Рішення № 29042742, 28.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.13 Справа№ 5015/5011/12

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Гійче, Жовківського району Львівської області

до відповідача: Кам'янко Бузької центральної лікарні, м. Кам'янка - Бузька Львівської області

про стягнення заборгованості в розмірі 8 286,85 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник за договором про надання юридичної допомоги від 16.11.2012р. №16-11/12 (адвокатське свідоцтво НОМЕР_2 від 30.04.2004р.)

Від відповідача: Мельник Л.І. - представник за довіреністю № 79 від 25.01.2013р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кам'янко Бузької центральної лікарні про стягнення заборгованості в розмірі 8 286,85 грн.

Ухвалою суду від 30.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 17.12.2012 р. В судовому засіданні 17.12.2012р. оголошено перерву до 15.01.2013р., а 15.01.2013р. до 28.01.2013р.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позовній заяві, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог(вх..№28502/12 від 26.12.2012р.) та клопотання (вх.№978/13 від 15.01.2013р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв'язку з сплатою відповідачем.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив про сплату суму основного боргу, відповідно до представлених позивачем банківських виписок (клопотання вх..№ 2301/13 від 28.01.2012р.), відзив на позов не надали.

У судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази та оглянувши їх оригінали в судовому засіданні судом встановлено таке.

Між сторонами укладено договір про надання послуг №Л-22/03-1 від 22 березня 2011 року (надалі за текстом - Договір). Згідно до п. 1.1. Договору позивач (за договором - Виконавець) зобов'язується забезпечити надання відповідачу (за договором - Замовнику) комплексу по проведенню атестаційних робочих місць, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах Договору.

Вартість усіх послуг, які доручаються Виконавцю виконати за даним договором становить 9 943,00 грн. На послуги, що надаються за цим договором, складається кошторис(п. 2.1. Договору).

Кошторисом від 22.03.2011р., що є додатком до Договору № Л-22/03-1 від 22.03.2011р. підтверджується, що вартість послуг становить 9 943,00 грн.

Доказом виконання свої зобов'язань за Договором, позивач подав приймально-здавальний акт від 31.03.2011р. до Договору про надання послуг №Л-22/03-1 від 22.03.2011р. на суму 9 943,00 грн. підписану сторонами без жодних застережень.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Замовник зобов'язується повністю оплатити повну вартість наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання приймально - здавального акту.

На виконання умов Договору відповідач частково здійснив оплату, а саме: платіжне доручення № 532 від 15.04.2011р. на суму 3 886,00 грн. та платіжне доручення № 180 від 14.08.2012р. на суму 3 000,00 грн.

17.12.2012р. представник позивача подав заяву (вх..№28776/12) уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що ОСОБА_1 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 06.10.2012р.(копія в матеріалах справи), та просить стягнути з Кам'янко Бузької центральної лікарні на користь ФО-П ОСОБА_1. Також надав копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців на ОСОБА_1

26.12.2012р. представник позивача подав заяву (вх.№29502/12) про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що сума основного боргу станом на день звернення з позовною заявою до суду становила 3 057,00 грн. Крім цього просить стягнути з Кам'янко Бузької центральної лікарні на користь ФО-П ОСОБА_1 66,62 грн. інфляційних втрат, 277,85 грн. 3% річних, 483,89 грн. пені та 828,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

Однак, після звернення позивача до суду, відповідач оплатив заборгованість в сумі 3 057,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №393 від 05.12.2012р., а тому позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу(вх.№979/13 від 15.01.2013р.) .

У зв'язку з неналежним невиконанням умов Договору позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 66,62 грн., 3% річних в сумі 277,85 грн. та пеню в сумі 483,89 грн.(заява вх.№29502/12 від 26.12.2012р.).

Доказів повного чи часткового погашення заборгованості на момент розгляду справи сторонами суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, що зокрема, вбачається з приймально - здавального акту до договору надання послуг, підписаних сторонами та скріплений печатками сторін, без жодних застережень.

Враховуючи подане позивачем клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 057,00 грн. з відсутністю предмету спору, у зв'язку з сплатою боргу відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № №393 від 05.12.2012р. суд, відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу 3 057,00 грн.

Відповідно до ч.2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1. Договору, у випадку несвоєчасного виконання сторонами зобов'язань по даному Договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Суд, здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня за шість місяців з дня виникнення заборгованості, яка відповідно становить 475,65 грн.(з 12.04.2011р. по 14.04.2012р. сума заборгованості 9 943,00 грн.*15,5%*3дні прострочення/365. = пеня 12,66 грн.; за період з 15.04.2011р. по 11.10.2011р. заборгованість в сумі 6 057,00грн. *15,5% *180 дні прострочення/365. = пеня 462,99 грн.; Всього: 12,66+462,99 = 475,65 грн.). В частині стягнення 8,24 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат у розмірі 66,62 грн. нарахована правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд здійснив перерахунок 3% річних, встановив, що стягненню з відвідача підлягає сума в розмірі 272,90 грн. (з 12.04.2011р. по 14.04.2011р. сума заборгованості 9 943,00 грн.*3%* 3 дні прострочення /365 =3% річних 2,45 грн.: з 15.04.2011р. по 31.12.2011р. сума заборгованості 6 057,00 грн.*3%*261 дні прострочення/365= 3% річних 129,94 грн.; з 01.01.2012р. по 13.08.2012р. сума заборгованості 6 057,00 грн. * 3% *226/366 =3 % річних 112,20 грн.; з 14.08.2012р. по 04.12.2012р. сума заборгованості 3 057,00 грн. *3%*113 дні прострочення/366= 3% річних 28,31 грн.; всього: 2,45+129,94+112,20+28,31=272,90 грн.). В частині стягнення 4,95 грн. 3% річних слід відмовити.

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України оплата послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, такі витрати при задоволені позову покладаються на відповідача.

Відповідно до п.3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Статтею 26 Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги(ст. 30 Закону).

У матеріалах справи є договір № 16-11/12 від 16.11.2012р. про надання адвокатської юридичної допомоги, укладений між ФО-П ОСОБА_1 (за договором -Замовник) та адвокатом ОСОБА_2.(за договором - Виконавець), який дії на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 30.04.2004р., відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику адвокатську юридичну (правову) допомогу у справі про стягнення з Кам'янка -Бузької центральної лікарні на користь ФО-П ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 8 286,85 грн., а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю 828,00 грн. за надання юридичної допомоги. Також представником позивача подано Платіжне доручення про оплату за надані послуги в сумі 828,00грн. згідно договору про надання правової допомоги №11-11/12.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Кам'янко- Бузької центральної лікарні (80400, Львівська область, Кам'янка - Бузький район, місто Кам'янка - Бузька, вулиця Перемоги, будинок 29, корпус А; ідентифікаційний код 01996326) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 66,62 грн. інфляційних втрат, 272,90 грн. - 3% річних, 475,65 грн. - пені, 828,00 грн. послуги адвоката та 1 609,50 грн. судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. В частині стягнення основного боргу в сумі 3 057,00 грн. провадження у справі припинити.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.02.2013 року.

Суддя Коссак С.М.