Рішення № 29037027, 28.01.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 419/8988/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Дусик В.В.,

за участю представників позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю відповідача ОСОБА_3,

за участю представника відповідача адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №DNU0AU01961267 від 04.06.2007 року у розмірі 102986 грн. 13 коп., а також судові витрати по справі.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що між банком та відповідачем був укладений кредитний договір №DNU0AU01961267 від 04 червня 2007 року, згідно умов якого, ОСОБА_3 був наданий кредит у розмірі 42261,15 грн. на термін до 04.06.2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Відповідач зобовязання вчасно, в повному обсязі та належним чином не виконував, у звязку з чим, за договором виникла заборгованість, яка станом на 20.11.2012 року складає 102986 грн. 13 коп. Таким чином, відповідачем порушено умови договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, у звязку з чим, позивач вимушений звернутися до суду з позовною заявою.

В судовому засіданні представники позивача, кожний окремо, підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_5, кожен окремо, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач не надав доказів отримання відповідачем готівки через касу банку у розмірі 42261,15 грн., крім того, розрахунки надані в матеріали справи невірні, необґрунтовані, оскільки позивачем не надано графіку погашення кредиту, також відсутня виписка з особових рахунків позичальника, що унеможливлює перевірити наявність заборгованості у розмірах, зазначених позивачем та правильність їх розрахунку. Крім того, було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності в один рік для вимог щодо стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) у сумі 44145 грн. 65 коп., яка в порушення вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, нарахована позивачем за весь період з 04.06.2007 року по 20.11.2012 року, у звязку з чим, просили відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, у звязку з наступним.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

В судовому засіданні встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №DNU0AU01961267 від 04 червня 2007 року, згідно умов якого, ОСОБА_3 був наданий кредит у розмірі 42261 грн. 15 коп. на термін до 04.06.2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (арк.с.9-10).

Зазначені грошові кошти були перераховані Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» на розрахунковий рахунок Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод»з метою придбання ОСОБА_3 транспортного засобу марки «ВАЗ 210934»(арк.с.48, 51-54).

Отже, відповідач та його представник, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, повинні були довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені ними обставини не отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 42261 грн. 15 коп., таких доказів вони не надали суду, тоді як представник позивача ОСОБА_1 підтвердила перерахування Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»на розрахунковий рахунок Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод»грошових коштів з метою придбання ОСОБА_3 транспортного засобу марки «ВАЗ 210934»(арк.с.48, 51-54).

Згідно абзацу другого п.7.1 кредитного договору, відповідач зобовязався щомісячно здійснювати щомісячний платіж у сумі 1093,72 гривень для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії (арк.с.13).

Умови погашення кредиту, передбачені кредитним договором, відповідачем перестали виконуватись, внаслідок чого, станом на 20.11.2012 року утворилась заборгованість перед банком, яка становить 102986,13 грн., з яких 7496,00 грн. заборгованість за кредитом, 49155,19 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2189,29 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 44145,65 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Згідно кредитного договору №DNU0AU01961267 від 04 червня 2007 року, у разі невиконання позичальником умов договору, банк має право на дострокове повернення кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування.

Згідно з умовами договору застави, у разі порушення заставодавцем зобовязань за цим договором, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязань зі сплати кредиту, відсотків, винагороди, а в разі невиконання звернути стягнення на предмет застави (пункт 15.7.2. договору) (арк.с.58-62).

Пунктом 15.9 договору застави передбачено, що у разі звернення стягнення на предмет застави, заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги заставодержателя в повному обсязі, включаючи кредит, відсотки, винагороду та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки за порушення зобовязань за кредитним договором (арк.с.59).

Отже, зобовязання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо кредит погашений, сплачені проценти та витрати, повязані з виконанням зобовязань по кредитному договору.

Пунктом 25 договору застави передбачено, у випадку, коли суми, вирученої від продажу предмету застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог з іншого майна заставодавця (арк.с.61).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач особисто, 06 грудня 2010 року видав довіреність на розпорядження транспортним засобом марки «ВАЗ 210934-20», рік випуску 2007, тип ТЗ легковий-комбі-В, реєстраційний номер АЕ 0509 ВМ, зареєстрований 01.06.2007 року Дніпропетровським РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, якою уповноважив представників Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»продати зазначений транспортний засіб в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNU0AU01961267 від 04 червня 2007 року (арк.с.67).

Зазначений транспортний засіб був проданий та кошти у сумі 37000 грн. (арк.с.49), отримані від реалізації заставного майна, було зараховано в рахунок заборгованості за кредитним договором №DNU0AU01961267 від 04 червня 2007 року, що підтверджено меморіальним ордером №2026 від 26.10.2012 р. , який є в матеріалах справи (арк.с.49), однак даних коштів було недостатньо для повного погашення заборгованості.

Тому, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за кредитом 7496 грн. 00 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом 49155 грн. 19 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом 2189 грн. 29 коп.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобовязань за кредитним договором за весь період з 04.06.2007 року по 20.11.2012 року у сумі 44145 грн. 65 коп., суд вважає, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню у звязку з наступним.

Згідно пункту 1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем матеріали справи, заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобовязань за кредитним договором за весь період з 04.06.2007 року по 20.11.2012 року складає суму 44145 грн. 65 коп., проте, з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності в один рік для вимог щодо стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені), сума заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобовязань за кредитним договором за період з 05.12.2011 року по 20.11.2012 року складає суму 23526 грн. 18 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 82366 грн. 66 коп., з яких: заборгованість за кредитом 7496 грн. 00 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 49155 грн. 19 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 2189 грн. 29 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором за період з 05.12.2011 року по 20.11.2012 року - 23526 грн. 18 коп.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 823 грн. 66 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ід.н.2176300435) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №DNU0AU01961267 від 04.06.2007 року у розмірі 82366 (вісімдесят дві тисячі триста шістдесят шість) грн. 66 (шістдесят шість) коп., з яких: заборгованість за кредитом 7496 (сім тисяч чотириста девяносто шість) грн. 00 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 49155 (сорок девять тисяч сто пятдесят пять) грн. 19 (девятнадцять) коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 2189 (дві тисячі сто вісімдесят девять) грн. 29 (двадцять девять) коп.; заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором за період з 05.12.2011 року по 20.11.2012 року - 23526 (двадцять три тисячі пятсот двадцять шість) грн. 18 (вісімнадцять) коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ід.н.2176300435) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір у сумі 1029 (одна тисяча двадцять девять) грн. 86 (вісімдесят шість) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяН.В. Токар