовою особою Запорізької райдержадміністрації у присутності представника позивача проводилися польове обстеження посіву соняшнику «Надійний» та «Запорізький 28» у господарстві ДП «ДГ «Новатор». У зазначених актах вказано, що вихідне насіння для даного посіву було отримано в 2007,2008 роках від Інституту олійних культур (Том 1, арк. справи. 96-98).

Судом береться до уваги, що саме зазначені назви гібридів соняшника були предметом купівлі-продажу по операціям, по яких податковим органом зроблено висновок щодо продажу товарів позивачем не власного виробництва.

- Оборотно - сальдова відомість по рахунку: 10 Необоротні активи, з якої судом встановлено, що на балансі підприємства позивача є в наявності зерносклади для зберігання зерна, трактори та автомобілі, а також спеціальна сільськогосподарська техніка для посіву, вирощування та збирання зерна (Том 1, арк. справи. 105).

- Статистичні звіти про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2009, 2010 роки, у яких зазначається, зокрема, кількість та найменування виробленої продукції, в нашому випадку - пшениці та соняшнику. Тобто, зазначені звіти також підтверджують факт того, що підприємство позивача мало продукцію власного виробництва (Том 1, арк. справи. 111-114, 230); Журнал-ордер і Відомості по рахунку 27 Продукція сільськогосподарського виробництва за 2010 рік з зазначенням матеріально-відповідальної особи ОСОБА_4, та за 2011 рік з зазначенням матеріально-відповідальної особи ОСОБА_5, в яких значиться насіння соняшнику(Том 1, арк. справи. 224-225). Судом встановлено, що ОСОБА_4 значиться як матеріально-відповідальна особа, яка прийняла зерно у відповідних реєстрах прийому зерна вагарем з поля за 2009, 2010 роки.

Зазначені документи у своїй сукупності доводять, що підприємство позивача мало відповідні виробничі потужності, земельні ділянки, працівників та могло вирощувати власну сільськогосподарську продукцію. Надані документи не суперечать за змістом між собою та спростовують твердження податкової інспекції, висвітлені у акті перевірки, стосовно продажу сільськогосподарських товарів не власного виробництва за видатковими накладними від 10.08.2009 року № ДГ-8743, від 13.04.2010 № ДГ-0000178, від 27.12.2010 року № ДГ-0000443, від 06.04.2011 року № ДГ-0000117, від 27.04.2011 року № ДГ-0000164, від 27.04.2011 № ДГ-0000167, від 28.04.2011 року № ДГ-0000163, та всього на суму ПДВ 155 439,90 грн.

Отже, включення позивачем до складу податкових зобов'язань спеціальної податкової декларації (скороченої) спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства операції з продажу сільськогосподарських товарів по видатковим накладним від 10.08.2009 року № ДГ-8743, від 13.04.2010 № ДГ-0000178, від 27.12.2010 року № ДГ-0000443, від 06.04.2011 року № ДГ-0000117, від 27.04.2011 року № ДГ-0000164, від 27.04.2011 № ДГ-0000167, від 28.04.2011 року № ДГ-0000163, та всього на суму ПДВ 155 439,90 грн., суд вважає правомірним.

Стосовно питання наданих послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур по актам здачі-прийняття робіт від 02.12.2009 року № ДГ-8909, ДГ-8910, ДГ-8911, ДГ-8912, ДГ-8913, ДГ-8914, ДГ-8915, ДГ-8916, від 21.12.2009 № ДГ-8960 судом встановлено наступне.

01.04.2009 року між Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук (Замовник) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук» (Виконавець) було укладено договір № 01/04-Н, згідно якого виконавець зобов'язується на свій ризик та за рахунок своїх засобів, техніки, робочої сили із наданого замовником насіннєвого матеріалу надати послуги з вирощування наступних сільськогосподарських культур: сої «Спринт», льону «Дебют» супереліти, льону «Дебют» еліти, льону «Дебют» першої репродукції, соняшнику «Запорізький 28», соняшнику «Надійний», гірчиці «Талісман» еліти, гірчиці «Тавричанка» першої репродукції, гірчиці «Талісман» першої репродукції (Том 2, арк. справи. 1).

Згідно п. 1.3 Договору вирощене на умовах цього договору насіння та наданий насіннєвий матеріал є власністю Замовника.

Згідно п. 2.2.7 Договору по закінченню збирання врожаю та первинної очистки насіння Виконавець відвантажує Замовнику своїм автотранспортом вирощене насіння у строк до 30.10.2009 року.

Згідно п. 3.1 Договору після виконання Виконавцем зобов'язань за цим договором, сторони підписують акти виконаних робіт, згідно яких проводиться розрахунок.

Згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Договору Виконавець зобов'язується одержати матеріал від замовника в кількості вказаній в п. 2.1.1 цього Договору, посіяти насіння та здійснити повний цикл вирощування цього насіння за рахунок своїх засобів, техніки, робочої сили на умовах, передбачених цим Договором.

По закінченню робіт на виконання п. 3.1 Договору між сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт від 02.12.2009 року № ДГ-8909, ДГ-8910, ДГ-8911, ДГ-8912, ДГ-8913, ДГ-8914, ДГ-8915, ДГ-8916 на загальну суму ПДВ 29 128,25 грн. (Том 1, арк. справи. 74-81).

10.09.2009 року між Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук (Замовник) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук» (Виконавець) було укладено договір № 8809, згідно якого виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги у рослинництві, а саме: послуги з підготовки грутнів до посіву - дискування та культивації, оранки, послуги із збирання врожаю і послуги, пов'язані зі збиральними роботами. (Том 2, арк. справи. 15).

Згідно п. 2.2 Договору Замовник на протязі 3-х календарних днів здійснює оплату послуг на підставі рахунку та акту виконаних робіт.

По закінченню робіт на виконання п. 2.2 Договору між сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт від 21.12.2009 року № ДГ-8960 на суму ПДВ 2373,57 грн. (Том 1, арк. справи. 82).

Позивачем суми ПДВ по переліченим актам здачі-прийняття робіт включено до складу податкових зобов'язань спеціальних податкових декларації (скорочених) за грудень 2009 в сумі 31502,00 грн.

На підтвердження того, що обсяг наданих послуг по вирощуванню, сіянню та саджанню рослин, збирання врожаю, проведенню інших польових робіт, сільськогосподарських культур, зазначених в договорі, підприємство позивача здійснювало використовуючи власні виробничі потужності, позивачем надано ряд первинних документів, зокрема, акти здачі-прийняття робіт від 02.12.2009 року № ДГ-8909, ДГ-8910, ДГ-8911, ДГ-8912, ДГ-8913, ДГ-8914, ДГ-8915, ДГ-8916, від 21.12.2009 № ДГ-8960, реєстри прийому зерна вагарем з поля, акти на сортування та сушку продукції рослинництва, накладна № 26-1 від 26.11.2009 року на найменування зернових, перелічених в договорі від 01.04.2009, якою зернові було передано Інституту, довіреність службової особи позивача на передачу зернових, зазначених в накладній від 26.11.2009 року Інституту, Журнали-ордери по рахунку 27 Продукція сільського господарства за 2009 рік, накладна на внутрішнє переміщення № ДГ-0000968 від 01.12.2009 року, на підставі якої здійснювалося переміщення на підприємстві позивача насіння соняшнику із току до зерносховища, облікові листи тракториста-машиніста, дорожні листи трактора (Том 2, арк. справи. 3-27). Судом вище вже досліджувалася оборотно - сальдова відомість по рахунку: 10 Необоротні активи, з якої судом встановлено, що на балансі підприємства позивача є в наявності сільськогосподарська техніка для посіву, вирощування та збирання врожаю, проведенню інших польових робіт. Також до матеріалів справи надані копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, які також засвідчують про наявність у підприємства позивача власної техніки, необхідної для вирощування, сіяння рослин, збирання врожаю, проведення інших польових робіт.

Стосовно включених до складу податкового кредиту за листопад 2011 року та за грудень 2011 року у загальній декларації сум ПДВ по операціях, що нібито не підтверджені податковими накладними всього на суму 58447грн, в т.ч. за листопад 2011р. в сумі 11780грн, за грудень 2011р. в сумі 46667грн., суд зазначає, що зазначені висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження, оскільки зазначені податкові накладні є в наявності у позивача та їх копії надані до матеріалів справи (Том 1, арк. справи. 83-84).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, в даному випадку Інститутом олійних культур, яким, як зазначено у акті перевірки, не відображені спірні податкові накладні у своєму податковому обліку.

Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом , то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, нормами Податкового кодексу України, не встановлена відповідальність платника податку за невідображення господарської операції в податковому і бухгалтерському обліку його контрагентів.

Надаючи правову оцінку обставинам по справі, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Наказу ДПА № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», який діяв у 2009-2010 роках, у Розділі I «Податкові зобов'язання» податкової декларації (скороченої) відображаються операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) у результаті здійснення діяльності відповідно до підпунктів 8-1.15.2 - 8-1.15.6 пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону.

Як вказано у п.11.2 ст.11 Податкового кодексу України, спеціальний податковий режим -це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів (п.11.3 ст.11 Податкового кодексу України).

За приписами п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача не міг пояснити та надати доказів того, на підставі чого податковим органом зроблені висновки про порушення позивачем п.п. 3.1.1, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп..7.3.1 п.7.3, п.7.7 ст. 7, ст.81 Закону України „Про податок на додану вартість", п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, ст.209 Податкового кодексу України.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки фахівців відповідача є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування, а податкове повідомлення - рішення від 27.06.2012 р. № 0000392311, винесене Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби відносно Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» в частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 299 691,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 245 389,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 54302,00 грн., є протиправним, оскільки не ґрунтується на вимогах закону.

З огляду на вищенаведене, податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення рішення.

Таким чином, Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби необґрунтовано збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 299 691,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 245 389,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 54302,00 грн., а тому, заявлена Державним підприємством «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби вимога про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.06.2012 р. № 0000392311 в частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 299 691,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 245 389,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 54302,00 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.06.2012 р. № 0000392311, винесене Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби відносно Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» в частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 299 691,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 245 389,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 54302,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» судовий збір в розмірі 2204 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко