Рішення № 29042794, 04.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.13р. Справа № 20/5005/11553/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці Васильківський район електричних мереж Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", Дніпропетровська область, смт. Васильківка

до Комунального закладу "Васильківська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська область, смт. Васильківка

про стягнення 114 097грн. 42коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача :Криськов В.В. довіреність №344/1010 від 27.06.2012р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача: заборгованість за активну електричну енергію в сумі 79 469,37грн., заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 10 773,33грн., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 14 847,80грн., пеню -7 163,55грн., 3% річних від суми боргу -1 822,19грн., індекс інфляції від суми заборгованості -21,18грн. та судові витрати.

Відповідач - Комунальний заклад "Васильківська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради 25.01.2013р. (вх.№4897/13) надали клопотання в якому позовні вимоги визнали повністю та просять розглянути справу без участі представника відповідача.

31 січня 2013р. в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці Васильківський район електричних мереж Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та Комунальним закладом "Васильківська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради (споживач) був укладений договір №227 від 17.01.2012р. про постачання електричної енергії.

Відповідно п. 1. договору позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує вартість використаної електроенергії.

Використання відповідачем електричної енергії підтверджується щомісячними Актами складені і підписані представником споживача.

Згідно п. 2.3.3. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обсягу електроенергії".

Відповідно до п. 6.1., п. 6.11. Правил користування електричною енергією, які затвердженні постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.1996 №28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р за № 417/1442, (далі - Правила) розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Внаслідок невиконання умов договору за споживачем утворилась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 79469,37 грн. за період з 01.01.2011р. по 01.12.2011р., заборгованість за перетікання реактивної електроенергії в сумі 10 773,33грн. за період з 01.01.2012р. по 01.12.2012р., заборгованість за перевищення договірних величин споживання за період у червні 2012р. на суму 14179,81грн. та у листопаді 2012р. На суму 667,99грн. всього на суму 14 847,80 грн..

За перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин (п. 4.2.2. договору).

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності), у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Отже, у випадку перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії.

20.06.2012р. відповідачу було направлено Повідомлення №95 про споживання електричної енергії понад договірну величину в якому зазначено , що відповідно до умов договору на червень 2012р. договірна величина споживання електричної енергії погоджена в обсязі 15000 кВт*г., величина фактично спожитої склала 27549 кВт*г, тобто відповідач перевищив договірну величину споживання електричної енергії за червень 2012р. на 12549 кВт*г., на суму 14179,81грн. , відповідачу був виставлений на суму перевищення рахунок 20.06.2012р. № 227/6/3 від 19.06.2012р.

21.11.2012р. відповідачу було направлено Повідомлення №162 про споживання електричної енергії понад договірну величину в якому зазначено , що відповідно до умов договору на листопад 2012р. договірна величина споживання електричної енергії погоджена в обсязі 8700 кВт*г., величина фактично спожитої склала 32888 кВт*г, тобто відповідач перевищив договірну величину споживання електричної енергії за листопад 2012р. на 588 кВт*г., на суму 667,99грн. , відповідачу був виставлений на суму перевищення рахунок 21.11.2012р. № 227/11/5 від 19.11.2012р. .

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, але доказів погашення боргу не надав.

Згідно п. 4.2.1. договору за внесення платежів передбачених п.п. 2.3.5. - 2.3.6. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції .

У відповідності до п. 4.2.1 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 7 163,55грн. за період 31.01.2012р. по 19.11.2012р., суд вважає , що пеня підлягає частковому стягненню оскільки позивач безпідставно нарахував пеню на заборгованість за грудень 2011року, що виникла за іншим договором, отже вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі - 7115,61грн.

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні в розмірі 21,18грн. за період 10.09.2012р. по 01.10.2012р. та 3 % річних 1 822,19грн. за період 31.01.12 по 19.11.2012р. за активну електричну енергію, суд вважає що 3% річних підлягають стягненню частково, а саме у сумі - 1812,33грн. оскільки по позивач безпідставно включив в розрахунок заборгованість за грудень 2011р. яка виникла за іншим договором.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає , що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню , а саме стягненню підлягає заборгованість за активну електричну енергію в сумі 79 469,37грн., заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 10 773,33грн., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 14 847,80грн., пеня -7115,61грн., 3% річних -1 812,33грн.; інфляційні втрати -21,18грн.

В решті позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Комунального закладу "Васильківська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради ( 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район , смт. Васильківка, вул. Крупської ,76 , код ЄДРПОУ 01987758 ) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці Васильківського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (52600, Дніпропетровська область, смт. Васильківка , вул. Партизанська, 91, код ЄДРПОУ 34367299 ) на п/р 26032300123093 в ПАТ « Ощадбанк» Філія-Дніпропетровське обласне управління , МФО 305482, ЄДРПОУ 34367299 - заборгованість за активну електричну енергію в сумі 79 469(сімдесят дев'ять тисяч чотири ста шістдесят дев'ять) грн.37 коп, ,заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 14 847 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 80 коп.; на п/р 26007060200363 в ПАТ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 34367299 - заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 10 773 (десять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 33коп.; пеню -7115 (сім тисяч сто п'ятнадцять) грн. 61коп; 3% річних від суми боргу - 1812(одну тисячу вісімсот дванадцять) грн.33коп.; інфляційні втрати - 21 (двадцять одну )грн.18коп.; витрати по сплаті судового збору - 2280 ( дві тисячі двісті вісімдесят) грн.79 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко Повне рішення складено

01.02.2013р.