Рішення № 29035421, 31.01.2013, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

31.01.2013 Справа № 0825/10375/2012

Пров. №2/337/299/2013 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі

головуючого судді Бондаренко І.В.

при секретарі Биковій С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі справу за позовом АТ «Банк «Фінанси та кредит»»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач подав до суду позов до відповідачів, в якому просить стягнути з них солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 567297,38 грн. та судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні з позовом не погодилась та зазначила, що хоча відповідач і отримував зазначений в позові кредит, але він передав придбаний за цим кредитом автобус банку в рахунок погашення боргу, автобус був реалізований і за рахунок цих коштів банк мав погасити його заборгованість. Крім того вважає, що розрахунок суми кредиту та процентів є неправильним, заборгованість є меншою, а також вважає, що банк пропустив строк позовної давності, який сплив в квітні 2012 року. Також, представник відповідача вважає, що строки договорів з поручителями закінчились, тому заборгованість з них не може бути стягнута, і крім того, сума нарахованої пені більш ніж в три рази перевищує суму заборгованості, що є несправедливим, і пеня має бути меншою.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання двічі не з»явились, про причини неявки суд не повідомили, заперечень по позову не надали.

В судовому засіданні встановлено, що 08.12.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 15-2306-128КФД , за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 128112 грн. на придбання пасажирського автобуса «Рута», під 30% річних, строком до 08.12.2011 року.

Відповідач отримав від банку зазначені кошти, та зобов»язався повертати їх своєчасно, згідно графіку платежів.

Також, за умовами п.6.1 Кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів або сплати процентів відповідач зобов»язався сплачувати позивачу пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Крім того, 08.12.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №15-2306-128К, а також в цей же день між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»»та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №15-2306-128П, згідно умов яких обидва поручителі зобов»язались відповідати в повному обсязі перед банком за своєчасне виконання ОСОБА_1 своїх зобов»язань за кредитним договором від 08.12.2008 року.

Строк договору поруки з ОСОБА_3 встановлений до 08.12.2011 року, строк договору поруки з ОСОБА_2 не встановлений.

Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов»язання за кредитним договором, в зв»язку з чим станом на 20.08.2012 року у нього утворилась заборгованість в розмірі 567297,38 грн., що складається з: непогашених процентів 8531,29 грн.; судної заборгованості 85359,84 грн.; непогашеної пені по процентам, комісії та кредиту в сумі 473406,25 грн..

30.03.2009 року банк надіслав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про дострокове погашення боргу за кредитом; а 13.04.2009 року надіслав таку вимогу ОСОБА_3.

Проте, в цих вимогах вказані інші суми заборгованості, а вимог щодо погашення заборгованості по тілу кредиту, процентам та пені банк відповідачам не надсилав.

Щодо доводів представника відповідача про те, що банком був реалізований автобус «Рута», та кошти мали бути направлені на погашення заборгованості, то з розрахунку боргу по тілу кредита та по процентам вбачається, що 24.05.2012 року в рахунок погашення тіла кредиту перераховано 40575,87 грн., а в рахунок погашення заборгованості по процентам в цей же день перераховано 39424,13 грн.. Представник позивача зазначила, що це і є кошти, отримані банком від реалізації вказаного майна.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів обов»язок надання яких покладено на сторони по справі.

В даному випадку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов»язання за кредитним договором, тому з нього має бути стягнута заборгованість за тілом кредиту та процентам в загальній сумі 93891,13 грн. / 85359,84 грн.+ 8531,29 грн./ згідно розрахунку, наданого позивачем.

Доводи представника відповідача про закінчення строку позовної давності суд до уваги не приймає, оскільки строк кредитного договору банку з ОСОБА_1 закінчився 08.11.2011 року, а позовна заява подана до суду 03.09.2012 року, тому строк позовної давності в даному випадку не пропущений.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те,що розрахунок боргу по тілу кредиту та процентам неправильний, борг є меншим, а також не врахована сума, отримана від реалізації автобуса, оскільки відповідачем не надані у відповідності до ст.11 ЦПК України жодні докази в обґрунтування цієї позиції, не наданий свій розрахунок боргу, а клопотання представника про відкладення розгляду справи для залучення фахівця для складання такого розрахунку, заявлене 31.01.2013 року, судом відхилене в зв»язку з тим, що представник відповідача, зловживаючи своїми процесуальними правами, не послався на такі обставини в попередньому судовому засіданні, а також на запитання суду пояснила, що з часу отримання відповідачем копії позову в жовтні 2012 року і до даного часу вони не звертались до банку за звіркою суми заборгованості, що свідчить, на думку суду, не про намагання довести меншу суму боргу, а про бажання затягнути розгляд справи в суді. Доводи ж про неврахування суми від реалізації автобуса спростовуються розрахунком заборгованості, наданим банком.

Що стосується вимог до інших відповідачів, то у відповідності до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.

Проте, у відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а в разі, якщо такий строк не встановлено вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

В даному випадку, строк договору поруки з ОСОБА_3 закінчився 08.12.2011 року, а строк договору поруки з ОСОБА_2 не був встановлений, таким чином, він дорівнює строку кредитного договору з ОСОБА_1, тобто також до 08.12.2011 року. Позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 банком заявлені 03.09.2012 року, тобто за спливом шести місяців з дня навіть не настання, а закінчення виконання зобов»язань за кредитним договором.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги до обох поручителів в даному випадку задоволені бути не можуть.

При розгляді вимог позивача про стягнення пені суд враховує, що у відповідності до ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даному випадку розмір нарахованої відповідачу пені значно перевищує розмір несплаченої судної заборгованості та процентів, крім того, відповідач намагався вирішити даний спір з банком добровільно, шляхом передачі банку майна для його продажу та погашення заборгованості, чого банк не оспорює.

Таким чином, суд вважає можливим зменшити розмір нарахованої пені до суми основного боргу, тобто до 93891 грн., та всього стягнути на користь банку заборгованість в сумі 187782,13 грн., що складається з: непогашених процентів 8531,29 грн.; судної заборгованості 85359,84 грн.; непогашеної пені по процентам та кредиту в сумі 93891 грн..

Також, у відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1877,82 грн..

Керуючись ст.ст.10,11,60,208,212-218 ЦПК України, ст.ст.526,530,610,553,559 ч.4,611,551 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 /і.н.НОМЕР_1/ на користь ПАТ „Банк «Фінанси та кредит" в особі Філії „Запорізьке РУ" ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (код ЄДПРОУ 25821086 , р/р 37390010900980 в Філії "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" МФО 313731) борг за кредитним договором № 15-2306-128КФД від 08.12.2008р. в розмірі 187782,13 грн. /сто вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят дві грн. 13 коп./, що складається з: непогашених процентів 8531,29 грн.; судної заборгованості 85359,84 грн.; непогашеної пені по процентам та кредиту в сумі 93891 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 /і.н.НОМЕР_1/ на користь ПАТ „Банк «Фінанси та кредит" в особі Філії „Запорізьке РУ" ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (код ЄДПРОУ 25821086 , р/р 37390010900980 в Філії "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" МФО 313731) витрати по оплаті судового збору в сумі 1877,82 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя