Рішення № 29041480, 29.01.2013, Дебальцевський міський суд Донецької області

Справа № 0511/3696/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року Дебальцевський міський суд Донецької області у складі: головуючої - судді Попович Т.М.

при секретарі Пєтіної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди, судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про зобовязання відповідача повернути їй на картку кошти в сумі 3700 грн. 20 коп. Гроші потрібні негайно на лікування дитини. У звязку з тим, що зривається депозит-копилка у Приватбанку (1 або 2 числа кожного місяця списується з картки у копилку вісімдесят грн.) та за затрачені нею нерви та час стягнути з відповідача на її користь моральне ушкодження у сумі 3500 грн.

22.11.2012 року позивачка надала додаткову заяву в якій вона зменшила свої позовні вимоги, залишивши вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 3500 грн. та уточнила назву відповідача та його місцезнаходження ( а.с.43).

11.12.2012 року позивачка надала заяву в якій просила стягнути з відповідача судовий збір в сумі 214,60 грн. та витрати на касові послуги в сумі 5 грн, а всього 220 грн., ( а.с.53).

В обґрунтування свого позову позивачка зазначила, що 14.09.2012 року з її картки Приватбанку були без її відома списані кошти в сумі 3700 грн. 20 коп. на рахунок ОСОБА_2. 25 вересня вона звернулася до банку, де їй пообіцяли повернути гроші 28.09.2012 року. Після цього сказали чекати поки в них пройде службове розслідування, так як ОСОБА_2 гроші зняла та потратила. Гроші, які поступають на картку: соц..допомога на дитину інваліда та гроші на одиноку мати. Моральну шкоду обґрунтовує порушенням банківської тайни; зірванням депозит- копилки- втрата довіри до банку; постійно зверталася та їздила до Приватбанку, прокуратуру, суд; була зірвана поїздка на лікування дитини 22.10.2012 року у КЗ «ДКПЛ ДОР», 01.11.2012 року до сурдолога в Обасну дитячу лікарню; приймала ліки ( а.с.65).

Відповідач надав до суду заперечення, відповідно до яких підтвердив, що між ПриватБанком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 4627081202272519, при укладені якого сторони домовилися про всі суттєві умови договору. Клієнт зі всіма умовами договору погодився і не оспорював їх. В позовній заяві позивач не приводить жодного доказу своїх моральних страждань. Відповідач вважає, що позов поданий до філіалу ПАТ КБ «ПриватБанк», який не може бути відповідачем по справі.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та наполягала на їх задоволені.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволені позову.

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Статею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За статею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що позивачка отримує державну соціальну допомогу дітям-інвалідам до 16 років в розмірі 1049,30 грн. (а.с.2) та допомогу на 2-х дітей одинокій матері в розмірі 1236,60 грн. (а.с.3) у Дебальцівському УПСЗН. 14.09.2012 року відповідно до виписці по карті ОСОБА_2 було списано с карточного рахунку 200,10 грн. та 3500,10 грн. (а.с.4). 18.10.2012 року ОСОБА_2 надала до Дебальцівського відділення ПриватБанку заяву про те, що не заперечує списати з її картки грошову суму в розмірі 3700,20 грн., що помилково зайшли на її картку, ОСОБА_1 на її картку (а.с.27). Відповідно до додаткової заяви позивачки від 22 листопада 2012 року грошова сума в розмірі 3700,20 грн. ій була перерахована, в зв»язку з чим вона зменшила свої позовні вимоги (а.с.43). ОСОБА_3 Банку України від 22.11.2012 року позивачка повідомлена про те що за результатами розгляду її скарги банком було вжито відповідні заходи і громадянка ОСОБА_4 повернула кошти на її рахунок (а.с. 55).

Суд дійшов до висновку, що відповідач порушив права позивачки, безпідставно списавши з її рахунку грошову суму в розмірі 3700,20 грн., та повинен був відповідно до вимог ст..1073 ЦК України негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Керуючись ст.. 11 ЦПК України, вимоги позивачки про повернення їй на картку коштів в сумі 3700 грн. 20 коп., суд не розглядає., у зв»язку з тим, що позивачка зменшила свої позовні вимоги, залишивши вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 3500 грн.

Вирішуючи питання з приводу вимог позивачки по стягненню з відповідача моральної шкоди в сумі 3500 гривень, суд вважає, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами склалися договірні відносини. Відповідно до вимог статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 1073 ЦК України, що передбачає відповідальність банку в спірних правовідносинах, не передбачено право клієнта на відшкодування моральної шкоди. Позивачка не надала доказів на підтвердження того, що відповідач відповідно до укладеного з нею кредитного договору № 4627081202272519 зобов»язан відшкодувати моральну шкоду. Пункт 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»на правовідносини, що виникли між сторонами не поширюється, оскільки позивачу не було заподіяно шкоди небезпечною для життя і здоровя людей продукцією.

Витрати позивача щодо оплати судового збору в сумі 214,60 грн. та витрати на касові послуги в сумі 5 грн, підлягають поверненню відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»№ 36-74-VI від 08.07.2011 р..

На підставі зазначеного, ст. 526, 530, 611, 1073 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 214, 224-228 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про стягнення моральної шкоди в сумі 3500 грн., - відмовити.

Зобовязати Головне управління Державного казначейства в Донецькій області повернути ОСОБА_1 суму судового збору, сплачену нею та перераховану на розрахунковий рахунок державного бюджету м. Дебальцеве 31214206700026; МФО 834016 Банк УДК Дебальцево ГУДКУ в Донецькій області; 37695853; на підставі квитанції № 145 від 18.10. 2012 р. в розмірі 214 ( двісті чотирнадцять ) грн. 60 коп, та суму послуг банку, сплачену нею та перераховану на розрахунковий рахунок державного бюджету м. Дебальцеве 6110020208;МФО 335838, Дебальцеве ТОБО Експресс-банк м. Дебальцеве на підставі квитанції №145 від 18.10. 2012 р. в розмірі 5 (п»ять) грн. 00 коп,

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 24 січня 2013 року.

Повний текст рішення складений 29 січня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі складення рішення у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Дебальцевський міський суд.

Суддя Дебальцевського

міського суду ОСОБА_5