Вирок № 29038391, 17.01.2013, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1309/8257/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді Мельничук О.Я.

при секретарі Кравецькій Н.Н.

з участю прокурора Ожог М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальну справу про обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, що проживає в АДРЕСА_1,

за ст.358 ч.ч.1, 4 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 приблизно в 2001 року, перебуваючи в АДРЕСА_1, знайшов пенсійне посвідчення серії учасника бойових дій серії НОМЕР_1, видане 07.01.1996 року «Львівським обласним військовим комісаріатом», в яке вклеїв свою фотокартку та вписав свої анкетні дані, з метою використання даного підробленого посвідчення в електропоїздах приміського сполучення, для безкоштовного проїзду.

Крім цього, ОСОБА_2. в період часу з 2001 року по 26 серпня 2012 року використовував п'ять разів підроблене посвідчення для безкоштовного проїзду електропоїздах приміського сполучення з ст.Львів до ст.Мостиська-2 та в зворотньому напрямку. 26 серпня 2012 року о 08 год. 40 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на вокзалі ст.Львів-Приміський, при здійсненні посадки на електропоїзд № 6109 сполученням «Львів-Мостиська-2», проходячи через 11 турнікет, надав на вимогу працівників міліції в якості проїзного документу завідомо підроблене пенсійне посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1, видане 07.01.1996 року «Львівським обласним військовим комісаріатом»на прізвище ОСОБА_2 та нульовий квиток №053816, виданий на дане посвідчення від ст.Львів до ст.Мостиська. Згідно висновку експерта №859 від 05.09.2012 року -у даному для дослідження бланку виявлено зміни першопочаткових даних з дорисовкою інших штрихів літер.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2свою вину визнав повністю, не заперечив фактичних обставин справи та показав, що дійсно в квітні 2001 року проводив ремонтні роботи в Сокалівській сільській раді, коли виносив сміття знайшов пенсійне посвідчення, в якому була відсутня фотокартка, на яке прізвище видане не пригадує, яке вирішив взяти собі та перебуваючи в дома вклеїв свою фотокартку та власноручно написав своє прізвище, 26 серпня 2012 року повертаючись додому від брата, прийшов на вокзал ст.Львів-Приміський, де йому дуло видано нульовий квиток від ст.Львів до ст.Мостиська, однак був затриманий працівниками міліції ЛВ на станції Львів, при перевірці документів на турнікетах.Використовував підроблене посвідчення приблизно два- три рази для безкоштовного проїзду в електропоїздах приміського сполучення. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати..

Відповідно до ст.299 КПК України, суд вважає, що недоцільно досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, поскільки такі учасниками судового процесу не оспорюються.

Оцінивши зібрані і перевіривши в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного в скоєнні інкримінованих йому злочинних дій доведена повністю, поскільки ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст.358 ч.1 КК України, тобто підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов»язків, з метою використання його самим підроблювачем, а також вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який в порядку ст.89 КК України не судимий /а.с.61/, позитивно характеризується за місцем свого проживання /а.с.65/, розкаюється у вчиненому, а тому суд вважає за необхідне при призначенні покарання ОСОБА_2 за ст.358 ч.ч.1,4 КК України застосувати до останнього положення ст.75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

П Р И С У Д И В :

Визнати винним та засудити ОСОБА_2:

- за ст.358 ч.1 КК України на один рік і шість місяців обмеження волі;

- за ст.358 ч.4 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 один рік і шість місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від обраного за цим вироком покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк, тривалістю один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 р/р № 31253272210394 ЄДРПОУ 25576416 МФО 825014 ГУДКУ в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Львівській залізниці 882 /вісімсот вісімдесят дві/ грн. 00 коп. - витрат за проведення експертиз.

Речові докази /а.с.46/ - пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане 07.01.1996 року «Львівським обласним військовим комісаріатом»на прізвище ОСОБА_2 та нульовий квиток №053816 - знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_2 -підписку про невиїзд -залишити без змін.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Залізничний районний суд м.Львова.

С у д д я :

Оригінал вироку