Рішення № 29031547, 31.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа № 5024/390/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Бериславської міської ради, м. Берислав Херсонської області (позивач),

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Берислав Херсонської області,

про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності,

за участю:

прокурора Федоренко О.Б., старший прокурор відділу, службове посвідчення №004812;

представників:

позивача - Волосюк О.О., начальник юридичного відділу, посвідчення № 25 від 19.12.2011 р.;

відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 19.10.1999 р.

Прокурор звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Бериславської міської ради у якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна серії ВРВ № 823432, укладений між Бериславською міською радою та ПП ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області 23 жовтня 2010 року, а також зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. 121 Конституції України, ст. 20, сг. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 172, 203, 216 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.03.2012 року суддею Ємленіновою З.І. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено справу.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ та у зв'язку з хворобою судді Ємленінової З.І., справу передано судді Гридасову Ю.В.

Прокурор в ході судового розгляду справи підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень, посилаючись на те, що Бериславська міська рада діяла в межах своєї компетентності та у відповідності з законодавством, що діяло на момент прийняття відповідних рішень. На думку позивача, відповідач виступив, як ініціатор приватизації комунального майна шляхом викупу (подавши відповідну заяву), в свою чергу міська рада, як власник комунального майна, прийняла на сесії рішення, яке, на думку позивача, є законодавчим актом органу місцевого самоврядування. Отже, на думку позивача, порушень закону під час укладання спірного договору купівлі-продажу комунального майна допущено не було.

Відповідач в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що він орендував приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Берислав, вул. 25 Жовтня, 130. Дане приміщення перебувало в незадовільному технічному стані, коли почали протікати дах та сипатись штукатурка для того щоб зробити ремонт та покращити стан приміщення відповідач звернувся до Бериславської міської ради із заявою щодо викупу вищезазначеного нежитлового приміщення. В міській раді відповідачу дали відповідь, що дане питання буде вирішуватися на сесії міської ради. У зв'язку з тим, що даний об'єкт було внесено до переліку майна, що відчужується, сесією Бериславської міської ради було прийнято рішення щодо відчуження нежитлового приміщення шляхом викупу. Оскільлки в договорі оренди не передбачено право викупу з невід'ємними поліпшеннями в розмірі 25%, відповідач ніяких поліпшень і не робив. Після викупу вищезазначеного приміщення, почалася криза в країні, відповідач зробив невеликий косметичний ремонт, зробив те на, що вистачило коштів. На даний час планується ремонт даху.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.06.12 по 25.06.12.

Ухвалою по справі від 07.06.12 р. продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.

Провадження по справі зупинялось на період з 25.06.12 р. по 31.01.13 р.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Прокуратурою Бериславського району проведено перевірку додержання законодавства в сфері приватизації комунального майна територіальної громади м. Берислава, за результатами якої встановлено, що Бериславською міською радою (надалі за текстом рішення - позивач) в жовтні 2010 року завершено процес приватизації вбудованих в житловий будинок нежитлових приміщень загальною площею 61,50 м кв., які знаходяться в АДРЕСА_2, шляхом викупу ФОП ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення - відповідач).

11.06.2010 року на сесії Бериславської міської ради прийнято рішення за № 567 "Про перелік майна комунальної власності Бериславської міської територіальної громади, що підлягає відчуженню у 2008-2011 роках". Того ж дня, Бериславська міська рада, на підставі заяви відповідача від 16.03.2010 року щодо надання дозволуна викуп нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке перебувало у відповідача в оренді, прийняла рішення № 568 від 11.06.2010 року щодо відчуження вказаного нерухомого майна комунальної власності міської територіальної громади шляхом викупуна користь відповідача.

23.10.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нерухомого комунального майна міської територіальної громади серії ВРВ № 823432, посвідчений державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області 23 жовтня 2010 року (надалі за текстом рішення - спірний договір).

26.10.2010 року сторонами підписано відповідний акт приймання-передачі вбудованих у житловий будинок нежитлових приміщень.

Відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" (надалі за текстом рішення - Програма) було визначено основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчудження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Відповідно до п. 5 Програми будівлі, споруди та нежилі приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, віднесено до групи "А" класифікації об'єктів приватизації.

Відповідно до п. 48 Програми продаж об'єктів групи "А", здійснюється на підставі Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщоправо покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

Спірний об'єкт комунальної власності на аукціоні та за конкурсом не продавався, що не заперечується всіма учасниками судового процесу.

Згідно приписам п. 51 Програми у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Згідно ч. 3 п. 1.1. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійсненні за час його оренди, під час приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 року за № 377, невід'ємними поліпшеннями орендованого майна є здійсненні орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Згідно п. 2.2. вказаного Порядку, підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають: договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти; погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат.

При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень; інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Відповідачем жодних документів на підтвердження здійснення ним поліпшень не менш як на 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості орендованого ним комунального майна, на час прийняття позивачем рішення № 568 від 11.06.2010 року щодо відчуження вказаного нерухомого майна міської територіальної громади шляхом викупуна користь відповідача, предоставлено не було.

За вказаних обставин, постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 06.06.2012 р. по справі № 2101/2249/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 р., зазначене рішення Бориславської міської ради № 568 від 11.06.12 р. скасовано.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органом приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкту та його місцезнаходження.

Зазначений перелік публікується не пізніше як через 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Рішення про перелік майна комунальної власності Бериславської міської територіальної громади, що підлягає відчудженню у 2008-2011 роках прийнято на сесії Бериславської міської ради 11.06.2010 року, проте відповідно до листа Бериславської міської ради № 02-28/652/11 від 11.11.2011 року в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях перелік об'єктів, що підлягають відчуженню шляхом викупу не публікувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 172 Цивільного кодексу України визначено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У спірних правовідносинах позивач виступає як власник комунального майна, проданого за спірним договором.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", право власності на державне майно підтверджуєься договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, зурахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вказані вище порушення вимог законодавства України про приватизацію призвели до того, що майно, а саме нежитлові приміщення, вбудовані в житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, були незаконно відчужені шляхом викупу орендарем (відповідачем), який не набув згідно із законом відповідного права на викуп.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна серії ВРВ № 823432, укладений між Бериславською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області 23 жовтня 2010 року.

3. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - АДРЕСА_1) повернути Бериславській міській раді (ідентифікаційний код - 04059906, адреса - 74300, Херсонська область, місто берислав, вул. 1-го Травня, 246) вбудовані у житловий будинок нежитлові приміщення, які знаходяться у АДРЕСА_2 та зазначені на плані під літерою "А", загальною площею 61,50 м кв., які розташовані на земельній ділянці міської ради площею 0,0181 га, якій присвоєно кадастровий номер: 6520610100:01:085:0004.

4. Зобов'язати Бериславську міську раду (ідентифікаційний код - 04059906, адреса - 74300, Херсонська область, місто Берислав, вул. 1-го Травня, 246) повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - АДРЕСА_1) 47600грн.00коп.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - АДРЕСА_1) в доход державного бюджету України (код отримувача - 37959779 УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31215206783002, судовий збір, код 03500045) 1073грн.00коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "04" лютого 2013 р.

Суддя Ю.В. Гридасов