Постанова № 29040003, 11.01.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11.01.2013 р. справа № 814/70/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул. Щорса, 36-Б, м. Київ 133, 01133

доЗаводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54000 третя особа: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54047

прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (надалі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача зняти арешт з транспортного засобу марки NISSAN, модель QASHQAI 2.0, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_1, та накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.05.2012 р. у виконавчому провадженні №32577380, про що винести відповідну постанову.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що державний виконавець в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" наклав арешт на майно боржника, яке перебувало в заставі за виконавчим документом іншої особи, яка не є заставодержателем.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

19.08.2008 р. між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №35-0041006/ФК-08 про надання кредиту в сумі 25 057,87 доларів США. З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним кредитним договором, 19.08.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк" було укладено договір застави транспортного засобу марки NISSAN, модель QASHQAI 2.0, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань ТОВ "Український промисловий банк" на користь ПАТ "Дельта Банк" від 30.06.2010 р., зареєстрованого за №2258 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зобов'язання, що виникли у ОСОБА_1 перед ТОВ "Український промисловий банк" перейшли до ПАТ "Дельта Банк".

24.12.2012 р. позивачу з заяви ОСОБА_1 стало відомо, що на виконанні у Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження №32577380 з виконання виконавчого листа №2/1412/1500/12 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва від 10.04.2012 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 57136,00 грн., в межах виконання якого 17.05.2012 р. старшим державним виконавцем Бурлаковою В.М. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яким накладено арешт на транспортний засіб марки NISSAN, модель QASHQAI 2.0, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки заставодержателем за договором застави транспортного засобу від 19.08.2008 р. є позивач, то тільки він має право на звернення до стягнення на це заставлене майно, в порядку та на умовах, передбачених ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 3 ст. 56 цього ж Закону передбачені випадки, коли може бути звернено стягнення на заставлене майно іншими особами, які не є заставодержателями. Це, зокрема, виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів та якщо вартість заставленого майна перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Як вбачається з матеріалів справи, право застави позивача виникло 19.08.2010 року, а судове рішення щодо стягнення коштів по кредитному договору було винесено лише 2012 році, отже, після виникнення права застави.

Вартість заставленого майна - транспортного засобу марки NISSAN, модель QASHQAI 2.0, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, менша, ніж сума боргу за кредитним договором, що підтверджується доданими до позову висновком про вартість та довідкою про розмір заборгованості перед Банком.

Таким чином, постанова державного виконавця є незаконною, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на предмет застави дозволяється лише за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про зняття арешту з транспортного засобу обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Заводський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винести постанову про зняття арешту з транспортного засобу марки NISSAN, модель QASHQAI 2.0, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_1

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 32,19 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна

Повний текст постанови складено та підписано 15.01.2013 р.