Ухвала суду № 29039484, 29.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" січня 2013 р. Справа № 0670/7417/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_3;

від відповідача Кравцова М.М., представника за довіреністю;

прокурора: Барілова Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А 1494 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" листопада 2012 р. у справі за позовом Житомирського прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах ОСОБА_3 до Військової частини А 1494 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року Житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з Військової частини А 1494 грошову компенсацію за неотримане позивачем речове майно в сумі 8562,10 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1444 від 28 жовтня 2004 року, при звільненні ОСОБА_3 з військової служби не провів з ним розрахунок за належне йому речове майно.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини А 1494 щодо невиплати ОСОБА_3 грошової компенсації за неотримане ним речове майно. Стягнуто з військової частини А1494 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за неотримане ним речове майно в сумі 8562,10 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Прокурор та позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині А1494 та в період її проходження знаходився на речовому забезпеченні у відповідача.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 437 від 31 серпня 2012 року позивача звільнено з військової служби у відставку відповідно до п. "б" ч. 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ( за станом здоров'я).

Наказом командира військової частини А1494 № 231 від 03 жовтня 2012 року позивача виключено із списків особового складу військової частини А1494 та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Житомирського ОМВК.

Відповідно до довідки-розрахунку від 04 жовтня 2012 року №453/25, виданої військовою частиною А1494, розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачу, становить 8562,10 грн. (а.с. 9).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", військовослужбовці одержували за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.

Проте статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000р. №1459/3, з 11 березня 2000 року була призупинена дія частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 3 листопада 2006 року N 328-V, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був доповнений статтею 9-1 "Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців", а стаття 9 була викладена в новій редакції.

При цьому, пунктом 2 статті 9-1 Закону було передбачене право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Проте фактично ця норма в 2007 році не діяла, оскільки була зупинена на 2007 рік згідно із Законом України від 19 грудня 2006 р. N 489-V.

В ході розгляду справи з'ясовано, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" пункт 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виключено. Однак, положення пункту 67 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. №10-рп/2008. Згідно з п.6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. І таким чином, з 22.05.08 року норма ч.2 ст.9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" діють у редакції, чинній у період до внесення змін п.67 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що визнаний неконституційним.

Відтак, суд вірно визнав безпідставними посилання представника військової частини в частині відсутності правової норми, яка закріплює право військовослужбовця на отримання замість належних йому за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

За приписами п.27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.04 р., військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Під час проходження служби позивач належне йому до видачі речове майно не отримував.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право звільненого у запас військовослужбовця на одержання грошової компенсації вартості не отриманого за час служби речового майна передбачене ч.2 ст.9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Вказана норма є чинною на момент звільнення ОСОБА_3 та розгляду адміністративної справи. Отримання компенсації проводиться в порядку, встановленому Положенням про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.04 року. Відсутність у відповідача коштів для виплати такої компенсації не може бути підставою відмови у задоволенні позову, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як причину невиконання своїх зобов'язань, встановлених чинним законодавством України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 1494 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" листопада 2012 р. без змін.

Стягнути з Військової частини А 1494 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 53,65 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "31" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3, АДРЕСА_1

3- Житомирська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах вул.Адмірала Щасного,20, м.Житомир,10014

3- відповідачу Військова частина А 1494 вул.В.Бердичівська, 17 А, м.Житомир,10000