Рішення № 29031522, 29.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.Справа № 5023/5486/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Харків", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ловис" Лімітед, м. Харків про стягнення коштів у сумі 73204,47 грн. за участю представників:

позивача - Чегодаєва В.О., довіреність № м23/01 від 23.01.2013;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 73204,47 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором купівлі-продажу № 2033-Лх від 17 березня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 71823,34 грн., пеню в розмірі 1145,71 грн. та 3 % річних в розмірі 235,42 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5486/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 18 грудня 2012 року о 12:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 22 січня 2013 року о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 січня 2013 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 29 січня 2013 року о 10:40.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування своїх позовних вимог, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав пояснення (за вх. № 3349), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач під час розгляду справи в судові засідання не з'являвся, правом на участь уповноваженого представника не скористався, про причини неявки в судові засідання суду не повідомляв, відзив на позов та письмово оформленої позиції до матеріалів справи не надав, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17 березня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 2033-Лх (далі-Договір), відповідно умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати, а відповідач прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар, які є невід'ємною частиною даного договору.

Право власності на товар (партію товару), що постачається переходить від продавця (позивача) до покупця (відповідача) у момент передання товару (партії товару), що підтверджується підписом покупця (відповідача) у товарній накладній (п. 1.3 Договору).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 вищенаведеного договору купівлі-продажу № 2033-Лх від 17.03.2011р., ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюються при постачанні кожної партії товару та зазначаються у товарній накладній, яка підписується представниками обох сторін. Загальна вартість договору складається із суми усіх підписаних сторонами товарних накладних до даного договору.

Пунктом 5.2 Договору, сторони погодили умови оплати, а саме, товари: побутової хімії, косметичні та парфумерні товари, продукти харчування оплачуються на протязі двадцять одного календарного дні з моменту поставки.

Відповідно до п. 5.5 спірного договору купівлі-продажу № 2033-Лх від 17.03.2011р., оплата першої партії товару, яка поставляється відповідно до даного договору, здійснюється покупцем (відповідачем) на умовах 100 % попередньої оплати, не менш ніж за один робочий день до дати поставки, що планується на умовах, передбачених даним пунктом, здійснюється оплата покупцем (відповідачем) партії товару, що поставляється після відновлення відвантажень, призупинених або зупинених у випадках, передбачених даним договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання по спірному Договору виконав в повному обсязі та поставив відповідачу товар за видатковими накладними за період з 30.08.2012 року по 28.09.2012 року всього на загальну суму 77823,34 грн. (арк. справи 17-31), відповідач товар отримав, про що свідчить його підпис та печатка підприємства, проте, оплату в строки, встановлені п. 5.2 договору купівлі-продажу № 2033-Лх від 17.03.2011р. не провів, лише сплатив позивачу частину суми боргу в розмірі 6000,00 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 2033-Лх від 17.03.2011 року утворилась заборгованість в розмірі 71823,34 грн.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 71823,34 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 235,42 грн. та пеню в розмірі 1145,71 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3 % річних в розмірі 235,42 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3 договору купівлі-продажу № 2033-Лх від 17.03.2011р. передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем (відповідачем) зобов'язань по оплаті за даним договором, він несе відповідальність у вигляді пені 0,1 % від вартості неоплаченого товару (партії товару), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування, за кожен день прострочення до дня фактичної оплати. К випадку прострочення оплати товару більш ніж на три календарних дні, покупець зобов'язаний оплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % відсотків річних від вартості неоплаченого в установлений термін товару з дня настання терміну оплати товару до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені в розмірі 1145,71 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ловис" Лімітед, (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 21216678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Харків", (61045, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120-Ж, код ЄДРПОУ 35475276) - 71823,34 грн. основного боргу, 235,42 грн. 3 % річних, 1145,71 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.