Рішення № 29025130, 01.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.13р. Справа № 8/904/143/2013

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", (м. Дніпропетровськ)

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", (м. Павлоград, Дніпропетровська область)

про стягнення 7 370,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Хлабистін Д.М. - юрисконсульт (дов. № 27 від 01.01.13р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі-відповідач) про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в розмірі 7 370,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із залізничною накладною № 45697182 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідач здійснив відправлення вагону на станцію Допропілля Донецької залізниці. При проходженні вагону через станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у визначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, що є порушенням 24, 118, 122 Статуту залізниць України.

Відповідач проти позову заперечує, вказує на те, що подана позивачем залізнична накладна № 46038055, де в граді 49 відсутній запис про складання комерційного акту АА № 042386/56/13 від 12.02.2012 року та накладна № 45747318 не може бути належним доказом по справі.

Також, відповідач просить суд зменшити розмір штрафу, оскільки Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" своїми діями не спричинило позивачу будь-яких збитків (ДП "Придніпровська залізниця" отримало навіть більший тариф за перевезення вантажу, який не був перевезений), як не завдано збитків іншим учасникам господарський відносин.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.01.13р. по 28.01.13р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення вагону № 56962145, згідно накладної № 45697182 на станцію Добропілля Донецької залізниці.

При проходженні вагону через станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у. вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Так, по прибутті вагону на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. Про даний факт було складено акти загальної форми № 3673 та № 623 від 17.07.2012р.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Контрольне переважування спірних вагонів проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, про що було складено комерційний акт АА № 043736/14 від 17.07.2012р.

Перевіркою було виявлено, що в накладній № 45697182 у вагоні № 56962145 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70000 кг, що на 1000 кг більше, ніж вказано у накладній та на 1000 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону.

Надлишок вантажу у кількості 1000 кг 18.07.12р. було відвантажено із спірного вагону та забрано самовивозом представником ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за межі станції Павлоград-1, про що свідчить розписка від 18.07.12р. № 1/5737.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

За приписами статті 12 Закону України "Про транспорт", підприємства транспорту мають право вимагати від відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Згідно пп. 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України, спірні відносини сторін, які виникли при перевезенні вантажів залізницею, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів (Наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса (ст. 37 Статуту залізниць України).

Згідно ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності до ч. 1 ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідачем порушенні наведені вимоги Статуту, зокрема, в накладній невірно зазначено масу вантажу, тому позовні вимоги позивача про стягнення 7 370,00 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо залізничної накладної № 46038055, де в графі 49 відсутній запис про складання комерційного акту АА № 042386/56/13 від 12.02.2012р., а також, що накладна № 45747318 не може бути належним доказом по справі, адже як вбачається з матеріалів справи, підставами звернення позивача з позовом є накладні № 45697182 та № 45719473, а не ті накладні на які посилається відповідач.

Стосовно вимоги відповідача про зменшення розміру штрафу, господарський суд відмовляє у задоволенні, оскільки статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню за самий факт порушення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків. Крім того, відповідачем не доведено належними доказами обґрунтованість клопотання про зменшення штрафу.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76; код ЄДРПОУ 00178353) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828) - 7 370 (сім тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 31.01.13р.