Постанова № 29024284, 17.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року 16:00 Справа № 0870/9571/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент», м. Запоріжжя

до відповідача: Провідного інспектора Запорізької митниці Ковчика Юрія Миколайовича, м. Запоріжжя

3-я особа: Запорізька митниця, м. Запоріжжя

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

за участю

від позивача:Волтер О.В., довіреність від 20.09.2012

від відповідача: Ковчик Ю.М., посвідчення № 061984 від 01.12.2008

3-я особа: Прокофєв С.А., довіреність № 07-01-14-23/785 від 03.02.2012

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Провідного інспектора Запорізької митниці Ковчика Юрія Миколайовича (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо не виконання встановлених ст. 59 МКУ обмежень, а саме: прийняття за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів вартості операції з товарами, які не є ідентичними за наступними ознаками: якість та репутація на ринку, виробник; прийняття за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів ввезених в іншій кількості товарів (різниця складає 100 відсотків) і на інших комерційних рівнях без коригування зазначених розбіжностей; за наявності більш як одна вартостей договорів ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використав найбільшу вартість; зобов'язати відповідача змінити винесене ним рішення № 112050000/2012/000571/2, використав для визначення митної вартості оцінюваних товарів найменшу з усіх ідентичних товарів вартість.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач придбав у Китаї 25 000 кг. метабісульфіту по ціні 0,328 дол. США/кг. і 27.08.2012 звернувся до Запорізької митниці за здійсненням митного оформлення вказаного товару. Зазначає, що відповідач не погодившись з ціною, за яку позивачем було придбано товар, виніс рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2012/000571/2 від 30.08.2012 застосувавши метод 2 А., згідно ст. 59 МК України. Позивач стверджує, що відповідач в рішенні не зазначив, які саме відомості не підтверджено документально, а які не визначено достовірно, і що саме через них не може бути визначена митна вартість оцінюваних товарів, згідно з положеннями ст. 58 МК України, скільки та які виявлено вартості договору щодо ідентичних товарів, чи використана ним найменша з виявлених вартостей тощо. Вказує, що відсутність в рішенні відповідача аргументованих доводів, щодо зазначених обставин, порушує права та законні інтереси позивача на завершення митного оформлення товару протягом часу, встановленого ч. 1 ст. 255 МК України і визначення заявленої декларантом митної вартості на підставі п. 7 ст. 54 МК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, пояснив, що при здійснені митного оформлення товару «Продукти неорганічної хімії, сульфіти натрію», які надійшли з Китаю на адресу ТОВ «Технохімреагент» була скоригована митна вартість відповідно критеріям ризиків, який визначений АСАУР (код 121), з визначенням завдання - «Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів) товари № 1. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів». При проведенні аналізу ЦБД ДМСУ, митна вартість була скоригована на вище зазначений товар з 0,3964 дол. США/кг. до 0,5 дол. США/кг. При цьому зазначив, що фактично коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом, а в описовій частині рішення та графі 33 помилково вказаний метод визначення митної вартості 2а. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Під час розгляду справи по суті відповідач підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 15.11.2012 за заявою Запорізької митниці останню було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

Запорізька митниця в запереченнях від 10.12.2012 вих. № 52331 зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за ВМД від 27.08.2012 № 112050000/2012/019045 було перевірено документи, подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю та виявлено розбіжності в документах. З огляду на це, митниця дійшла висновку, що надані документи не містять даних, які б підтверджували заявлену митну вартість, та на підставі вимог ст. 53 МК України витребувала додаткові документи. Однак, декларантом були подані документи, які митниця не витребовувала та з яких митниця не могла остаточно упевнитись в достовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ст. 55 МК України та враховуючи також норми ст. 57 МК України, митниця самостійно скоригувала митну вартість. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судових засіданнях підтримав заперечення на позов та зазначив, що фактично відповідачем було здійснено коригування митної вартості заявленого до оформлення товару за резервним методом, згідно ст. 64 МК України, а не за методом щодо ідентичних товарів, згідно ст. 59 МК України.

В судовому засіданні 17.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, а також доводи відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Частиною 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 27.06.2012 між Tangshan Huizhong Chemical Industry Co., Ltd (продавець) та ТОВ «Технохімреагент» (покупець) укладено контракт № 12087/ІМ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець придбати на умовах даного контракту товари (продукцію) згідно специфікацій та умов, зазначених у відповідних додатках до вказаного контракту.

В додатку № 1 від 27.06.2012 до контракту №12087/ІМ від 27.06.2012 сторони дійшли згоди щодо поставки метабісульфіту натрію в кількості 25 000 кг. за ціною 0,328 дол.США/кг.

На виконання умов контракту, продавець поставив на умов FOB товар, який заявлений позивачем до митного оформлення за декларацією № 112050000/2012/019045 від 27.08.2012.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до Запорізької митниці подані наступні документи: контракт №12087/ІМ від 27.06.2012, додаток № 1 від 27.06.2012, комерційний інвойс від 03.07.2012, сертифікат походження G121302003960001, сертифікат аналізу б/н від 02.07.2012, фін.довідка 1002/27-12 від 20.08.2012, коносамент ТSN089611, комерційна пропозиція б/н від 26.06.2012, прас виробника б/н від 25.06.2012, екологічна декларація 56962 від 21.08.2012, замовлення 1206161 від 26.06.2012, опис від виробника вх.. № 1001/27-12 від 20.08.2012, пл. доручення в іноземній валюті 03 від 02.07.2012 тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 МК України).

Відповідно до п. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Із пояснень відповідача та третьої особи судом встановлено, що при перевірці поданих для митного оформлення документів митницею встановлено розбіжності в документах, а саме у п. 6 договору вказано, що товар повинен бути промаркований, але в супровідних документах вказано, що товар не маркований. Крім того, проаналізувавши рівень митної вартості на товари, митне оформлення яких вже здійснювалось було виявлено той факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості товарів, імпортованих на митну територію України.

Тож, митницею 27.08.2012 винесено повідомлення 7991 в якому зазначено, що згідно вимог ст. 53 МК України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного режиму. В зв'язку із цим, необхідно надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) за власним бажанням додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Із вказаним записом декларант ознайомився під підпис 27.08.2012.

30.08.2012 декларантом було подано до Запорізької митниці додаткові документи, а саме: накладна видаткова ф.24-1, квитанція ДПІ 113001244220/00032256 від 23.07.2012, калькуляцію виробника б/н від 03.07.2012, цінову інформацію з мережі інтернет від 28.08.2012. Від подання витребуваних митницею документів підприємство відмовилось, по що зроблено запис на повідомленні декларанту: «Інших документів не існує. Інші документи надати відмовляюсь. Зі мною проведено консультацію стосовно обраного метода визначення митної вартості товару та цінової інформації наявної в митному органі».

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

30.08.2012 Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2012/000571/2, яким вартість поданого до митного оформлення ТОВ «Технохімреагент» товару визначена у розмірі 0,5000дол.США/кг.

В рішенні зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом подано не в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів у повному обсязі, що підтверджують митну вартість. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно наявної у митного органу інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів в торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ст. 59 МК України використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А…За результатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про визначення митної вартості за методом 2А згідно вимог ст. 59 МК України.

Як пояснив представник позивача, саме виходячи із запису на зворотному боці рішення митниці від 30.08.2012 № 112050000/2012/000571/2 ТОВ «Технохімреагент» звернулось до суду не погоджуючись із діями інспектора щодо застосування положень ст. 59 МК України при прийняті рішення.

Однак, як встановлено судом із усних та згодом письмових пояснень відповідача від 14.12.2012 та представника третьої особи, коригування митної вартості товару в рішенні від 30.08.2012 № 112050000/2012/000571/2 здійснено за ст. 64 МК України за резервним методом, а не за ст.59 МК України, як це зазначено в самому рішенні. Як пояснив відповідач та представник третьої особи, в рішенні була допущена помилка, щодо методу коригування митної вартості товару та замість ст. 64 зазначено ст. 59 МК України. Вказує, що як в самому рішенні так і в поданій за результатами здійсненого коригування декларації форми МД-2 в графах 31 та 43 відповідно зазначено саме метод № 6 (за старим кодуванням) - резервний метод.

Крім того, обґрунтовуючи таке твердження відповідач також зазначає, що при визначені митної вартості поданого до оформлення товару Запорізька митниця скористалася ціновою базою ЄАІС ДМСУ та взяла за основу вартість за митною декларацією від 11.06.2012 № 902050000/2012/005833 (Черкаська митниця), та відповідно було застосовано резервний метод, оскільки товар з вказаної декларації не може вважатися ідентичним із заявленим товаром позивача.

Приймаючи до уваги пояснення як відповідача так і третьої особи, документи подані в обґрунтування, суд приходить до висновку, що фактично коригування митної вартості товару в даному випадку здійснено відповідачем на підставі ст. 64 МК України (резервний метод), а стаття 59 МК України не застосовувалась.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскільки відповідачем митна вартість коригувалась за ст. 64 МК України, вимоги позивача щодо невірного застосування відповідачем положень ст. 59 МК України наразі є безпідставними.

Враховуючи те, що вимога змінити винесене відповідачем рішення від 30.08.2012 № 112050000/2012/000571/2 є похідним від визнання протиправними дій щодо застосування положень ст. 59 МК України, якої в даному випадку встановлено не було, то у задоволенні вказаної вимоги суд також відмовляє.

Щодо інших доводів позивача, суд зазначає, що предметом даного позову не є правомірність прийняття рішення митницею про коригування митної вартості товару, правомірність витребовування митницею додаткових документів, наявність в них розбіжностей чи неточностей, оскільки позивач не погоджувався саме з діями відповідача щодо застосування положень ст. 59 МК України, вчинених, за його твердженням, під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Виходячи із положень ст. 11 КАС України, суд розглядає справу лише в межах позовних вимог.

В той же час, суд зазначає, що встановлені у справі обставини, можуть бути підставою для звернення позивача до суду щодо оскарження рішення Запорізької митниці від 30.08.2012 № 112050000/2012/000571/2 про коригування митної вартості товарів.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єктом владних повноважень доведено, що ним не здійснювалось застосування ст. 59 МК України при прийнятті рішення від 30.08.2012 № 112050000/2012/000571/2 про коригування митної вартості товарів, а тому вимоги позивача слід визнати необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Провідного інспектора Запорізької митниці Ковчика Юрія Миколайовича, 3-я особа - Запорізька митниця про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко