Рішення № 29036418, 31.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.13 Справа№ 5015/5198/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Трейд» (м. Львів)до відповідача:Приватного торговельно - посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (м. Рава - Руська)про:стягнення 105 003 (сто п'ять тисяч три) грн. 37 коп. (з яких: 102 965,79 грн. - основний борг; 2037,58 грн. - пеня) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Іванова Ю. Б. - представник (довіреність № 1/0812 від 17.08.2012 р.)Відповідача:Урбанська Т. В. - представник (довіреність б/н від 28.12.2012 р.)

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

06.12.2012 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 5659 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Трейд» (м. Львів) до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (м. Рава - Руська) про стягнення 105 003 (сто п'ять тисяч три) грн. 37 коп. (з яких: 102 965,79 грн. - основний борг; 2 037,58 грн. - пеня).

Ухвалою суду від 10.12.2012 р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 20.12.2012 р.

18.12.2012 р. до суду за вх. № 28813/12 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.12.2012 р. розгляд справи було відкладено на 15.01.2013 р.

15.01.2013 р. до суду за вх. № 913/13 від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він частково визнав заборгованість перед позивачем. До зазначеного відзиву долучено платіжні доручення про часткову оплату заборгованості перед позивачем та накладні на повернення товару.

В судовому засіданні 15.01.2013 р. було оголошено перерву до 31.01.2013 р.

Позивач вимоги суду виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду виконав частково, відзив на позов представив, позовні вимоги визнав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник відповідача позов визнав в частині стягнення 81 750 грн. 71 коп. основного боргу та 2 015 грн. 15 коп. пені. В частині стягнення 21 215 грн. 08 коп. основного боргу просив суд припинити провадження у справі, оскільки відповідачем повернутий позивачу товар на суму 4 215 грн.08 коп., а заборгованість на суму 17 000 грн. погашена відповідачем після порушення провадження у даній справі. В частині стягнення 22 грн. 43 коп. пені просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем безпідставно збільшена пеня на зазначену суму.

В судовому засіданні представники сторін надали суду акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2012 р. по 30.01.2013 р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 81 750 грн. 71 коп.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

04.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан Трейд» (позивач) та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс» (відповідач) був укладений договір поставки № А-2629 (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

11.01.2011 р. між сторонами був підписаний протокол розбіжностей до Договору поставки № А-2629 твід 04.01.2011 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві (відповідачу) товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі зазначеного Договору, за період з серпня 2012 року по вересень 2012 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 107 965 грн. 79 коп., що підтверджується видатковими накладними № 51243660 від 24.09.2012 р. на суму 17 403 грн. 55 коп., № 51229571 від 13.09.2012 р. на суму 16 167 грн. 82 коп., № 51229572 від 13.09.2012 р. на суму 16 339 грн. 63 коп., № 51200652 від 23.08.2012 р. на суму 15 777 грн. 07 коп. та № 51180581 від 07.08.2012 р. на суму 42 277 грн. 72 коп. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи). Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 107 965 грн. 79 коп. підтверджено представником відповідача у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні.

Відповідно до п. 6.2. Договору, покупець (відповідач) зобов'язаний оплати вартість поставленого товару не пізніше 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач частково оплатив вартість товару, поставленого по видатковій накладній № 51180581 від 07.08.2012 р., на суму 5 000 грн. 00 коп.

Станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 102 965 грн. 79 коп.

Після порушення провадження у даній справі, відповідач повернув позивачу частину отриманого товару на суму 4 215 грн. 08 коп., що підтверджується накладними на повернення № Л 704650 від 18.12.2012 р. на суму 231 грн. 41 коп., № Л704140 від 18.12.2012 р. на суму 697 грн. 94 коп., № Л704660 від 18.12.2012 р. на суму 49 грн. 56 коп., № Л759472 від 21.12.2012 р. на суму 854 грн. 26 коп., № Л765279 від 21.12.2012 р. на суму 245 грн. 84 коп. та № Л765282 від 21.12.2012 р. на суму 2 136 грн. 07 коп. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Крім того, після порушення провадження у даній справі, відповідач частково оплатив позивачу поставлений товар на суму 17 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 11582 від 17.12.2012 р. на суму 2 000 грн. 00 коп., № 11701 від 19.12.2012 р. на суму 5 000 грн. 00 коп., № 11892 від 25.12.2012 р. на суму 2 000 грн. 00 коп., № 60 від 04.01.2013 р. на суму 5 000 грн. 00 коп. та № 147 від 10.01.2013 р. на суму 3 000 грн. 00 коп. (долучено до матеріалів справи).

Представник позивача не заперечив факту часткового повернення відповідачем товару та часткової сплати заборгованості за отриманий товар після порушення провадження у даній справі.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 81 750 грн. 71 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2012 р. по 30.01.2013 р. котрий підписано сторонами без зауважень (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 8.4. Договору, за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення виконання.

За неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивачем нараховано 2 037 грн. 58 коп. пені.

Розглянувши розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивачем нараховано пеню із завишенням на суму 22 грн. 43 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.2. Договору, покупець (відповідач) зобов'язаний оплати вартість поставленого товару не пізніше 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Отже, відповідач вважається таким, що прострочив зобов'язання з наступного дня коли зобов'язання мало бути виконано. В даному випадку, враховуючи відстрочення платежу, встановленого п. 6.2. Договору, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з 46 (сорок шостого) календарного дня з дати отримання товару.

Провівши свій розрахунок пені, суд встановив, що позивачем невірно зазначено період та кількість днів прострочення оплати товару, котрий був поставлений відповідачу по видаткових накладних № 51180581 від 07.08.2012 р. (період прострочення оплати з урахуванням відстрочення платежу, встановлено п. 6.2 Договору, 22.09.2012 р. - 30.11.2012 р. становить 70 календарних днів, а не 71 як зазначає позивач) та № 51243660 від 24.09.2012 р. (період прострочення оплати з урахуванням відстрочення платежу, встановлено п. 6.2 Договору, 09.11.2012 р. - 30.11.2012 р. становить 22 календарних днів, а не 23 як зазначає позивач).

Таким чином, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та Договору поставки № А-2629 від 04.01.2011 р. сума пені, яка підлягає до задоволення, становить 2 015 грн. 15 коп. (видаткова накладна № 51180581 від 07.08.2012 р., з урахуванням часткової оплати, на суму 37 277 грн. 72 коп., період прострочення 22.09.2012 р. - 30.11.2012 р., кількість днів прострочення - 70, сума пені - 1 069 грн. 43 коп.; видаткова накладна № 51200652 від 23.08.2012 р. на суму 15 777 грн. 07 коп., період прострочення 08.10.2012 р. - 30.11.2012 р., кількість днів прострочення - 54, сума пені - 349 грн. 16 коп.; видаткова накладна № 51229571 від 13.09.2012 р. на суму 16 167 грн. 82 коп., період прострочення 29.10.2012 р. - 30.11.2012 р., кількість днів прострочення - 33, сума пені - 218 грн. 66 коп.; видаткова накладна № 51229572 від 13.09.2012р. на суму 16 339 грн. 63 коп., період прострочення 29.10.2012 р. - 30.11.2012 р., кількість днів прострочення - 33, сума пені - 220 грн. 99 коп.; № 51243660 від 24.09.2012 р. на суму 17 403 грн. 55 коп., період прострочення 09.11.2012 р. - 30.11.2012 р., кількість днів прострочення - 22, сума пені - 156 грн. 91 коп.).

В частині стягнення пені на суму 22 грн. 43 коп. суд відмовляє у позові, оскільки позивачем невірно зазначено періоди прострочення платежу за поставлений товар по видаткових накладних № 51180581 від 07.08.2012 р. та № 51243660 від 24.09.2012 р., що в свою чергу призвело до невірного нарахування пені.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості в повному обсязі не надав, відзиву на позов представив, позовні вимоги, з урахуванням часткового погашення боргу після порушення провадження у справі, визнав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов представив, позовні вимоги, з урахуванням часткового погашення заборгованості, визнав, не представив доказів сплати боргу в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач доказів сплати заборгованості в повному обсязі не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Трейд» (м. Львів) до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (м. Рава - Руська) про стягнення 105 003 (сто п'ять тисяч три) грн. 37 коп. (з яких: 102 965,79 грн. - основний борг; 2 037,58 грн. - пеня) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 83 765 (вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 86 коп. (з яких: 81 750,71 грн. - основний борг; 2 015,15 грн. - пеня).

У задоволенні позову в частині стягнення 22 грн. 43 коп. пені слід відмовити, оскільки позивачем безпідставно збільшено пеню на зазначену суму.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В частині стягнення 21 215 грн. 08 коп. провадження у справі підлягає припиненню, оскільки відповідачем частково повернуто позивачу товар на суму 4 215 грн. 08 коп. та частково погашено заборгованість за отриманий товар на суму 17 000 грн. 00 коп.

Згідно платіжного доручення № 1011 від 03.12.2012 р. позивачем сплачено судовий збір на суму 2 100 (дві тисячі сто) грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 549 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193, 217, 230, 231 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Трейд» (м. Львів) до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (м. Рава - Руська) про стягнення 105 003 (сто п'ять тисяч три) грн. 37 коп. (з яких: 102 965,79 грн. - основний борг; 2 037,58 грн. - пеня) - задоволити в частині стягнення 83 765 (вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 86 коп. (з яких: 81 750,71 грн. - основний борг; 2 015,15 грн. - пеня).

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (юридична адреса: вул. Калнишевського, 5, м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область, 80316; поштова адреса: вул. Городоцька, 214, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Трейд» (юридична адреса: вул. Городоцька, 367, м. Львів, 79040; поштова адреса: вул. Ковельська, 109 «Б», м. Львів, 79024 код ЄДРПОУ 33562817) - 83 765 (вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 86 коп. (з яких: 81 750,71 грн. - основний борг; 2 015,15 грн. - пеня) та 2 100 (дві тисячі сто) грн. 08 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 22 (двадцять дві) грн. 43 коп. пені - відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 21 215 (двадцять одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн. 08 коп. основного боргу - припинити.

5. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.