Постанова № 29027956, 25.12.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3005/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0002660171 від 30.08.2012 р., № 0002650171 від 30.08.2012 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., внаслідок чого було складено акт від 17.08.12 року № 37281710/2569317277.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримані податкові повідомлення-рішення № 0002660171 від 30.08.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 27400,01 грн., з яких за основним платежем - 18266,67 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 9133,34 грн., та № 0002650171 від 30.08.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 27909,56 грн., з яких за основним платежем - 22327,65 грн. та штрафні (фінансові) санкції 5581,91 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0002660171 від 30.08.2012 р. та № 0002650171 від 30.08.2012 р. були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року (а. с. 9-43).

В акті № 372/1710/2569317277 від 17.08.2012 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України - не належне ведення обліку доходів та витрат за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року;

- п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України - донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 22327,65 грн.;

- п. 198.2 п. 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України - донараховано ПДВ в сумі 18266,67 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 9600,00 грн., за грудень 2011 року -8666,67 грн.

30 серпня 2012 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002660171 від 30.08.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 27400,01 грн., з яких за основним платежем - 18266,67 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 9133,34 грн., та № 0002650171 від 30.08.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 27909,56 грн., з яких за основним платежем - 22327,65 грн. та штрафні (фінансові) санкції 5581,91 грн. (а. с. 7,8).

В акті перевірки зазначено, що Відділом адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС складено акт від 23.03.2012 року № 229/1520/31844896 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Група Полімер» (ЄДРПОУ 31844896) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді з 01.08. 2011 року по 31.08.2011 року, яким встановлено нікчемність правочинів по взаємовідносинам з контрагентами за серпень 2011 року.

Крім того, відділом адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС складею акт від 23.12.11 № 1409/1520/31844896 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Група Полімер» (ЄДРПОУ 31844896) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, яким встановлено нікчемність правочинів по взаємовідносинам з контрагентами за жовтень 2011 року. Відділом адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС складено акт від 21.03.2012 року №210/1520/37867710 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрхімтекс Т» (ЄДРПОУ 37867710) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді з 01.12.2011 по 31.12.2011р., яким встановлено нікчемність правочинів по взаємовідносинам з контрагентами за грудень 2011 року.

В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини - по операціях з продажу товарів, (робіт, послуг) між контрагентами - покупцями та по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) з контрагентами - постачальниками.»

Тому перевіркою достовірності декларування сум валових витрат за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року встановлено, що в порушення вимог п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- V (зі змінами та доповненнями)»... до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III цього Кодексу. ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року завищено валові витрати на 141750,05 грн.

Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_1 у відповідності з вимогами п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- V (зі змінами та доповненнями) донараховується податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 22327,65 грн.

Також, Відділом адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС складено акт від 23.03.2012 року № 229/1520/31844896 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Група Полімер» (ЄДРПОУ 31844896) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, яким встановлено нікчемність правочинів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 за серпень 2011 року на суму ПДВ 9600,00 грн.

В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини - по операціях з продажу товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Група Полімер» та контрагентами - покупцями та по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Група Полімер» та контрагентами - постачальниками.

ТОВ «Група полімер» (код ЄДРПОУ 31844896), згідно наданих платником податків податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) на суму ЛДВ 9600,00 грн., а саме: за серпень 2011 року податкова накладна № 25 від 25.08.2011 р. на суму ПДВ 2450,00 грн.; за серпень 2011 року № 21 від 31.08.2011 року на суму ПДВ 4166,67 грн.; за серпень 2011 року податкова накладна № 22 від 31.08.2011 року на суму ПДВ 2983,33 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене ФОП ОСОБА_1 відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаним суб'єктом господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, відповідно в зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників в сумі 9600,00 грн. в серпні 2011 року не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Також, Відділом адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС складено акт від 21.03.2012 року № 210/1520/37867710 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрхімтекс Т» (ЄДРПОУ 37867710) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді з 01.12.2011 по 31.12.2011р., яким встановлено нікчемність правочинів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 за грудень 2011 року на суму ПДВ 8666,67 грн.

В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини - по операціях з продажу товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Укрхімекс Т» та контрагентами - покупцями та по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Укрхімекс Т» та контрагентами - постачальниками.»

- ТОВ «Укрхімекс Т» (код ЄДРПОУ 37867710), згідно наданих платником податків податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 8666,67 грн., а саме: за грудень 2011 року податкова накладна № 10 від 21.12.2011 року на суму ПДВ 2500,00 грн.; за грудень 2011 року податкова накладна № 11 від 31.12.2011 року на суму ПДВ 1166,67 грн.; за грудень 2011 року податкова накладна № 12 від 21.12.2011 року на суму ПДВ 5000,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене ФОП ОСОБА_1 відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаним суб'єктом господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, відповідно в зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників в сумі 8666,67 грн. в грудні 2011 року не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Завищення складає 8666,67 грн.

Фізичною особою ОСОБА_1 в порушення вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, завищено дозволений податковий кредит на суму 18266,67 грн. в т. ч.: за серпень 2011 року на суму 9600,00 грн.; за грудень 2011 року на суму 8666,67 грн.

Таким чином, в акті було зазначено, що виходячи із вищевикладеного податковий кредит фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сформовано на підставі неіснуючих, безтоварних операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, та податкових накладних виписаних з порушенням вимог п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, чим порушено вимог п. п. 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 18266,67 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 9600,00 грн. та за грудень 2011 року - 8666,67 грн.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Крім того, відповідно до п.177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат фізичної особи-підприємця, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Отже, зміст вказаних норм Податкового кодексу України вказує на те, що однією з необхідних умов для віднесення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей до валових витрат, є наявність первинних документів, які підтверджують факт отримання доходу, який виник у зв'язку з подальшою реалізацією товарно-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Укрхімекс-Т» було укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.12.2011 р.,(а.с. 91-95) та Договір № 15 від 01.12.2011 р. про надання послуг про проведенню нотаріальних та інших юридичних консультацій (а.с. 96-99). Також, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Група Полімер»було укладено Договір № 6 від 06.01.2011 року на транспортно-експедиторське обслуговування (а.с. 81-86) та Агентський договір № 4 від 04.01.2011 року (а.с. 87-90).

На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії податкових та накладних, платіжних доручень, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та копії актів виконаних робіт.

Зазначені первинні документи надавались позивачем під час перевірки, в акті перевірки не зазначено про невідповідність первинної документації вимогам законодавства, що також не доведено в судовому засіданні представником відповідача.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях з ТОВ «Група Полімер» та ТОВ «Укрхімекс Т», а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські угоди між позивачем та ТОВ «Група Полімер» та ТОВ «Укрхімекс Т» є нікчемними.

Так, станом на час укладення позивачем з даними контрагентами договорів та їх виконання, останні були зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, були платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Акт перевірки Кіровоградської ОДПІ, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст..203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені позивачем правочини з зазначеними контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 чт.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори, сторонами яких є позивач та ТОВ «Група Полімер» та ТОВ «Укрхімекс Т» укладено з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та до валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкових повідомлень-рішень № 0002660171 від 30.08.2012 р., № 0002650171 від 30.08.2012 р.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати 553,10 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0002660171 та податкове повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0002650171 прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 553,10 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 31 грудня 2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Притула К.М.