Рішення № 29031459, 31.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа № 5024/1679/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" м. Берислав Херсонської області

про стягнення 45050грн. 72 коп.

за участю представника Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної енергії - державного інспектора Столярова А.М.

та представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Копчак В.Т., спеціаліст Бакланов В.В

від відповідача - уповноважена особа Кудіцький І.М., головний енергетик Антоняк О.М.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (відповідач) 45050грн.72коп. збитків за перевищення погодженого сторонами граничного рівня потужності в листопаді 2011року та січні 2012року, нарахованих на підставі актів з контролю електричної потужності №116410 від 17.11.2011року та №116521 від 20.01.2012року.

В засідання суду представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному розмірі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи свої заперечення Тим, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження перевищення відповідачем граничних величин споживання ним електричної енергії. Відповідач зазначає, що між сторонами не було погоджено граничного рівня потужності, а перевірка за актом №116410 від 17.11.2011року здійснювалася позивачем одноособово, без залучення представника споживача, підпис якого в акті відсутній. Акт №116521 від 20.01.2012року не відповідає дійсності, тому представник відповідача від підписання цього акту відмовився, оскільки при проведені цієї перевірки було виявлено порушення опломбування комірки трансформаторів струму №1111, відповідальність за збереження яких несе позивач, про що сторонами складено акт від 20.01.2012року.

Відповідно до ст. 30 ГПК України для дачі пояснень з питань, які виникли під час розгляду справи, справа розглядалася за участю спеціаліста Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії по Херсонській області.

В засіданні суду 22.01.2013року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 31.01.2013року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін та спеціаліста Держенергонагляду, суд -

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", в особі його структурного підрозділу Бериславського РЕЗ і ЕМ (позивач по справі) та публічним акціонерним товариством "Бериславський машинобудівний завод" (відповідач) 19.01.2004року було укладено договір про постачання електричної енергії №30.

У зв'язку з внесенням змін та доповнень до Правил користування електричною енергією, сторонами 02.12.2011року підписана додаткова угода, якою договір від 19.01.2004року приведено у відповідність до чинних Правил, шляхом викладення його та додатків до нього з відповідними змінами і доповненнями в редакції додатку №1 до додаткової угоди ( в редакції від 02.12.2011року).

Згідно з зазначеними договорами позивач зобов'язався продати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач зобов'язався сплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору та додатками до нього.

Пунктом 2.1 договорів сторони узгодили, що під час виконання договору вони керуються чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - Правилами), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996року №417/1442 (зі змінами та доповненнями), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Пунктом 4.1 Правил встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену йому відповідно до умов договору.

Пунктом 4.6 Правил передбачено, що постачальник електричної енергії доводить споживачам граничні величини споживання електричної потужності в години контролю максимального навантаження енергосистеми відповідно до законодавства України та умов договору. Ці величини встановлюються для об'єктів споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50000 кВт. год. та більше, виходячи з режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України, і доводиться до відома споживачів окремими письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Це письмове повідомлення є невід'ємною частиною договору.

При укладені договору від 29.01.2004року (який був чинним станом на 17.11.2011року ), сторони пунктами 3.1.3, 5.1, 5.4 також передбачили, що години контролю максимуму навантажень енергосистеми доводяться постачальником до відома споживача через засоби масової інформації або письмовими повідомленнями.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вищезазначених вимог Правил та договору № 30 від 19.01.2004року позивач 18.08.2011року передав представнику відповідача повідомлення №458 (арк. справи 62 том 1) з зазначенням граничних норм споживання електричної потужності на години максимуму енергосистеми для об'єкту «Завод», в тому числі на листопад 2011року, яким встановлена максимальна завантаженість зранку на рівні 1879кВт, ввечері на рівні 831 кВт.

Крім того, повідомленням №871 від 26.10.2011року позивач повідомив відповідача про збільшення граничного рівня споживання електричної потужності на листопад 2011року до 2354кВт зранку та 1041кВт ввечері. (арк.. справи 63 том 1).

З метою здійснення контролю за дотриманням встановлених режимів енергоспоживання позивач 17.11.2011року здійснив перевірку дотримання відповідачем узгоджених граничних величин електричної потужності в години вечірнього максимуму енергосистеми, про що складено акт №116410. Актом встановлено, що фактична споживана відповідачем потужність електричної енергії в вечірні години становить 1736 кВт, що на 695 кВт перевищує узгоджений повідомленням №871 від 26.10.2011року граничний рівень потужності.

Відповідно до пункту 6.16 Правил обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1-1У рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності .

За наданим до матеріалів справи розрахунком позивача двократна вартість різниці між найбільшою величиною потужності, зазначеною в акті №116410 від 17.11.2011року та договірною величиною електричної потужності, погодженою сторонами відповідно до повідомлення №871 від 26.10.2011року становить 695 кВт ( 1736 кВт - 1041 кВт). Її вартість за подвійним тарифом становить 19904грн. 80коп. (695кВт х (14грн.32коп.х 2).

Позивачем надіслано відповідачу рахунок №30 від 11.12.2011року на суму 19904грн.80коп., який відповідач згідно з вимогами п.1 додатку №2 до договору зобов'язаний сплатити протягом 5 операційних днів з дня його виписки.

Факт отримання відповідачем зазначеного рахунку 15.11.2012року підтверджується поштовим повідомленням, однак доказів перерахування позивачу зазначеної суми відповідач не надав.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст.. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

В порушення вищезазначених вимог закону та договору відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення своєчасних розрахунків за перевищення граничних рівнів потужності в листопаді 2011року, тому позовні вимоги про стягнення на користь позивача 19904грн. 80коп. підлягають задоволенню.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що граничні обсяги споживання електричної потужності повинні погоджуватися енергопостачальною організацією із споживачем, оскільки відповідно до пункту 4.6 Правил саме постачальник електричної енергії доводить споживачам граничні величини споживання електричної потужності в години контролю максимального навантаження енергосистеми. Ці величини встановлюються для об'єктів споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50000кВт/год та більше, виходячи з режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України.

Умовами договору №30 від 19.01.2004року ( пункт 5.4) сторони також узгодили, що години максимального навантаження енергосистеми встановлюються НЕК «Укренерго» і доводяться саме постачальником електричної енергії до відома споживача через засоби масової інформації або письмовими повідомленнями.

Письмове повідомлення позивача було отримане відповідачем 26.10.2011року, про що мається відмітка представника відповідача на листі №871 від 26.10.2011року та не заперечувалося представниками відповідача в засіданні суду.

Таким чином, ні Правилами, ні договором від 19.01.2004 року, не передбачено узгодження граничних величин споживання електричної потужності із споживачем електричної енергії.

Посилання відповідача на те, що акт від 17.11.2011року складено без залучення представника відповідача і перевірка здійснена одноособово, а зазначені в акті обставини не відповідають дійсності не підтверджені належними засобами доказування в розумінні ст. 34 ГПК України.

Так, в акті перевірки № 116410 від 17.11.2011року зазначено, що при його складанні був присутній головний енергетик відповідача Антонюк А.М. Відмова представника відповідача від підписання акту засвідчена підписами двох представників постачальника електричної енергії, як того і вимагає пункт 4.4 договору №30 від 19.01.2004року, тому відповідно до абзацу 3 пункту 4.4 договору акт № 116410 від 17.11.2011року вважається дійсним.

У зв'язку з тим, що акт від 17.11.2011року представником відповідача не був підписаний, цей акт відповідно до вимог пункту 3.5 Методики проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності у споживачів в години максимального навантаження об'єднаної енергетичної системи України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.05.2003року №241 позивачем було надіслано відповідачу рекомендованим листом №24/40-3167 від 18.11.2011року (арк. справи 95 том 1), яким позивач зазначив про необхідність приведення граничних рівнів споживання електричної потужності в години максимуму навантаження енергосистеми у відповідність до дозволених рівнів.

Відхиляється судом і посилання відповідача на те, що позивач не має права здійснювати контроль електричної потужності шляхом зчитування даних з приладів обліку, оскільки відповідно до пункту 4.9 Правил контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживачів, яким встановлені граничні величини електричної потужності, має здійснюватися засобами вимірювальної техніки, що фіксують середню за 30 хвилин величину потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми. Відповідно до пункту 1.2 Правил лічильник є засобом вимірювальної техніки, тому такий контроль здійснюється постачальником електричної енергії за допомогою лічильника, який відповідно до своїх технічних характеристик є багатофункціональним лічильником з класом точності 0.5S який вимірює активну та реактивну електричну енергію у всіх напрямках. Показники споживання електричної енергії та потужності виводяться на рідкокристалічний дисплей. Лічильник містить внутрішній електронний годинник та мікросхеми пам'яті, що мають незалежне живлення від додаткової батареї розміщеній в середині лічильника. На мікросхемах пам'яті зберігаються дані необхідні для визначення величини потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми. Зчитування даних для визначення потужності здійснюється шляхом підключення персонального комп'ютера до цифрового інтерфейсу лічильника.

Порядок визначення сторони узгодили договором, як того і вимагає пункт 4.9 Правил. Пунктом 5.5 договору від 19.01.2004року зазначено, що фактичне навантаження в години максимуму навантаження енергосистеми виконується постачальником в години максимуму навантаження енергосистеми по електронних лічильниках, шляхом зняття показників електронних лічильників, що фіксують 30-хвилинну максимальну потужність.

Матеріалами справи підтверджується здійснення параметризації зазначеного в акті від 17.11.2011року лічильника №0008444, про що відповідачем надано протокол параметризації. Доказів надіслання (передачі) відповідачу цього протоколу не надано, але, як пояснив представник Держенергонагляду, зазначена в протоколі інформація не суттєва для відповідача, а тому не надіслання протоколу відповідачу не порушує його права.

Позивачем також надано екранну копію отриману під час зчитування бази даних, із якої вбачається, що зчитування здійснювалося із багатофункціонального лічильника №0008444 та максимальне 30-хвилинне споживання становить 868 кВт/год, виходячи із якого і було встановлено перевищення граничної величини електричної потужності на 695кВт.

Таким чином, позивачем надано необхідні документи на підтвердження виконання робіт з первинного програмування електронного багатофункціонального засобу обліку, що відповідає вимогам пунктів 3.17, 3.18, 3.29 Правил, тому суд прийшов до висновку про те, що акт № 116410 від 17.11.2011року складено відповідно до вимог Правил та договору, тому нараховані на підставі цього акту санкції підлягають стягненню на користь позивача.

Позовні вимови в частині стягнення з відповідача 25145 грн. 92 коп. нарахованих на підставі акту від 20.01.2012року № 116521, задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

Повідомленням №463 від 09.12.2011року позивач довів відповідачу граничний рівень споживання електричної потужності на вечірні годин и в січні 2012року в розмірі 1162кВт, що підтверджується наданими до справи доказами (арк. справи 68 том 1).

20.01.2012року позивач здійснив перевірку дотримання відповідачем узгоджених граничних величин електричної потужності в години вечірнього максимуму енергосистеми, про що складено акт №116521. Актом зазначено, що фактична споживана відповідачем потужність електричної енергії в вечірні години становить 2040кВт, що на 878 кВт перевищує узгоджений повідомленням №463 від 09.12.2011року граничний рівень потужності. На підставі зазначеного акту позивачем нараховано 25145грн.92коп., які він просить стягнути з відповідача, оскільки останнім не сплачено надісланий йому рахунок № 30 від 20.02.2012року в частині перерахування 25145грн.92коп. на протязі 5 операційних днів з дня його виписки, як це передбачено п.1 додатку №2 до договору.

Однак, як встановлено в засіданні суду, акт №116521 від 20.01.2012року на підставі якого позивачем виписаний і надісланий на оплату відповідачу рахунок № 30 від 20.02.2012рокуё не відповідає вимогам Правил та договору, а тому не може бути підставою стягнення 25145грн.92коп.

Так, в акті зазначено, що він складений представниками позивача: Баклановим В.В., Ващенко С.С., Шестопалько В.В., в присутності представника відповідача головного енергетика Антонюк О.М, який відмовився від підписання акту. При цьому акт підписано лише одним представником позивача - Баклановим В.В., в той час як контроль електричної потужності здійснювався трьома представниками Баклановим В.В., Ващенко С.С., Шестопалько В.В. Однак Ващенко С.С. та Шестопалько В.В. акт не підписали з невідомих причин і представники позивача пояснення цих причин в засіданні суду не надали.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін.

При укладенні договору в редакції додаткової угоди №1 від 02.12.2011року, який був чинним на момент здійснення перевірки та складання акту від 20.01.2012року, сторони пунктом 4.4 договору узгодили, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду, тощо, на місці оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акта свої зауваження.

Цим же пунктом визначено, що сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити другу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони, що склала акт.

Акт №116521 від 20.01.2012року представник відповідача відмовився підписати, а зі сторони позивача він підписаний лише одним представником із трьох, якими здійснювалася перевірка. Таким чином, оскільки факт відмови представника відповідача від підписання акту засвідчено лише одним, а не трьома представниками позивача, як цього вимагає пункт 4.4 договору, зазначений акт судом не може визнаватися дійсним.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Правил відповідальність за технічний стан засобів обліку, а також за збереження і цілісність пломб (відбитків їх тавр) покладається на організацію, яка є власником електроустановки і балансі якої вони перебувають. Як пояснив присутній в засіданні суду головний енергетик відповідача Антонюк О.М., перевірка 20.01.2012року здійснювалася на ПП «Бериславська». Незгода з актом та не підписання акту мали місце у зв'язку з тим, що 20.01.2012року, перед початком перевірки, на ПС «Бориславська було виявлено порушення опломбування дверей комірки трансформаторів струму №1111. Пломби були безномерні і не відповідали акту опломбування та збереження пломб №112718 від 16.03.2011року відповідно до якого опломбування здійснювалося ПАТ «Херсонобленерго», на яке покладалася відповідальність за збереження пломб. Про зазначені порушення 20.01.2012року представниками позивача Антонюк О.М., Ващенко О.А.Баклановим В.В. та представником відповідача Антонюк О.М. складено акт (аркуш справи 83 том 1).

Зазначені факти представниками позивача не спростовані жодними належними доказами. Їх посилання на те, що пломби були зняті з клемної кришки лічильника з метою здійснення підключення до лічильника персонального комп'ютера та зчитування даних необхідних для встановлення величини електричної потужності судом відхиляються, оскільки зазначені пломби не знімалися в присутності представника відповідача і перед початком перевірки уже були відсутні. Ким і за яких обставин вони знімалися матеріалами справи не підтверджено.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3.34 Правил роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку без оформлення акта в присутності уповноважених представників споживача та електропередавальної організації не допускаються.

Таким чином, крім вищезазначеного, акт №116521 від 20.01.2012року не відповідає вимогам пунктів 3.2, 3.3, 3.34 Правил.

Крім того, як зазначають представники відповідача, акт №116521 від 20.01.2012року взагалі в місці огляду не складався. Його було оформлено представниками позивача після здійснення перевірки безпосередньо на території ПАТ «Енергопостачальна організація «Херсонобленерго» без присутності відповідача, а тому і підписувати його представник відповідача не міг. Зазначені факти відповідачем також нічим не спростовані.

Відповідно до вимог пункту 4.9 Правил умови контролю за фактичним навантаженням електроустановок споживачів мають бути визначені в договорі. Якщо договором №30 від 19.01.2004року (пункт 5.5) такі умови визначені, то договором в редакції додатку №1 від 02.12.2011року, яким врегульовані правовідносини сторін станом на день складання акту №116521 від 20.01.2012року, умови контролю за фактичним навантаженням сторонами не узгоджувалися, що свідчить про те, що акт перевірки не відповідає і вимогам пункту 4.9 Правил.

Не надано позивачем і доказів на підтвердження того, що при первинному програмуванні електронного багатофункціонального засобу обліку були виконані роботи передбачені пунктами 3.17, 3.18 Правил. Позивачем не надано також доказів передачі відповідачу копії протоколу параметризації лічильника №0007621 згідно з вимогами пункту 3.18 Правил, як і не надано екранної копії зчитування даних з лічильника.

При цьому судом не приймається як належний доказ по справі посилання відповідача на надану копію по визначенню показників зазначених в акті №116521 від 20.01.2012року, оскільки в ній замість зазначеного в акті номеру багатофункціонального приладу обліку №0007621, зазначено лічильник N.-03.

Таким чином, позивачем не доведено належними засобами доказування факт перевищення відповідачем договірного рівня потужності, а акт №116521 від 20.01.2012року таким доказом бути не може, оскільки він не відповідає вимогам закону, Правил та договору, тому позовні вимоги про стягнення 25145грн.92коп., нарахованих на підставі цього акту задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рушення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" Херсонська область м. Берислав вул. 25 Жовтня, 73, р/р 26005702428821 АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ МФО 380805 ідентифікаційний код 00211004 на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» м. Херсон вул. Пестеля 5:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» № 10021 №26036300020852, МФО 352457 ідентифікаційний код 05396638- 19904грн.80 коп.;

- на поточний рахунок № 26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк" МФО 321767 ідентифікаційний код 05396638 - 711грн.13коп. судового збору.

3. В задоволені позовних вимог про стягнення 25145грн.92коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04 лютого 2013 р.

Суддя З.І. Ємленінова