Рішення № 29023935, 29.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/17219-2012 29.01.13р.

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 444,45 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Карась В.В.

від відповідача Дзюба І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 444,45 грн.

Ухвалою від 04.12.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від позивача 14.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою від 18.12.2012р. судом було відкладено розгляд справи на 22.01.2013р.

Від М(Т)СБУ 21.12.2012р. та 02.01.2013р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит.

Позивачем 11.01.2013р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про залучення додаткових доказів, відповідачем 22.01.2013р. було подано відзив на позов.

В судовому засіданні 22.01.2013р. судом оголошувалась перерва на 29.01.2013р.

Позивачем 25.01.2013р. через відділ діловодства суду було подано заперечення на позов.

В судовому засіданні 29.01.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2010 р. в м. Ромни, Сумської обл., на вул. Комсомольській, відбулася ДТП за участю транспортного засобу «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, та транспортного засобу «ІЖ 2715», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5.

Як вбачається за залученої до матеріалів справи довідки ДАІ, в результаті даної ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_1, застрахований Позивачем (правонаступник AT «СК «AXA Страхування») (надалі - Застрахований автомобіль) на умовах Договору страхування № 13426Г-а/10П від 09.09.2010р. (далі - Договір страхування); власник Застрахованого автомобіля та Страхувальник - ОСОБА_4, Вигодонабувач - ПАТ «Індустріально - Експортний банк».

Відповідно до Постанови Ковпаківського районного суду міста Суми від 06.12.2010р. № 3-3514/2010, ОСОБА_5, було визнано винним в спричиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно з умовами Договору, на підставі зібраних документів (залучені до матеріалів справи - розгорнута довідка ДАІ, протокол огляду Застрахованого автомобіля, Звіт про його оцінку, рахунки СТО, акти виконаних робі та ін.) Позивачем було складено Страховий Акт № 13426Г-а/10П-1 від 17.12.2010р. та на підставі платіжного доручення № 26593 від 23.12.2010р., відповідно до листа Вигодонабувача, було виплачено на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля 14 888,91 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5, вина якого в ДТП встановлена відповідно до Постанови Ковпаківського районного суду міста Суми від 06.12.2010р. № 3-3514/2010, на момент ДТП була застрахована Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», на підставі Полісу ВЕ/2351080, при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 25 500 грн., франшиза - 510 грн.

Щодо викладених у відзиві Відповідача заперечень, що Позивачем не обґрунтовано позовні вимоги, оскільки відповідно до наявних документів ступінь вини обох учасників ДТП не встановлена, а отже не встановлені і межі цивільної відповідальності, то судом ці заперечення відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Ковпаківського районного суду міста Суми від 06.12.2010р. № 3-3514/2010 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП встановлено, що він керуючись автомобілем «ІЖ-2715» д.р.н. НОМЕР_2, під час зустрічного роз'їзду не вибрав безпечного інтервалу, здійснив зіткнення з Застрахованим автомобілем, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_5 порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху.

Відповідно до постанови Липоводолинського районного суду Сумської області № 3-57/11р. від 18.01.2011р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, встановлено, що на підставі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через один місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, і цей строк закінчився 05.12.2010 року, тому враховуючи, що дана справа надійшла до Липоводолинського районного суду Сумської області 17.01.2011 року, суд не мав можливості розглянути даний адміністративний матеріал у встановлені законом строки, тому справа підлягає закриттю.

На підставі наведеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП було закрито, проте як вбачається з тексту постанови, суд з наявного в матеріалах справи протоколу ДАІ встановив, що водій ОСОБА_4, керуючи Застрахованим автомобілем, під час зустрічного роз'їзду не вибрав безпечного інтервалу, здійснив зіткнення з автомобілем «ІЖ-2715», яким курував ОСОБА_5

Тобто, як вбачається з текстів вищенаведених постанов, судами встановлено однакову ступінь вини ОСОБА_5 та ОСОБА_4, так як вони, вчинивши ті самі дії, порушили один і той самий пункт Правил дорожнього руху.

Вищенаведене підтверджується і відповідно до деталізованої довідки про обставини ДТП № 8717758, де було встановлено, що дана ДТП сталася внаслідок порушення правил надання безперешкодного проїзду (п. 13.3 Правил дорожнього руху) водіями ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини, і шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).

Так особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них при наявності вини обох володільців, то розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Враховуючи обставини, встановлені постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 06.12.2010р. № 3-3514/2010 та постановою Липоводолинського районного суду Сумської області № 3-57/11р. від 18.01.2011р., суд приходить до висновку про однакову ступіть вини обох водіїв - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у спричиненні ДТП.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

При виплаті страхового відшкодування, Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, проте при зверненні до суду з даним позовом, Позивачем не було враховано франшизу встановлену Полісом ВЕ/2351080 - 510 грн., а тому, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 14 888,91 грн., сума виплаченого страхового відшкодування, ділиться на два, оскільки ступіть вини обох учасників ДТП рівна (50% / 50%), та від отриманої суми - 7 444,45 грн. віднімаємо встановлену Полісом ВЕ/2351080 франшизу - 510 грн., та отже обґрунтованою сумою позовних вимог є 6 934,45 грн.

Щодо заперечень Відповідача в часині обов'язку Позивача дотримати передпозовний претензійний порядок листування з Відповідачем, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) (далі - Закон) передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим із ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Відповідач.

Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до Відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №23/279 від 28.08.2012р.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 6934,45грн.

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог; в іншій частині відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 6 934 (шість тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 45 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу 1 499 (одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 25 коп. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.01.2013р.

Суддя І.О.Домнічева