Постанова № 29036315, 04.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

П О С Т А Н О В А

про визнання боржника банкрутом

"04" січня 2013 р. Справа № Б8/143-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № Б8/143-12

за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, ідентифікаційний код юридичної особи: 14243893, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, буд. 43,

до боржника, - закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич», ідентифікаційний код юридичної особи: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби народів, буд. 3,

про банкрутство,

учасники провадження:

арбітражний керуючий Карлова І.В., арбітражний керуючий Коптєва А.Є.;

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника: головний спеціаліст відділу правового забезпечення та кадрової роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області Амельченко Ю.В., яка діє на підставі довіреності № 10-6-00025 від 03 січня 2013 року;

від Боржника, арбітражного керуючого Карлової І.В., арбітражного керуючого Коптєвої А.Є.: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (ідентифікаційний код: 14243893, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43) (надалі за текстом: «Заявник» / «Кредитор») № 10-6-04309 від 17 грудня 2012 року (вх. № 4488 від 24 грудня 2012 року) про порушення справи про банкрутство боржника - закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич» (ідентифікаційний код: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби народів, 3) (надалі за текстом: «Боржник»), з підстав, як вказує Заявник, неспроможності Боржника своєчасно виконати свої грошові зобов'язання перед Заявником зі сплати заборгованості у сумі 112 114,70 грн., відсутності Боржника за місцезнаходженням, відсутності підприємницької діяльності Боржника та на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом «Закон про банкрутство»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року, якою розгляд справи призначено на 04 січня 2013 року; зобов'язано учасників провадження надати документальні докази у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду на призначене судове засідання; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства; зобов'язано ДПІ у м. Славутичі в строк до 04 січня 2013 року надати інформацію: коли останній раз до інспекції подавались декларації, документи бухгалтерської звітності Боржником; чи наявні ознаки припинення господарської діяльності останнім за даними інспекції; чи оформлювалась стосовно Боржника довідка за формою 18-ОПП; вирішено інші процедурні питання у справі. Факт направлення ухвали про порушення провадження у справі учасникам провадження підтверджено: відбитком відділу діловодства господарського суду Київської області № 1097 від 27 грудня 2012 року на зворотному боці останнього аркушу ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у цій справі; «рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» Р 01033 1280349 0, адресованого Заявнику із відміткою про вручення уповноваженій особі 02 січня 2013 року.

04 січня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. надійшла заява б/№ від 04 січня 2013 року (вх. № 127 від 04 січня 2013 року) про участь у справі про банкрутство з доданими документами.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника надійшли пояснення по справі б/№ від 03 січня 2013 року (вх. № 139 від 04 січня 2013 року) з доданими оригіналами доказів направлення копії заяви про порушення справи про банкрутство Боржнику.

В судове засідання 04 січня 2013 року з'явився представник Заявника та надав пояснення у справі, підтримав заяву про порушення справи про банкрутство Боржника, просить визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру, призначити ліквідатора закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич», яким призначити арбітражного керуючого Карлову І.В.. Боржник у судове засідання 04 січня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце та час судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку не надано, жодної з вимог ухвали господарського суду Київської області у даній справі від 24 грудня 2012 року не виконано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано. Доказом направлення Боржнику ухвали про порушення цієї справи про банкрутство від 24 грудня 2012 року є відбиток відділу діловодства господарського суду Київської області № 1097 від 27 грудня 2012 року на зворотному боці останнього аркушу ухвали суду про порушення провадження у цій справі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.

Згідно абз. 2 п. 10 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону про банкрутство, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

В зв'язку з невиконанням Боржником вимог ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року про порушення провадження у цій справі, суд розглядає справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Керуючись ст. 40 Закону про банкрутство, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.

Дослідивши детально, всебічно, об'єктивно всі матеріали справи, обставини справи у їх сукупності, заслухавши представника Заявника, суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності» Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства відсутнього боржника належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Пунктом 104 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15 (надалі за текстом «Постанова № 15») передбачено, що відповідно до частини першої статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або в разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Суд бере до уваги положення п. 4.7. Рекомендацій Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом «Рекомендації»), згідно з якими у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В своїй заяві вимоги Заявника вмотивовані тим, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження, боржник за місцем реєстрації не перебуває, згідно з листом ДПІ у м. Славутич від 03.12.12 року № 1106/9/15-047 боржник не подає звітність з 2011 року, остання декларація з податку на прибуток, як посилається Заявник, за 2010 рік свідчить про відсутність підприємницької діяльності, відкриті рахунки відсутні.

Дослідивши подані Заявником покази судом встановлено, що факт неподання Боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності підтверджено довідкою Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби № 1106/9/15-047 від 03 грудня 2012 року, згідно якої, що Боржник знаходиться на обліку в ДПІ та має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; Боржник не подає звітність починаючи з 2011 року; остання подана декларація з податку на прибуток підприємств за 2010 рік свідчить про відсутність діяльності платника; Боржник станом на 01 грудня 2012 року не має відкритих банківських рахунків. До вказаної довідки долучено копію декларації з податку на прибуток підприємства Боржника (яка згідно довідки ДПІ у м. Славутич, подана Боржником за 2010 рік), яка була подана 09.02.11 року, з заповненими нульовим показниками у звітності.

В заяві про порушення цієї справи Заявником заявлено вимоги до Боржника в сумі 112 114,70 грн. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що заявлені вимоги Заявника до Боржника в сумі 112 114,70 грн., які складають з 111514,20 грн. збитків, 170,00грн. державного мита, 430,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (85,00 грн. + 118,00 грн.; 85,00грн. + 312,50 грн.), є безспірними з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником,інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності.

Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови № 15, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п.п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: судові накази.

Безспірність вимог Заявника до Боржника підтверджена: наказом господарського суду Київської області від 12 січня 2010 року у справі № 11/205-09, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 23 грудня 2009 року, яке вступило в законну силу 11 січня 2010 року, яким стягнуто з Боржника на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області 111 514,20 грн. збитків; наказом господарського суду Київської області від 10 вересня 2009 року у справі № 20/125-09 про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 31 липня 2009 року, яке набрало законної сили 18 серпня 2009 року, яким стягнуто з Боржника на користь Заявника 85,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Для підтвердження заборгованості Боржника в сумі 203,00 грн., що складаються з 85,00 грн. державного мита та з 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, Заявником надано копію постанови Відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції від 12 березня 2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 31600936 про примусове виконання судового наказу № 13/272-07, виданого господарським судом Київської області 26 жовтня 2007 року про стягнення з Боржника боргу у сумі 203,00 грн. на користь РВФДМУ по Чернігівській області. Відповідно до інформації, що міститься на сайті https://trade.informjust.ua/, 06 березня 2012 року Відділом державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції прийнято до виконання судовий наказ від 26 жовтня 2007 року № 13/272-07 господарського суду Київської області, що підтверджено інформацією про виконавче провадження, розміщеною на вказаному сайті - https://trade.informjust.ua/vpdoc/doc.aspx?Type=vp.

Частиною 6 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно інформації, що міститься на сайті http://reyestr.court.gov.ua/, 10 вересня 2007 року господарським судом Київської області прийнято рішення у справі № 13/272-07 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/1068165 ), яким позов Заявника до Боржника задоволено повністю; вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника державне мито у сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (витяг з якого долучено до матеріалів справи).

Також на підтвердження безспірності вимог Заявником долучено копії постанов Відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції: про виконання виконавчого провадження ВР № 31600664 від 12 березня 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 12 січня 2010 року у справі № 11/205-09, про відкриття виконавчого провадження ВР № 31600936 від 12 березня 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 26 жовтня 2007 року у справі № 13/272-07; про відкриття виконавчого провадження ВР № 31708909 від 16 березня 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 10 вересня 2009 року у справі № 20/125-09.

Від Боржника заперечень вимог Заявника, в тому числі щодо їх розміру, підстав нарахування до суду не надходило; не надано суду жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості Боржником перед Заявником в частині вимог останнього, які заявлені у даному судовому провадженні, жодних заперечень, спростувань фактів, на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог у своїй заяві, Боржником суду не надано.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 6 ст. 124 Конституції України, ст. 1 Закону про банкрутство, п.п. 3 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", абз. 2 п. 27 Постанови № 15, суд дійшов висновку про те, що заборгованість Боржника перед Заявником на загальну суму 112 114,70 грн. (сто дванадцять тисяч сто чотирнадцять гривень 70 коп.), - підлягає визнанню судом та є безспірною.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

На підтвердження неплатоспроможності Боржника Заявником надано копії: постанови Відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВР № 31600664 від 12 березня 2012 року про примусове вкидання наказу господарського суду Київської області від 12 січня 2010 року у справі № 11/205-09 про стягнення з Боржника на користь Заявника боргу у сумі 111 514,20 грн.; постанови Відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВР № 31600936 від 12 березня 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 26 жовтня 2007 року у справі № 13/272-07 про стягнення з Боржника на користь Заявника боргу у сумі 203,00 грн.; постанови Відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВР № 31708909 від 16 березня 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 10 вересня 2009 року у справі № 20/125-09 про стягнення з Боржника на користь Заявника боргу у сумі 397,50 грн. Станом на дату винесення даної постанови, згідно інформації, що міститься на сайті http://reyestr.court.gov.ua/, сплата Боржником заборгованості у вище перелічених виконавчих провадженнях не здійснювалась.

Крім наведеного вище суд бере до уваги наступне. Заявником до своєї заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, надано копії: акту державного виконавця від 15 грудня 2009 року, згідно якого при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області № 20/125-09 від 10 вересня 2009 року встановлено, що при виході державного виконавця на дільницю за адресою: м. Славутич, пр-т Дружби народів, буд. 3, з'ясувалося, що Боржник за вказаною адресою зареєстроване, але не знаходиться, місцезнаходження Боржника не відоме; копію акту державного виконавця від 28 травня 2010 року, згідно якого у зведеному виконавчому провадженні - ВП № 302-1/2010 від 22.10.09 р. про примусове виконання наказів господарського суду Київської області №№13/272-07, № 20/125-9, № 11/205, № 11/205 про стягнення з Боржника заборгованості на загальну суму 113 465,87 грн., встановлено, що при виході державного виконавця на дільницю за адресою: м. Славутич, пр-т Дружби народів, буд. 3, з'ясувалося, що Боржник за вказаною адресою не знаходиться, але зареєстрований, майно на яке можливо звернути стягнення і яке б належало Боржнику не виявлено і здійснені державним виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; копію акту державного виконавця від 20 жовтня 2010 року, згідно якого при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області № 20/125-09 від 10 вересня 2009 року, встановлено, що при виході державного виконавця на дільницю за адресою: м. Славутич, вул. Дружби народів, буд. 3, встановлено, що за даною адресою Боржник не знаходиться; акту державного виконавця від 20 жовтня 2010 року, відповідно до якого при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області № 20/125-09 від 10 вересня 2009 року, встановлено, що при виході державного виконавця на дільницю за адресою: м. Славутич, Київський квартал, буд. 6, кв. 66, встановлено, що Федотов О.М. (який за заявою Заявника є посадовою особою Боржника) за даною адресою не проживає більше 10 років; акту державного виконавця від 20 жовтня 2010 року, згідно якого при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області № 20/125-09 від 10 вересня 2009 року, встановлено, що при виході державного виконавця на дільницю за адресою: м. Славутич, Бєлгородський квартал, буд. 7, кв. 193, встановлено, що Каштанов О.І. (який за заявою Заявника є посадовою особою Боржника) за даною адресою не проживає, цю квартиру продав в 1999 році Мельникову О.Б., який на даний час мешкає в цій квартирі; копію акту державного виконавця від 25 жовтня 2011 року, відповідно до якого при примусовому виконанні зведеного провадження № 25282417 від 04 березня 2011 року на підставі наказу № 20/125-09 від 10 вересня 2009 року, наказу № 11/205-09 від 12 січня 2010 року, наказу № 13/272-07 від 26 жовтня 2007 року, наказу № 20/125-09 від 10 вересня 2009 року, встановлено, що при виході за адресою пр-т Дружби народів, буд. 3, встановлено, що Боржник за адресою не знаходиться, за даною адресою знаходиться вузол поштового зв'язку м. Славутич та банк «Аваль», відсутнє майно яке згідно виконавчого документа має бути передано стягувачеві у м. Славутич.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність з перелічених ознак, ознак які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

З метою додаткової перевірки наявності чи відсутності підстав, визначених ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, зокрема ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, судом ухвалою суду від 24.12.12 року було зобов'язано ДПІ у м. Славутичі в строк до 04 січня 2013 року надати інформацію: коли останній раз до інспекції подавались декларації, документи бухгалтерської звітності Боржником; чи наявні ознаки припинення господарської діяльності останнім за даними інспекції; чи оформлювалась стосовно Боржника довідка за формою 18-ОПП, проте станом на поточну дату жодної відповіді до суду не надійшло.

Таким чином, на підставі вищенаведених ознак, зокрема підтвердженого належними доказами факту ненадання Боржником більш ніж протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, на підставі відомостей, що містяться в актах державного виконавця, доданих до заяви Заявника про порушення провадження у справі, суд дійшов висновку, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним; зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги Заявника і дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом про банкрутство; та про те, що Боржник має ознаки як такого, що припинив свою господарську діяльність, безспірну заборгованість перед Заявником не сплачує, що є підставою для визнання Боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Згідно п. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону про банкрутство, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що безпосередньо від ініціюючого Кредитора - Заявника до суду не надходило заяв чи згоди від нього про призначення його ліквідатором Боржника; в свою чергу Заявником заявлено вимогу про призначення ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Карлову І.В., заява якої про участь у справі про банкрутство Боржника б/№, б/дати додана до заяви Заявника про порушення провадження у справі про банкрутство № 10-6-04309 від 17 грудня 2012 року.

В ході провадження у справі через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. б/№ від 04 січня 2013 року (вх. № 127 від 04 січня 2013 року) про участь у справі про банкрутство з доданими документами, в якій арбітражний керуючий Коптєва А.Є. просить призначити її ліквідатором у справі про банкрутство ЗАТ «Інтернет-Славутич», ід. код.: 25298963. Інших заяв про призначення інших кандидатур арбітражних керуючих ліквідатором Боржника до суду не надходило.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

В свою чергу ст. 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Детально дослідивши обставини справи, враховуючи наявність конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. 41 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей встановлених ст. 52 вказаного Закону, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви, вимоги щодо призначення ліквідатора Боржника.

Частиною 2 п.п. 11.3. Рекомендацій роз'яснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.

Пунктом 64 Постанови № 15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 3?, п. 3 ст. 3?, абз. 1 п. 2 ст. 3?? Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглядаючи вимогу Заявника щодо призначення ліквідатором арбітражного керуючого Карлової І.В., судом встановлено наступне. Як зазначено, згідно ч. 2 ст. 52 Закону про банкрутство, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. Заявник не скористався наданим йому правом та не надав своєї згоди на призначення його ліквідатором банкрута. За таких обставин Закон про банкрутство, Рекомендації передбачають розгляд заяв щодо призначення ліквідатора Банкрута за наявності конкуренції арбітражних керуючих в порядку аналогічному зазначеному вище призначенню розпорядника майна боржника.

До заяви Заявника про порушення справи про банкрутство Боржника № 10-6-04309 від 17 грудня 2012 року додана заява арбітражного керуючого Карлової І.В. б/№, б/дати про участь у справі про банкрутство; в поясненнях по справі б/№ від 03 січня 2013 року Заявником заявлено клопотання про призначення арбітражним керуючим Карлову І.В. В своїй заяві б/№, б/дати про участь у справі про банкрутство Карлова Ірина Вікторівна повідомляє, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 600748 від 24 квітня 2012 року, згодна на призначення в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство ЗАТ «Інтернет-Славутич» (адреса: Київська область, м. Славутич, пр. Дружби народів, буд. 3, ідентифікаційний код: 25298963). Також у своїй заяві арбітражний керуючий Карлова І.В. повідомляє, що відповідно до ч. 3 ст. 3? Закону про банкрутство: управління боржником раніше не здійснювала; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; їй не заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади. До заяви про участь у справі про банкрутство арбітражного керуючого Карлової І.В. додано копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600748, виданої Міністерством юстиції України 24 квітня 2012 року.

Дослідивши подану заяву Карлової І.В., встановлено, що заява в порушення вимог п. 3 ст. 3? Закону про банкрутство, не містить підтвердження арбітражним керуючим Карловою І.В. того, що вона не має конфлікту інтересів, - суперечності між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого. Крім того, в заяві арбітражного керуючого відсутнє клопотання про призначення її ліквідатором боржника, а виражена її згода на призначення. Таким чином, судом встановлено, що Карловою І.В. подано заяву, яка за викладеними підставами не відповідає вимогам п. 3 ст. 3? Закону про банкрутство. З викладених підстав, керуючись п.п. 3 ст. 3?, ст. 13 Закону про банкрутство, суд відхиляє кандидатуру арбітражного керуючого Карлової І.В. В зв'язку з встановленою невідповідністю заяви Карлової І.В. про участь у справі про банкрутство вимогам п. 3 ст. 3? Закону про банкрутство, суд відмовляє в задоволенні клопотання ініціюючого кредитора, викладеного у поясненнях по справі б/№ від 03 січня 2013 року; в задоволенні заяви арбітражного керуючого Карлової І.В. б/№, б/дати про участь у справі про банкрутство. Жодних інших документів від арбітражного керуючого Карлової І.В. до суду не надходило.

Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Коптєвої Алли Євгенівни про участь у справі про банкрутство від 04 січня 2013 року, судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. б/№ від 04 січня 2013 року остання повідомляє, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АД № 077597, видана Міністерством юстиції України 19 листопада 2012 року та має необмежений термін дії, просить суд призначити її ліквідатором у справі про банкрутство ЗАТ «Інтерент-Славутич», ідентифікаційний код: 25298963; у вказаній заяві арбітражний керуючий Коптєва А.Є. повідомляє суд про те, що відповідно до ст. 3? Закону про банкрутство: не є заінтересованою особою щодо боржника та кредитора; не має конфлікту інтересів - відсутні суперечності між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, а також на вчинення чи невчинення нею дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; управління цим боржником раніше не здійснювала; не має заборон суду здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або займати керівні посади; не має судимостей за вчинення корисливих злочинів; зазначає, що при реалізації своїх повноважень арбітражного керуючого зобов'язується діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів Боржника та його кредиторів. До своєї заяви арбітражний керуючий Коптєва А.Є. додала Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого від 04 січня 2013 року, в якій просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона пройшла підготовку у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції Міністерства юстиції України; 19 листопада 2012 року нею була отримана ліцензія на право здійснення діяльності арбітражних керуючих, яка видана Міністерством юстиції України серії АД № 077597; арбітражний керуючий Коптєва А.Є. має вищу юридичну освіту (до заяви також долучено копію диплому магістра про отримання повну вищу освіту за спеціальністю «Оподаткування» та здобула кваліфікацію магістра з оподаткування; та копію диплому про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «правознавство») та досвід роботи за фахом - понад 10 років, з яких 6 років - в органах державної податкової служби; під час роботи в юридичній службі податкових органів неодноразово брала участь в судових справах про банкрутство, засіданнях комітету кредиторів; має необхідну матеріально-технічну базу для здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); при реалізації своїх повноважень арбітражного керуючого зобов'язується діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів Боржника та його кредиторів; вказує, що на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). До заяви арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. про участь у справі про банкрутство додано засвідчені копії: ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АД № 077597, виданої Міністерством юстиції України 19 листопада 2012 року; свідоцтва про присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого № 23 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); як зазначено, на підтвердження наявності вищих юридичних освіт надано копії дипломів про здобуття вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» та здобуття кваліфікації юриста, а також про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю «Оподаткування» і здобуття кваліфікації магістра з оподаткування.

Дослідивши заяву та долучені документи арбітражного керуючого Коптєвої А.Є., суд дійшов висновку, що кандидатура арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. відповідає встановленим законодавчим вимогам до особи розпорядника майна/ліквідатора та може бути призначена ліквідатором Боржника у справі про банкрутство.

Зважаючи на конкуренцію кандидатур у справі, на виконання вимог п. 64 Постанови № 15, суд розглядає всі кандидатури арбітражних керуючих, заяви яких надійшли у справі. Незважаючи на встановлену судом невідповідність заяви арбітражного керуючого Карлової І.В. про участь у справі про банкрутство вимогам п. 3 ст. 3? Закону про банкрутство, судом досліджено матеріали справи та встановлено відсутність доказів на підтвердження відомостей про переваги Карлової І.В. як арбітражного керуючого под. з іншими кандидатурами, зокрема, які свідчили б про наявний досвід роботи, наявність вищої освіти, тощо, а також бере до уваги те, що Коптєвою А.Є. подано низку перелічених вище доказів, що свідчать про наявність підтверджених фахових освіт - вищої юридичної освіти, освіти у галузі оподаткування, наявність організаційно-технічних можливостей належним чином виконувати повноваження ліквідатора у справі, на відміну від кандидатури Карлової І.В., що становлять переваги кандидатури арбітражного керуючого Коптєвої А.Є., як і те, що заява останньої в повній мірі відповідає встановленим вимогам Закону про банкрутство; поряд із цим суд звертає увагу на вказівку арбітражним керуючим Коптєвою А.Є. про наявність у неї матеріально-технічної бази для належного здійснення діяльності арбітражного керуючого.

В судовому засіданні Кредитор не заперечив проти призначення кандидатури арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. ліквідатором у справі про банкрутство № Б8/143-12.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлену відповідність кандидатури арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. встановленим Законом про банкрутство вимогам; зважаючи на встановлені її переваги порівняно з кандидатурою арбітражного керуючого Карлової І.В., заява якої наявна у справі, суд керуючись ст. 3?, 13 Закону про банкрутство, п. 64 Постанови № 15, дійшов висновку про доцільність призначення ліквідатором закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич» у справі арбітражного керуючого Коптєву А.Є., якою документально підтверджено її відповідність встановленим вимогам та переваги, порівняно з кандидатурою Карлової І.В., заява щодо призначення якої надійшла у справі. Від ініціюючого кредитора в судовому засіданні жодних заперечень щодо призначення арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. ліквідатором Банкрута не надходило.

Судом встановлено, що за подання заяви № 10-6-04309 від 17 грудня 2012 року про порушення справи про банкрутство Заявником сплачено судовий збір у сумі 5 365,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 667 від 13 грудня 2012 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В зв'язку з тим, що справа порушена з причин несплати Боржником вимог Заявника, господарські витрати - судовий збір, сплачений Заявником у сумі 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на Боржника.

Керуючись ст. ст. 6, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 11, 13, 22, 23, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4?, 4?, 33, 34, 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 17, 19, 47 Закону України "Про виконавче провадження", Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого Господарського Суду України господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати грошові вимоги кредитора - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, ідентифікаційний код: 14243893, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43, в сумі 112 114,70 грн. (сто дванадцять тисяч сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

2. Визнати банкрутом закрите акціонерне товариство «Інтернет-Славутич», ідентифікаційний код: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби народів, буд. 3.

3. Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич», ідентифікаційний код: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби народів, буд. 3, арбітражного керуючого Коптєву Аллу Євгенівну (ідентифікаційний номер: 2822608465; місце проживання: Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, буд. 4, кв. 8; ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АД № 077597, видана Міністерством юстиції України 19 листопада 2012 року).

Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області в задоволенні клопотання про призначення арбітражного керуючого Карлової І.В., викладеного в поясненнях по справі б/№ від 03 січня 2013 року (вх. № 139 від 04 січня 2013 року).

Відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Карлової І.В. б/№ б/дати про участь у справі про банкрутство.

Задовольнити заяву арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. б/№ від 04 січня 2013 року (вх. № 127 від 04 січня 2013 року) про участь у справі про банкрутство.

4. Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї постанови, керівнику, головному бухгалтеру і засновникам (учасникам) закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич», ідентифікаційний код: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби народів, буд. 3, передати ліквідатору закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич», ідентифікаційний код: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т. Дружби народів, буд. 3, - арбітражному керуючому Коптєвій А.Є. всю бухгалтерську та іншу документацію Банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Банкрута.

Ліквідаторові прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності від колишніх керівника Банкрута, головного бухгалтера та засновників (учасників) Боржника визнаного банкрутом.

Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, письмово повідомити усіх кредиторів Боржника про введення ліквідаційної процедури з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до Банкрута.

5. Зобов'язати ліквідатора закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич», ідентифікаційний код: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби народів, буд. 3, - арбітражного керуючого Коптєву А.Є. (ідентифікаційний номер: 2822608465; місце проживання: Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, буд. 4, кв. 8; ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АД № 077597, видана Міністерством юстиції України 19 листопада 2012 року) у п'ятиденний строк з дня отримання даної постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарського суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, визнаного банкрутом, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора Банкрута, із застереженням про те, що кредитори можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення.

6. Припинити повноваження засновників (учасників) Боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

7. Звільнити з податкової застави активи платника податків - закритого акціонерного товариства «Інтернет-Славутич», ідентифікаційний код: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби народів, 3.

8. Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 25 листопада 2013 року на 14 год. 45 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).

Ліквідатору надати суду до 18 листопада 2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута з долученням доказів вжитих ним заходів в ході проведення ліквідаційної процедури, в тому числі продажу майна Банкрута, задоволення вимог кредиторів.

9. Покласти на закрите акціонерне товариство «Інтернет-Славутич», ідентифікаційний код: 25298963, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби народів, буд. 3, судовий збір у сумі 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.), сплачений платіжним дорученням № 667 від 13 грудня 2012 року Кредитором - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області, ідентифікаційний код: 14243893, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, буд. 43, за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

10. Постанову надіслати: ліквідатору Банкрута - арбітражному керуючому Коптєвій А.Є. (на дві адреси: Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, буд. 4, кв. 8; 01033, м. Київ-33, а/с 31); відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції; державному реєстратору за місцем знаходження Банкрута;

Копію постанови надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України; Кредитору; Банкруту; Державній податковій інспекції за місцем знаходження Банкрута, Управлінню Пенсійного фонду України за місцем знаходження Банкрута, Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем знаходження Банкрута, арбітражному керуючому Карловій І.В. (на дві адреси: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, буд. 90 САЗ; 16600, м. Ніжин, вул. 3-й мікрорайон, буд. 9, к. 1, кв. 20).

Дата набрання чинності постановою - 04 січня 2013 року.

Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання - до 04 січня 2014 року.

Суддя Скутельник П.Ф.