Постанова № 29026272, 30.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10149/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: Омельченка О.О. (довіреність № 3 від 03.01.2013),

відповідача: Хрипко І.В. (довіреність № 13/1/13-16/291 від 11.01.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Житомирської митниці, у якому позивачем заявлені вимоги про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської митниці № 62 від 05.11.2012 про визначення ПрАТ «ЛИНІК» суми грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 75557,00 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської митниці № 63 від 05.11.2012 про визначення ПрАТ «ЛИНІК» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10933,19 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

За результатами документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ПрАТ «ЛИНІК» Житомирською митницею складено акт № 29/12/101000000/0032292929 від 28.09.2012. В акті перевірки відповідачем безпідставно, на думку позивача, перекласифіковано товар «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» з товарної підкатегорії 2710117000 згідно УКТЗЕД на підкатегорію 2710112500 («легкі дистиляти інші») та донараховано у зв'язку з перекласифікацією грошове зобов'язання з акцизного податку в розмірі 75557,00 грн., з податку на додану вартість в розмірі 10933,19 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не згоден.

Так, підставою для донарахування грошових зобов'язань стала перекласифікація товару «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» з порушенням вимог УКТЗЕД у товарній підкатегорії з 2710117000 на 2710112500, оформленого за ВМД від 27.12.2011 № 101030001/2011/14655.

Разом з тим, позивач вважає, що таку перекласифікацію товару здійснено відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства, а саме при визначенні коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД, керуючись п.п.3, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД до Закону України «Про митний тариф», необхідно надавати перевагу тій позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з іншими товарними позиціями та відповідно до його назви.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем при скасуванні рішення про визначення коду товару від 17.11.2011 № КТ-101030001-0020-2012 було порушено вимоги п.23 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 650, оскільки рішення мало бути відкликано, а не скасовано. Про скасування рішення відповідачем також не було повідомлено позивача про це протягом трьох робочих днів після оформлення відкликання рішення.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24 грудня 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с.68-73), у яких зазначив, що невиїзна документальна перевірка проведена митницею в межах компетенції, визначеної п.п.41.1.2 ст.41, п.61.1, п.61.2 ст.61, п.п.62.1.3 ст.62, п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України, ст.ст.336, 345 Митного кодексу України, відповідно до Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71.

Рішенням про визначення коду товару від 17.11.2011 № КТ-101030001-0020-2012 товар «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» було класифіковано у товарній підкатегорії 2710117000 згідно УКТЗЕД. Рішення приймалося на підставі висновку експерта від 09.11.2011 № 12.4-345, надісланого до Житомирської митниці листом ЦМУЛДЕР від 09.11.2011 № 19/6-12.4/6203-В.

Відповідно до приміток групи 27 УКТЗЕД та досліджень проб реактивного палива в ЦМУЛДЕР (висновок експерта від 09.11.2011 № 12.4-345), реактивне паливо по якому прийнято класифікаційне рішення від 17.11.2011 № КТ-101030001-0020-2012, повинно було класифікуватись у товарній підкатегорії 2710112500 згідно УКТЗЕД.

Виходячи з вищевикладеного відповідач зазначає, що товар, заявлений як «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» та оформлений за ВМД № 101030001/2011/014655 від 27.12.2011, № 101030001/2011/010865 (ТД) від 07.10.2011, необхідно було класифікувати за кодом товару згідно УКТЗЕД 2710112500.

Згідно ч.14 ст.354 МК України, в акті перевірки зазначаються факти заниження податкових зобов'язань підприємства, при цьому, рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно УКТЗЕД окремими документами не оформлюються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що рішення про невірну класифікацію товару згідно УКТЗЕД прийнято відповідно ст.69 МК України, постанови КМУ від 02.02.2011 № 71, на підставі застосування Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України», а також згідно з інформацією про товар, яка зазначена у графі 31 ВМД та встановлених характеристик товару, що визначальними для класифікації товару.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом установлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до контракту від 01.08.2011 № ТТ-0188/11/АТК, укладеного між «TNK Trade Limited» та ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», на виконання договору комісії від 17.01.2011 № 0001 КМ, укладеного між ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» та ПрАТ «ЛИНІК», на територію України ввезені нафтопродукти під назвою «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» (а.с.28-35, 36-42).

Вказаний товар було задекларовано у митній декларації № 101030001/2011/014655 від 27.12.2011, випущено у вільний обіг за тимчасовою декларацією від 07.10.2011 № 101030001/2011/010865 (а.с.43-44, 76).

Оглядом вказаної декларації встановлено, що у графі № 31 декларації зазначено: паливо для реактивних двигунів, марки РТ, вищого ґатунку, ГОСТ 10227-86, ГСТУ 320.00149943.007-97, об'єм дистилята 90%, переганяється при температурі 270 град. С (факт.: 210 град. С), масова частка сірки - 0,0027 мас.%, температура спалаху в закритому тиглі 42 град. С, виробник ОАО «НАФТАН», г. Новополоцк, Республіка Беларусь.

У графі 33 декларації зазначено код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 2710117000, що відповідно до Розділу V Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України» відповідає такому товару як «паливо для реактивних двигунів».

З метою визначення коду товару згідно УКТЗЕД Житомирською митницею зроблено відбір проб, які передані для дослідження до центральної митної лабораторії (далі - ЦМУЛДЕР), що підтверджено запитом про проведення досліджень від 13.10.2011 № 1093 (а.с.78).

За замовленням митного посту «Коростень» Житомирської митниці службою досліджень хімічної та промислової продукції ЦМУЛДЕР проведено дослідження зразків товару, за результатами проведення яких складено висновок № 12.4-345 від 08.11.2011 (а.с.79-80).

Згідно проведених досліджень наданої проби встановлено наступне.

1. Хімічний склад: пробу продукту ідентифіковано як суміш аліфатичних вуглеводнів.

2. Фракційний склад: приведений у таблиці.

3. Температура спалаху проби в закритому тиглі становить: +42?С.

4. Визначений вміст сірки становить 0,0027 мас.%.

5. 5 об.% проби продукту (включаючи втрати) переганяється при 165,2?С.

6. 90 об.% проби продукту (включаючи втрати) переганяється при 210?С.

7. Різниця між 5 об.% та 90 об.% (включаючи втрати) перегонки становить 45?С (менше 60??С).

Отримані результати лабораторних досліджень проби не суперечать відповідним показникам зазначеним в графі 31 ВМД від 06.10.2011 № 101030001/2011/010817.

За результатами проведених досліджень, згідно висновку експерта від 08.11.2011 № 12.4-345, Закону України «Про митний тариф України», УКТЗЕД, пояснень до УКТЗЕД, товарна позиція 2710, ГОСТ 10227-86, відділом ВМО № 1 м/п «Коростень» Житомирської митниці прийнято рішення про визначення коду товару від 17.11.2011 № КТ-101030001-0020-2011, яким визначено код товару 2710117000 (а.с.81).

Таким чином, вищевказаним рішенням підтверджено код товару зазначений декларантом у графі 33 ВМД № 101030001/2011/014655 від 07.10.2011.

Згодом, на підставі наказу Житомирської митниці № 313 від 13.09.2012, прийнятого відповідно до ст.351 Митного кодексу України та на підставі службової записки начальника відділу митних платежів Ареф'євої Л.М. від 15.08.2012 № 8-53/299 щодо виявленого факту прийняття рішення про визначення коду товару з порушенням вимог УКТЗЕД, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ПрАТ «ЛИНІК», за результатами якої складено акт № 29/12/101000000/0032292929 від 28.09.2012 (а.с.12-14, 75, 145-146).

З акта перевірки вбачається, що відповідно до приміток групи 27 УКТЗЕД та результатів досліджень проб реактивного палива ЦМУЛДЕР (висновок експерта від 09.11.2011 № 12.4-345) товар «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» потрібно було класифікувати у товарній підкатегорії 2710112500 згідно УКТЗЕД.

Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що приміткою 4 до товарних підпозицій групи 27 УКТЗЕД, затвердженого Законом України від 05.04.2001 № 2371-ІІІ, передбачено, що у товарній позиції 271011 термін «легкі дистиляти та продукти» означає нафтопродукти, 90 об.% або більше яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210?С (згідно ГОСТ 2177-99 чи ASTM D 86). Додаткова примітка 2 (а) визначає, що термін «бензини спеціальні» (товарні категорії 27101121 та 27101125) означає легкі дистиляти та продукти, зазначені в примітці 4 до товарних підпозицій, які не містять ніяких антидетонаційних присадок і в яких різниця між температурами, при яких перегоняється 5 об.% та 90 об.% (включаючи втрати), не перевищує 60?С.

Відповідно до п.п.54.3.6 статті 54 Податкового кодексу України Житомирською митницею визначено платнику податків ПрАТ «ЛИНІК» грошові зобов'язання в сумі 86490,48 грн., в тому числі по акцизному податку - 75557,29 грн., по податку на додану вартість - 10933,19 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

На підставі акта перевірки № 29/12/101000000/0032292929 від 28.09.2012 Житомирською митницею винесено такі повідомлення-рішення:

- № 62 від 05.11.2012 про визначення ПрАТ «ЛИНІК» суми грошового зобов'язання за платежем «акцизний податок» в розмірі 94446,61 грн., у тому числі: за основним платежем - 75557,29 грн., за штрафними санкціями - 18889,32 грн. (а.с.24-25);

- № 63 від 05.11.2012 про визначення ПрАТ «ЛИНІК» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 13666,49 грн., у тому числі: за основним платежем - 10933,19 грн., за штрафними санкціями - 2733,30 грн. (а.с.26-27).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно ч.1 ст.345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (п.1 ч.3 ст.345 Митного кодексу України); правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення (п.3 ч.3 ст.345 Митного кодексу України).

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч.6 ст.345 Митного кодексу України).

Як встановлено судом, Житомирською митницею проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ПрАТ «ЛИНІК», за результатами проведення якої складено акт № 29/12/101000000/0032292929 від 28.09.2012 (а.с.12-14).

Порядок проведення документальних невиїзних перевірок визначено ст.351 Митного кодексу України та Порядком проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71 (далі - Порядок № 71), який діяв на час проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу у разі, зокрема, виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів (п.1 ч.2, ч.3 ст.351 Митного кодексу України).

Відповідно до п.6 Порядок № 71 під час проведення перевірки посадові особи митного органу:

1) вивчають, аналізують та порівнюють:

відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів;

дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;

2) приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо;

3) роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.

Згідно п.9 Порядку № 71, за результатами перевірки складається відповідний акт у двох примірниках, що підписується посадовими особами митного органу, які її проводили, та платником податків.

Порядок оформлення результатів перевірки встановлюється Мінфіном.

Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про проведення перевірки.

Системним аналізом положень ст.ст.336, 345, 351 Митного кодексу України та Порядку № 71, а також дослідженням матеріалів адміністративної справи, встановлено, що Житомирська митниця мала право проводити документальну невиїзну перевірку ПрАТ «ЛИНІК» та перевірку здійснила з дотриманням порядку проведення такої перевірки.

Разом з тим, суд не може погодися з висновками відповідача щодо скасування рішення про визначення коду товару від 17.11.2011 № КТ-101030001-0020-2011, класифікації товару - «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» у товарній підкатегорії 2710112500 згідно УКТЗЕД, а також з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 62 та № 63 від 05.11.2012, з огляду на таке.

Відповідно до ст.67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до ч.4 ст.69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно ч.5 ст.69 Митного кодексу України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Правила визначення коду товару, який відноситься до товарної підпозиції, встановлені Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, який є додатком до Закону України «Про Митний тариф України».

Підпунктом (а) пункту 3 цих Правил визначено, що у разі, якщо з будь-яких причин товар на перший погляд prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Відповідно до п.6 Правил для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що при визначені коду у товарній підкатегорії згідно УКТЗЕД, необхідно надавати перевагу тій позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з іншими товарними позиціями та відповідно до його назви.

З контракту № ТТ-0188/11/АТК від 01.08.2011 та інших документів, наданих декларантом до митного оформлення, вбачається, що на територію України ввезено товар з назвою «паливо для реактивних двигунів, марки РТ, вищого ґатунку, ГОСТ 10227-86».

З акта перевірки № 29/12/101000000/0032292929 від 28.09.2012 вбачається, що підставою для скасування Рішення про визначення коду товару від 17.11.2011 року № КТ-01030001-0020-2012 є відомості відносно того, що нафтопродукти, ввезені відповідно до контракту фірми «TNK Trade Limited» та TOB «ТНК-BP Коммерс», на виконання договору комісії від 17.01.2011 № 0001 KM, відносяться до категорії «легких дистилятів інші».

На території України в якості палива для реактивних двигунів авіатехніки цивільної авіації дозволено використання такого нафтопродукту, як паливо для реактивних двигунів «РТ» згідно з ГСТУ 320.00149943.007-97 «Паливо ТС-1 для реактивних двигунів. Технічні умови» та ГОСТ 10227-86 «Топлива для реактивных двигателей. Технические условия».

ГСТУ 320.00149943.007-97 «Паливо для реактивних двигунів РТ. Технічні умови» затвердженим наказом Держнафтогаз України № 79 від 24.04.1997 встановлені вимоги для палива для реактивних двигунів, марки РТ.

Зазначені вимоги відповідають вимогам для легких дистилятів, встановлених приміткою 4 до товарної підпозиції 2710 11 та поясненнями до товарної позиції 2710.

Разом з тим, палива для реактивних двигунів не можна відносити до підкатегорії «легких дистилятів інші» та продуктів підкатегорії «бензини спеціальні» згідно з кодами УКТЗЕД, оскільки, технології виробництва спеціальних бензинів та палив для реактивних двигунів значно відрізняються.

Так, «Спеціальні бензини» є прямогонними бензиновими фракціями без вмісту будь-яких антидетонаційних та інших додатків (присадок). Бензини автомобільні виробляються шляхом змішування прямогонних бензинових фракцій з високооктановими компонентами вторинних процесів переробки нафти (риформінг, алкілування, ізомеризація, каталітичний крекінг) з антидетонаційними та іншими додатками.

Палива для реактивних двигунів, у тому числі ТС-1 та РТ, є лігроїновими (гасовими) фракціями, які проходять гідроочищення на відповідних технологічних установках НПЗ та містять протизношувальний та антиокислювальний додатки.

Таким чином, паливо для реактивних двигунів РТ є легким дистилятом з притаманними тільки йому властивостями (встановленими ГСТУ 320.00149943.007-97), які відрізняють його від інших товарів, включених до підтоварної позиції 2710 11 УКТЗЕД.

Натомість, для товарної підкатегорій «легкі дистиляти інші» відсутні державні стандарти або технічні вимоги у зв'язку з тим, що зазначена підкатегорія включає різні хімічні речовини (різні товари), об'єднані лише однією фізичною властивістю - температурою перегонки.

Необхідно окремо звернути увагу на той факт, що для продуктів підкатегорії «легких дистилятів інші» та продуктів підкатегорії «бензини спеціальні» не нормуються такі обов'язкові для реактивних палив показники як «термоокиснювальна стабільність в статичних умовах», «питома електрична провідність», «змащувальна здатність», «температура початку кристалізації» та інші.

Вищевикладене підтверджено листом Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16.01.2013 № 10/8-7 (а.с.90-92).

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про стандартизацію» цей Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про стандартизацію» передбачено, що стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.

Частиною четвертою розділу VII «Прикінцеві положення» статті 2 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що вимоги державних та інших стандартів, обов'язкові до виконання, є чинними до прийняття відповідних технічних регламентів та інших нормативно-правових актів, які регулюють ці питання.

Таким чином, стандарти ГСТУ 320.00149943.007-97 «Паливо для реактивних двигунів РТ. Технічні умови», є чинними та підлягають врахуванню у спірних правовідносинах поряд з іншими нормативними актами та документами, тим більше враховуючи посилання на обов'язковість дотримання стандартів в Інструкції з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-тильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України, затвердженій Державною службою України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації наказом № 16 від 14.06.2006.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікація - це процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам. Сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Походження/відповідність спірної партії товару - «палива для реактивних двигунів, марки РТ» підтверджено свідоцтвом про визнання серії АГ № UA8.145.01.04153-11, з терміном дії з 05 жовтня 2011 року до 04 січня 2012 року, виданим ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» на продукцію «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» (а.с.45).

Вказане свідоцтво видано Державною системою сертифікації УкрСЕПРО Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Свідоцтво про визнання було надано декларантом відповідачу при здійсненні митного оформлення товару.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачем у встановленому порядку підтверджено відповідність спірної партії «палива для реактивних двигунів марки РТ» вимогам ГСТУ 320.00149943.007-97 «Паливо для реактивних двигунів РТ. Технічні умови».

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що при порівнянні назви позицій «легкі дистиляти інші» (код 2710112500) та «паливо для реактивних двигунів» (код 2710 11 70 00) для визначення коду товару «паливо для реактивних двигунів, марки РТ, вищого ґатунку», відповідно до вимог п.п.3 та 6 Правил необхідно було використовувати код 2710 11 70 00.

Вищевикладене також не спростовується висновком ЦМУЛДЕР № 12.4-345 від 08.11.2011, яке використовувала Житомирська митниця при проведенні документальної невиїзної перевірки та на підставі якого зробила висновок про необхідність класифікації товару «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» у товарній підкатегорії 2710112500 згідно УКТЗЕД, оскільки, згідно висновку ЦМУЛДЕР, отримані результати лабораторних досліджень проби не суперечать відповідним показникам зазначеним в графі 31 ВМД від 06.10.2011 № 101030001/2011/010817.

Суд також вважає обґрунтованими доводи позивача про відсутність у даних правовідносинах складеного випадку класифікації товару, оскільки протягом строку дії контракту № ТТ-0188/11/АТК від 01.08.2011 позивач завжди здійснював митне оформлення імпортованого палива для реактивних двигунів у такий саме спосіб як і у ВМД № 101030001/2011/014655 від 27.12.2011, випущено у вільний обіг за тимчасовою декларацією від 07.10.2011 № 101030001/2011/010865, а саме у графі 31 ВМД завжди було зазначено: паливо для реактивних двигунів, марки РТ, вищого ґатунку, ГОСТ 10227-86, ГСТУ 320.00149943.007-97, об'єм дистилята 90%, переганяється при температурі 270 град. С (факт.: 210 град. С), масова частка сірки - 0,0027 мас.%, температура спалаху в закритому тиглі 42 град. С, виробник ОАО «НАФТАН», г. Новополоцк, Республіка Беларусь.

Вказаний факт представником відповідача у судовому засіданні не оспорено.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно в акті документальної невиїзної перевірки прийнято рішення щодо скасування рішення про визначення коду товару від 17.11.2011 № КТ-101030001-0020-2011, яким визначено код товару 2710117000, та про прийняття рішення про визначення коду товару 2710112500.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що у даному випадку при нарахуванні грошових зобов'язань ПрАТ «ЛИНІК» Житомирська митниця не мала права застосовувати до позивача штрафні санкції.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно ч.6 ст.69, ч.7 ст.345 Митного кодексу України, у разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу III цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно приймає рішення про визначення коду товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування грошових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. В інших випадках за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Така позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 07 листопада 2011 року по справі № 21-223а11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна» (далі Товариство) до Київської регіонально митниці Державної митної служби України (далі Митниця), третя особа Департамент аналітичної роботи та інформаційного моніторингу Державної митної служби України, про визнання протиправними податкових повідомлень.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ПрАТ «ЛИНІК», за результатами якої складено акт № 29/12/101000000/0032292929 від 28.09.2012 та прийнято оскаржувані повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов'язань, здійснено вже після прийняття вантажної митної декларації позивача, у якій позивачем було визначено код товару, а також після прийняття рішення про визначення коду товару від 17.11.2011 № КТ-1030001-0020-2012.

Натомість, відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень про донарахування грошових зобов'язань ПрАТ «ЛИНІК» з акцизного податку та податку на додану вартість службову перевірку не проведено та не встановлено змови між декларантом і митним органом, спрямованої на заниження обов'язкових платежів.

Так, у службовій записці головного інспектора протидії корупції Житомирської митниці від 16.11.2012 № 18/65 зазначено про те, що призначення службового розслідування або службової перевірки по даному факту є недоцільним, оскільки особа, яка прийняла рішення про визначення коду товару від 17.11.2011 № КТ-1030001-0020-2012, за невірним кодом товару, вже звільнилася з роботи в митних органах (а.с.124-126).

Разом з тим, з таким твердженням суд погодитися не може, оскільки звільнення цієї особи зі служби є підставою для не притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а не підставою для не проведення службової перевірки або службового розслідування.

Відповідно, судом встановлено, що без проведення службової перевірки Житомирська митниця не мала права приймати оскаржувані повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов'язань.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Житомирська митниця при проведенні документальної невиїзної перевірки ПрАТ «ЛИНІК» безпідставно дійшла висновку щодо скасування рішення про визначення коду товару від 17.11.2011 № КТ-101030001-0020-2011, та класифікації товару - «паливо для реактивних двигунів, марки РТ» у товарній підкатегорії 2710112500 згідно УКТЗЕД, а також прийняла податкові повідомлення-рішення № 62 та № 63 від 05.11.2012 про донарахування позивачу грошових зобов'язань з акцизного податку та податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 30 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 лютого 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської митниці № 62 від 05.11.2012 про визначення приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суми грошового зобов'язання за платежем «акцизний податок» в розмірі 94446,61 грн., у тому числі: за основним платежем - 75557,29 грн., за штрафними санкціями - 18889,32 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської митниці № 63 від 05.11.2012 про визначення приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 13666,49 грн., у тому числі: за основним платежем - 10933,19 грн., за штрафними санкціями - 2733,30 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ідентифікаційний код 32292929, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 864,90 грн. (вісімсот шістдесят чотири гривні дев'яносто копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 лютого 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова