Постанова № 29027821, 30.01.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа № 809/75/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" про стягнення заборгованості у сумі 15 161,92 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2013 управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач, УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" (надалі - відповідач, ТзДВ "Коломийський ДОЗ") про стягнення заборгованості у сумі 15 161,92 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач у порушення Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колишнім його працівникам за листопад 2012 року у сумі 928,54 грн. та у сумі 14 233,38 грн. відповідно.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 09:00 год. 18.01.2013 року, не з'явився, кореспонденція, направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.26).

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнахоження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У судове засідання, призначене на 10:00 год. 30.01.2013 року, представник відповідача не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду відповідач був належним чином повідомлений, тобто у відповідності до вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.33).

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в обох випадках.

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.1996 року Відкрите акціонерне товариство "Коломийський ДОЗ" зареєстроване виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (код ЄДРПОУ - 02500238). 31.05.2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення Відкритого акціонерного товариства "Коломийський ДОЗ" в результаті перетворення. 31.05.2011 року виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" (код ЄДРПОУ - 02500238) шляхом перетворення (а.с.13-16).

Судом також встановлено, що ТзДВ "Коломийський ДОЗ" відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону є платником страхових внесків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсій призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Даний порядок врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, яка розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", та встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Судом встановлено, що працівникам відповідача, які здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата та доставка яких здійснена позивачем за листопад 2012 року за списком № 1 у сумі 928,54 грн. та за списком № 2 у сумі 14 233,38 грн.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених (перерахованих пенсій).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 24.01.2012 року направлено ТзДВ "Коломийський ДОЗ" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2012 року. Дані розрахунки отримані керівником ТзДВ "Коломийський ДОЗ" Іванішин В.М., що підтверджується його підписом на вказаних розрахунках (а.с.7-9, 11).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, ТзДВ "Коломийський ДОЗ" визначений Законом та даною Інструкцією обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім його працівникам за списком № 1 та за списком № 2, за листопад 2012 року не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті вказаних виплат у сумі 928,54 грн. та у сумі 14 233,38 грн. відповідно на загальну суму 15 161,92 грн.

Наявність заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових за списком № 1 та за списком № 2 за період з 01.11.2012 року по 26.11.2012 року (а.с.12), розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових по ТзДВ "Коломийський ДОЗ" (а.с.10) та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості суду не представлено. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, судом не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Василя Симоненка, 2 б, код ЄДРПОУ - 02500238) у користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн. 54 коп. заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 1 та 14 233 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять три) грн. 38 коп. - за списком № 2 за період з 01.11.2012 року по 26.11.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.