Постанова № 29026229, 31.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2013 року 16:03 № 2а-14775/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віс Україна» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової інспекціїпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2012р.,за участю:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач -ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віс Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2012р. №0010412209 та №0010432206.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку ТОВ «Віс Україна» за результатами якої 01.10.2012р. складено акт №781/22-9/34937239 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 919 797грн., а саме: березень 2012 року - 919 797грн. та п. 13.2 статті 13, з урахуванням вимог п. 16.13 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку з доходу нерезидента всього на суму 328 656грн., а саме за ІІ квартал 2010 року у сумі 32 323грн., за ІІІ квартал 2010 року у сумі 14 289грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 26 957грн., 1 квартал 2011 року - 24 586грн., 2 квартал 2011 року - 54 686грн., 4 квартал 2011 року - 125 877грн., 1 квартал 2012 року - 21 159грн., 2 квартал 2012 року - 28 868грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 16.10.2012р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0010432203, яким позивачу збільшено податок на прибуток в розмірі 359 556грн., в тому числі основний платіж - 328 656грн. та штрафні санкції - 30 900грн. та №0010412209, яким позивачу збільшено ПДВ в розмірі 1 149 746грн., в тому числі основний платіж - 919 797грн. та штрафні санкції - 229 949грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за березень 2012 року віднесено суму ПДВ в розмірі 919 796,82грн. по контрагенту ТОВ «Прексім Д» (код ЄДРПОУ 25037122). Відповідно до податкових накладних №3777 від 30.03.2012р. на загальну суму 815 612,86грн., в тому числі ПДВ 135 935,48грн. та №3599 від 29.03.2012р. на загальну суму 4 703 168,06грн., в тому числі ПДВ 783 861,34грн. позивач придбав одяг (білизна жіноча, чоловіча).

З Акту перевірки судом вбачається, що згідно АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» податковим органом встановлено, що виписані ТОВ «Прексім Д» податкові накладні, а саме: №3777 від 30.03.2012р. зареєстрована 05.04.2012р. за №9016818806; №3599 від 29.03.2012р. зареєстрована 02.04.2012р. за №90115805092.

Позивач в податковому обліку відобразив операції з ТОВ «Прексім Д» наступним чином: за березень 2012 року до реєстру отриманих податкових накладних включено податкові накладні №3777 від 30.03.2012р. у сумі ПДВ 135 935,48грн. та №3599 від 29.03.2012р. у сумі ПДВ 783 861,34грн., до складу податкового кредиту включено податкові накладні №3777 від 30.03.2012р. та №3599 від 29.03.2012р. на загальну суму ПДВ 919 796,82грн., яка відображена в декларації з ПДВ за березень 2012 року від 18.04.2012р. та Додатку 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів» від 18.04.2012р. №9019665485.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, позивач мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту в сумі 919 797грн. лише з квітня 2012 року.

Щодо порушення п. 13.2 статті 13, з урахуванням вимог п. 16.13 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем податку з доходу нерезидента на суму 328 656грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «ВІС Україна» здійснило виплату роялті нерезиденту «JAST LIMITED», Кіпр згідно субліцензійного договору від 26.05.08 року №10/2008 за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року у загальному розмірі 205 399,78дол. США, а саме:

ТОВ „ВІС Україна" (Ліцензіат), в особі генерального директора Шимона Ващина, укладено субліцензійний договір від 26.05.08 №10/2008 з компанією "JAST LIMITED", Кіпр. Предмет договору - Ліцензіар передає Ліцензіатові платну ліцензію на використання Торговельної марки "ATLANTIC" для продажу товарів на території України із правом передачі субліцензії третім особам, після одержання попередньої письмової згоди Ліцензіара та власника Свідоцтва Торговельної марки - компанії Atlantic sp z о.о. (Польща). Умови передачі - акт приймання-передачі. Умови оплати - щомісячно.

Відповідно до Свідоцтва на знак для товарів і послуг №91771, зареєстрованого 12.05.08, власником торгівельної марки «ATLANTIC» є компанія Atlantic sp z o.o. (Польща).

На виконання умов даного договору ТОВ „ВІС Україна" перераховано на валютний рахунок "JAST LIMITED", Кіпр валютні кошти в сумі 205399,78євро (еквів. 2191039,29грн.).

Згідно актів приймання-передачі ТОВ „ВІС Україна" отримано ліцензію на використання Торговельної марки "ATLANTIC" на загальну суму 205399,78євро (еквів. 2194345,29грн.).

З Акту перевірки судом вбачається, що перевіркою достовірності відображених показників у поданій звітності за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ ,,ВІС Україна" здійснювало виплату доходу "JAST LIMITED", Кіпр у загальному розмірі 205 399,78 дол. США (еквів. 2191039,29 грн.) у вигляді роялті за право використання торгової марки "ATLANTIC".

Відповідно до пп."а" п.13.1 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти зокрема роялті.

Відповідно до пп. "в" п. 160.1. та п. 160.2. ст.160. Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти зокрема роялті.

Відповідно до п.13.2 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 160.2. ст.160. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, шо ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

У відповідності до «Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.01 № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел їх походження з України є подання нерезидентом довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Відповідно до п.103.1. ст. 103. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2 75 5-VI зі змінами та доповненнями, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів і? джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно п.103.2. ст. 103. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу ; є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Пунктом 103.3. ст. 103. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, передбачено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що маг право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до п. 103.4 ст.103 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Оподаткування доходів резидентів Республіки Кіпр регулюється положеннями Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982р., який ратифіковано Верховною Радою України. Згідно статті 6 Угоди платежі за авторськими правами і ліцензіями, які нараховуються із джерел в одній із Договірних країн із особою із постійним місцезнаходженням в іншій Договірній країні, не підлягають оподаткуванню у першій країні.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність збільшення податковим органом позивачу податку на прибуток на суму 359 556грн., з яких 328 656грн. - основний платіж та 30 900грн. - штрафні санкції та збільшення ПДВ в розмірі 1 149 746грн., в тому числі основний платіж - 919 797грн. та штрафні санкції - 229 949грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 16.10.2012р. є правомірними та скасуванню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012р. №0010412209 та №0010432206, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс Україна» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Віс Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.02.2013р.

Суддя В.В. Амельохін