Рішення № 29029525, 03.05.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2012 р. Справа №18/484/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України", м.Харків

до СФГ "Ярмо", с.Булахи, Козельщинський район, Полтавська область

про стягнення 222 379, 90 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Бочкова А.Ю., дов. № 1/0412 від 04.01.2012р.

від відповідача: Круторогова С.І., дов. № 17/02-11 від 15.12.2011р.

Розглядається позовна заява про стягнення 222 379, 90 грн., у тому числі 171 122,77 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 91000479 від 29.04.2010р., 8 476,44 грн. процентів за користування грошовими коштами, 42 780,69 грн. штрафу за невиконання сплати у терміни, визначені договором.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

26.04.2012р. через канцелярію суду від позивача надійшли уточнення позовних вимог (вх. № 5798д від 26.04.2012р.).

Відповідач у відзиві (вх. № 5377д від 19.04.2012р.) просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судове засідання 03.05.2012р. від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 5957д від 03.05.2012р.), згідно з якими відповідач відносить проценти за користування грошовими коштами та штраф за невиконання сплати у терміни, визначені договором, до одного виду юридичної відповідальності та просить суд відмовити у задоволенні вимог про їх стягнення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма „Сади України" (надалі - продавець, Позивач) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю СФГ „Ярмо" (надалі - покупець, Відповідач) Договір купівлі - продажу з відстрочкою платежу № 91000479 від 29 квітня 2010 року (надалі - Договір).

Згідно п.1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити на умовах договору с/г продукцію - насіннєвий матеріал (далі - Товар), а саме: гібрид соняшника „Тітанік" в кількості 131 п.о., гібрид соняшника „Драган" екстра в кількості 124 п.о., на загальну суму 171122,77 грн.

П.3.1 договору визначені строки поставки з 29 квітня по 11 травня 2010 р.

Відповідач відповідно до п. 4.2. Договору та Додаткової угоди №1 від 01.06.2011 р. зобов'язався оплатити насіннєвий матеріал в строк до 30 жовтня 2011 р. включно (з врахуванням додаткової угоди № 1 до договору).

Як зазначає позивач, він повністю виконав свої зобов'язання за Договором - відповідачу було поставлено насіння гібрида соняшника Тітанік в кількості 131 п.о., насіння гібрида соняшника „Драган" в кількості 124 п.о. на загальну суму 171122,77 грн. ( з ПДВ ).

Факт поставки підтверджується видатковою накладною № 91000358 від 30.04.2010 р. та видатковою накладною № 91000368 від 06.05.2010 р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених довіреностями № 50 від 06.05.2010р. та № 048 від 30.04.2010р. осіб відповідача на видаткових накладних.

Позивач вказує, що відповідачем оплату за отриманий товар не здійснено, на дату подання позову та прийняття рішення заборгованість відповідача за отриманий товар складає 171122,77 грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимогами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів сплати вартості отриманого ним товару суду не надав, обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, не спростував.

Наявність заборгованості у розмірі 171122,77 грн. відображена сторонами у підписаному ними акті звірки станом на 02.04.2012р. (доданий в матеріали справи разом з уточненнями позовних вимог).

За даних обставин, вимога позивача про стягнення 171122,77 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 91000479 від 29.04.2010р. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язання сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1. Договору сторонами визначено майнову відповідальність за невиконання сплати в терміни, вказані в Договорі, у вигляді сплати штрафу у розмірі 25% від вартості Товару.

З урахуванням того, що вартість неоплаченого товару становить 171122,77 грн., сума штрафу за невиконання сплати в терміни, вказані в Договорі, становить 42780,69 грн.

Відповідач у відзиві та письмових поясненнях вважає нараховані штрафні санкції надмірно великими.

Господарський суд відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки.

Відповідно до п.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ст. 233 ГК України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на повне невиконання зобов'язання боржником; відсутність доказів про майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; відсутність будь-яких обгрунтувань зі сторони відповідача не лише про майнові, але й інші інтереси, що заслуговують на увагу, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення 42780,69 грн. штрафу є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Пунктом 4.5. Договору визначено, що при здійсненні Покупцем оплати після терміну вказаного в Договорі Покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2% за кожен день прострочення.

Посилаючись на ч. 5 ст.694, ст.536 ЦК України та п.4.5. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача 8 476,44 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Щодо вимог про стягнення відсотків за користуванням чужими коштами, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Пунктом 4.5. Договору визначено, що при здійсненні Покупцем оплати після терміну вказаного в Договорі Покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2% за кожен день прострочення.

Позивач у позові (з врахуванням уточнень позовних вимог) розраховує суму вісотків за користування грошовими коштами у розмірі 16 % в рік (171122,77 грн. х 16 % :100 х 120 = 8476,44 грн.). В обгрунтування здійснення саме такого розрахунку він посилається на коментар до ЦК України.

З огляду на пункт 4.5 договору, суд приймає до уваги, що за своєю правовою природою ці проценти підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно статті 549 ЦК України, частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Зміна позивачем в односторонньому порядку порядку нарахування відсотків за користування грошовими коштами договором чи законодавством не передбачена (дана правова позиція підтверджується постановою ВГСУ від 15.04.2010р. № 2-24/2341-2009р.).

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення відсотків за користуванням чужими коштами задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з СФГ "Ярмо", с.Булахи, Козельщинський район, Полтавська область, 39143 (ЄДРПОУ 31461338, п/р 260040055233566 КО "Приватбанк" Полтавського ГРУ, МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України", вул.Академіка Проскури, 1, м.Харків, 61070 (факт.адреса); с.Красне, Кегичівський район, Харківська область (юр.адреса) (код ЄДРПОУ 20212313; р/р 26002001304268 у АТ "ОТП Банк" м.Харків, МФО 300528) 171 122,77 грн. основного боргу, 42 780,69 грн. штрафу, 4278,07 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя О.А.Киричук