Постанова № 29023652, 28.01.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/4043/12

"28" січня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Осташа А. В. при секретарі судового засідання Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача: Галели М.П., Лочман Я.О.

представників відповідача: Мельника О.А., Папи Н.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елагрі-Борщів"

до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2012 року №0000252302, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Борщів» (надалі - позивач або ТОВ Елагрі-Борщів») звернулося до суду з адміністративним позовом до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2012 року №0000252302.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ» Борщівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № 0000252302 (Форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 500 000,00 грн. в декларації за червень 2012 року (зареєстрована в органі державної податкової служби 20.07.2012 року № 9042322500).

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що в Акті перевірки МДПІ дійшла висновків про порушення Товариством п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 2.01.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ» за червень 2012 року завищено податковий кредит в сумі 7 500 000,00 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту в сумі 7 500 000,00 грн. Проте вважають, що висновки перевірки щодо встановлених порушень є помилковими та незаконними, внаслідок чого МДПІ було прийнято неправомірне рішення, яке підлягає скасуванню в судовому порядку.

На думку представників позивача, помилковість позиції МДПІ спричинена суб'єктивною оцінкою змісту та суті Договору від 06.12.2010 року № 06-12/2010, побудованою на підставі неправомірного підходу до правовідносин, що визначені даним договором, без застосування норм матеріального права, що підлягали застосуванню, а саме: Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року № 1560-ХІІ, ст. 625, Глави 69 Комісія Цивільного кодексу України, а також норм ПКУ, що регламентують ведення податкового обліку вчинених операцій.

Представники товариства наголосили на тому, що перевіряючі в акті перевірки неправильно оцінили зміст інформації, що містилась в податковій накладній, а саме не врахували того, що перерахування коштів здійснювалось як попередня оплата згідно Договору інвестиційного обслуговування від 06.12.2010 року № 06-12/2010 укладеного з ТОВ «Борівський цукровий завод», а не як оплата за товар - частину елеваторного комплексу, як про це зазначено в акті перевірки. Такий висновок і призвів до неправильного трактування про порушення ТОВ «Елагрі-Борщів» п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 2.01.7 ст. 201 Податкового кодексу України.

З врахуванням викладеного, представники позивача просили позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № 0000252302.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, проти його задоволення заперечили, подавши письмові заперечення та пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним, оскільки в ході проведення перевірки було виявлено порушення з боку позивача п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 2.01.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, а саме зазначили, що ТОВ «Борщівський цукровий завод» видав ТОВ «Елагрі-Борщів» податкову накладу №1 від 25 червня 2012 року. У вказаній податкові накладній у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено елеваторний комплекс, кількість 0, 375 шт. загальною вартістю 45 000 000 грн.

Представники позивача зазначили, що вказана податкова накладна підтверджує факт передачі ТОВ «Борщівський цукровий завод» у власність ТОВ «Елагрі-Борщів» 375 найменувань елеваторного комплексу. Проте, дана інформація не відповідає фактичному стану, оскільки елеваторний комплекс вже придбаний ТОВ «Елагрі-Борщів» у фірми «CIMBRIA UNIGRAIN A/S» (Данія) і вже перебував у власності товариства на підставі ВМД, які були оформлені протягом квітня-червня 2012 року. Якщо ж брати до уваги Договір інвестиційного обслуговування від 06.12.2010 року № 06-12/2010, то на думку представників податкового органу, в податковій накладній, в графі номенклатура, мала б міститися інформація про виконані роботи або надані послуги.

Таким чином, представники Борщівської МДПІ вважають, що інформація вказана в податковій накладній не відповідає суті здійсненої господарської операції, оскільки така операція не здійснювалась взагалі, а відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З врахуванням викладеного, представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Борщів», щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2012 року.

За результати перевірки складено акт від 19.09.2012 року № 645/22-02/36865601(надалі по тексту - Акт).

Як вбачається з Акту Борщівська МДПІ прийшла до висновків про порушення Товариством п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 2.01.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (далі - «ПК України»), п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 та зазначила, що ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ» за червень 2012 року завищено податковий кредит в сумі 7 500 000,00 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту в сумі 7 500 000,00 грн.

За результатом розгляду акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № 0000252302 (Форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 500 000,00 грн. в декларації за червень 2012 року (зареєстрована в органі державної податкової служби 20.07.2012 року № 9042322500).

Підставою для висновків перевірки про допущені товариством порушення послужили наступні твердження ревізорів:

- в ході проведення документальної перевірки посадовими особами не було представлено банківських документів, а саме платіжних доручень на підставі яких ТОВ «Елагрі-Борщів» перераховувалися кошти на ТОВ «Борщівський цукровий завод»;

- посадовими особами ТОВ «Елагрі-Борщів» не представлено до перевірки додатку до податкової накладної № 1 від 25.06.2012 року, як це передбачено Порядком від 01.11.2011 року № 1379»;

- на формування податкового кредиту впливає крім дотримання вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу та відповідних нормативно-правових актів, а саме: Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну України від 01.11.2011 року № 1379 та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрованим Кабінетом Міністрів України від 19.12.2010 року № 1246, а також відповідність інформації, зазначеної у податкових накладних, суті здійснених господарських операцій. Податкова накладна, яку складено з порушеннями або виписано без фактичного здійснення господарських операцій не може вважатись документом, який підтверджує право на отримання податкового кредиту, а витрати платника, понесені за операціями, що не пов'язанні з його господарською діяльністю не дають права на податковий кредит.

З такими висновками податкового органу, які підтримали представники відповідача під час судового розгляду справи, суд не погоджується виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Елагрі-Борщів» та ТОВ «Борівський цукровий завод» було укладено договір від 06.12.2010 року № 06-12/2010 (а.с.66-81) зі змінами та доповненнями.

За умовами договору «Замовник», що діє як Комісіонер (ТОВ «Борщівський цукровий завод»), зобов 'язується за дорученням та за і рахунок «Інвестора», що діє як Комітент (ТОВ «Елагрі-Борщів»), за плату здійснити всі та будь-які правочини з метою ведення будівництва елеваторного комплексу, введення в експлуатацію елеваторного комплексу на земельній ділянці та гарантувати передачу Інвестору 100% прав власності на елеваторний комплекс, а також право користування частиною земельної ділянки (як цей термін визначено нижче), на якій розташовано елеваторний комплекс.

Як визначено п. 2.1 договору, предметом Договору є:

1. реалізація проекту Будівництва Об'єкта Замовником, що діє як Комісіонер, від свого імені, але за рахунок Інвестора, що діє як Комітент, до стадії Введення в експлуатацію, включаючи організацію повного циклу робіт щодо Будівництва;

2. відшкодування витрат Замовника, що діє як Комісіонер, Інвестором Будівництва, що діє як Комітент, згідно з цим Договором шляхом надання коштів відповідно до умов цього Договору на суму 120 000 000,00 гривень (сто двадцять мільйонів гривень 00 коп.);

3. отримання Інвестором 100% права власності на Об'єкт після його Введення в експлуатацію, а також право оренди на частину Земельної ділянки, на якій буде розташовано Об 'єкт та прилеглу територію, необхідну (достатню) для його обслуговування; та

4. виплата Замовнику, що діє як Комісіонер, Інвестором, що діє як Комітент, винагороди за належне виконання цього Договору у розмірі 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч гривень 00 коп.).

За договором елеваторний комплекс будується на земельній ділянці, яка розташована по вул. Володимира Великого, 1 в м. Борщів, Борщівського району Тернопільської області, загальною площею 56,1697 гектарів, яка належить Замовнику на праві оренди.

Сторони погодились, що Інвестор здійснює Відшкодування витрат Замовнику в сумі 120 000 000 грн. на користь Замовника частковими платежами (траншами) в українських гривнях. Повне Відшкодування витрат здійснюється Інвестором до 01 липня 2013 року, але не пізніше дати введення елеваторного комплексу в експлуатацію.

Як пояснили представники позивача, 25.06.2012 року на виконання умов договору відбулось перерахування чергових двох траншів в розмірі 45 000 000 грн. та ТОВ «Борщівський цукровий завод.

Дана господарська операція була оформлена податковою накладною № 1 від 25.06.2012 року (а.с.92), що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо висновку Борщівської МДПІ про відповідність інформації, зазначеної у податкових накладних, суті здійснених господарських операцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно з п. 1 та п. 2 Додаткового договору від 12.09.2012 року до Інвестиційного Договору № 06-12/2010 від 06.12.2010 року, укладеним між ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ» та ТОВ «Борщівський цукровий завод» для забезпечення виконання Інвестиційного договору, укладеного Замовником і Інвестором 06 грудня 2010 року, Інвестор може передавати Замовнику обладнання та матеріали за Актами приймання-передачі. Приймання та передача Замовнику обладнання чи матеріалів не передбачає передачу права власності на них. Обладнання та матеріали залишаються у власності Інвестора і передається лише для виконання умов за Інвестиційним договором.

Передання обладнання здійснювалось на підставі акту приймання-передачі від 12.09.2012 року відповідало домовленості сторін та ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року № 1560-ХІІ, яка встановлює, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково- технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Слід зазначити, що оскільки передання об'єктів, яке відбувалось у вересні, а не в червні 2012 року не передбачало переходу права власності на них до ТОВ «Борщівський цукровий завод», а тому припущення МДПІ, що податкова накладна від 25.06.2012 року № 1 була оформлена не у зв'язку з перерахуванням на рахунок передоплати ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ», а через передачу обладнання від ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ» до ТОВ «Борщівський цукровий завод» не відповідає дійсності.

Щодо правильності оформлення податкової накладної від 25.06.2012 року № 1 слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПКУ податкова накладна виписується на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, на дату отримання передоплати за товари/послуги продавець повинен визначити суму податкових зобов'язань та виписати податкову накладну на суму отриманої передоплати.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, зокрема, в окремому рядку такий обов'язковий реквізит, як опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (пп. е) п. 201 ст. 201 ПКУ)

Відповідно до п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 (далі - Порядок № 1379) податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 12 Порядку № 1379 до розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема:

графа 3 - номенклатура товарів/послуг продавця;

графа 5 - одиниця виміру товарів/послуг - грн., шт., кг, м, см, м. куб., см. куб., л, тощо;

графа 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: «послуга/проценти тощо».

ДПС України в Єдиній базі податкових знань роз'яснила, що у разі, здійснення часткової оплати за товари (послуги) у графі 6 може бути зазначено як ціле так і дробове значення, для визначення якого, необхідно суму передоплати за товари/послуги поділити на ціну поставки одиниці продукції.

При отриманні попередньої оплати за товар (послуги), частка яких не має відокремленої вартості, додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов'язаннях. Наприклад: у випадку отримання передоплати за вказане обладнання платником податку заповнюється податкова накладна, у графі 5 якої зазначається кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.

Відповідно до податкової накладної від 25.06.2012 року № 1 ціна постачання (загальна вартість обладнання) 100 000 000,00 грн. (без ПДВ).

При оформлені зазначеної податкової накладної, а саме графи 6 ТОВ «Борщівський цукровий завод» було взято за основу наступну калькуляцію: сума, що підлягає відшкодуванню ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРШІВ» як Інвестором за Договором від 06.12.2010 року № 06-12/2010 (з урахуванням змін та доповнень) на дату оформлення податкової накладної № 1 від 25.06.2012 року становить 120 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 20 000 000 грн., ціна без ПДВ - 100 000 000 грн.

Фактично ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ» 25.06.2012 року перераховано на банківський рахунок ТОВ «Борщівський цукровий завод» як замовнику 45 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 7 500 000 грн., без ПДВ - 37 500 000 грн.

Таким чином, відповідно до алгоритму розрахунку, наведеному в Єдиній базі податкових знаній дробове значення у графі 6 було визначено наступним чином: 37 500 000 / 100 000 000 = 0,375.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що податкова накладна від 25.06.2012 року № 1 оформлена ТОВ «Борщівський цукровий завод» з дотриманням вимог Порядку № 1379.

Крім того, що на податкову накладну надіслану до Єдиному реєстрі податкових накладних оформлену без порушення п. 201.1 ст. 201 ПКУ надсилається квитанція про її прийняття її і вона, згідно з абз. 6 п. 201.1 ст. 201 ПКУ, вважається зареєстрованою в Реєстрі.

Відсутність квитанцій про неприйняття податкової накладної № 1 від 25.06.2012 року підтверджує правильність її оформлення та право ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ» на включення суми, відображеної в податкових накладних, до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях і у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового і періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Хоча передача немайнових прав на елеваторний комплекс ще не відбулась, але сума ПДВ в розмірі 7 500 000,00 грн. була сплачена ТОВ «Елагрі-Борщів» і правомірно увійшла до складу податкового кредиту за червень 2012 року.

Щодо твердження податкового органу що для перевірки не було представлено банківських документів, а саме платіжних доручень на підставі яких ТОВ «Елагрі-Борщів» перераховувалися кошти на ТОВ «Борщівський цукровий завод», суд зазначає:

В п. 2.5 Акту перевірки (а.с.29) зазначено, що фактів ненадання посадовими особами бухгалтерських чи інших документів не було, а в п.2.3 зазначено, що дослідження платіжних документів здійснювалось вибірковим порядком.

З врахуванням цього незрозумілим є посалання перевіряючих в п.3.15 акту (а.с.41) на те, що для перевірки посадовими особами ТОВ «Елагрі-Борщів» не було представлено банківських документів, а саме платіжних доручень на підставі яких перераховувались кошти на ТОВ «Борівський цукровий завод».

Крім того, за наявності відмови Товариства від надання документів в ході проведення документальної перевірки, МДПІ мала б підстави для:

- застосування адміністративного арешту, відповідно до ст. 94 ПК України;

- застосування штрафних санкцій на підставі п. 121.1 ПКУ, за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Позивачем натомість в судовому засіданні долучено копії платіжних доручень №23 та №24 від 25 червня 2012 року (а.с.201-202) а підставі яких ТОВ «Елагрі-Борщів» перерахувало кошти на ТОВ «Борівський цукровий завод».

Щодо необхідності оформлення додатку до податкової накладної № 1 від 25.06.2012 року, суд вважає за необхідне зазначити:

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Саме сума отриманого авансу, що надійшла на поточний рахунок, була відображена в податковій накладній від 25.06.2012року № 1. Цей факт свідчить, що складати додаток до податкової накладної не потрібно.

Цією ж нормою ПК України визначено, що разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Тобто ПКУ вказує, що додаток № 1 оформляється при частковій поставці товарів, проте такої події ані в червні 2012 року не відбулося.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в ході розгляду даної справи було встановлено, що результатом інвестиційної діяльності ТОВ «Елагрі-Борщів» стане передача майнових прав на об'єкт.

Так, додатковою угодою від 24.06.2012 року (а.с.179), якою Сторони доповнили п. 1.1 Договору підпунктом 1,1.15 наступного змісту: «Передача Замовником та отримання Інвестором 100 % прав власності на Об'єкт» означає відповідно передачу Замовником та отримання Інвестором всіх майнових прав на Об'єкт, що був Введений в експлуатацію, у тому числі прав, що є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування); передача таких прав надає Інвестору право на набуття Об'єкта у власність та підлягає оформленню двостороннім актом, що є підставою для оформлення та державної реєстрації права власності Інвестора на Об'єкт відповідно до вимог законодавства.».

За роз'ясненнями ДПСУ (від 12.04.2007 р. N 4047/5/15-0215) продаж майнових прав прирівнюється до продажу товару, саме тому в податковій накладній в графі «Номенклатура товару» вказано «Елеваторний комплекс».

Крім того, суд вважає, що Борщівська МДПІ лишила поза увагою, що в даному випадку відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України ТОВ «Елагрі-Борщів» та ТОВ «Борщівський цукровий завод» був укладений змішаний договір, в результаті чого утворилося єдине зобов'язання, яке спрямоване на досягнення єдиної мети, оскільки сторони, поєднуючи умови різних цивільно-правових договорів, пов'язують здійснення своїх прав і обов'язків, передбачених одним із цих договорів, зі здійсненням прав і обов'язків, передбачених іншим договором.

Стаття 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлює, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції не допускається.

Укладений договір від 06.12.0210 року відповідав вимогам Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року № 1560-ХІІ та ЦКУ. МДПІ не навела жодного аргументу щодо суперечності умов цього договору законодавству України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

МДПІ взагалі не застосувала, не дослідила дані норм законодавства та не врахувала, що ТОВ «ЕЛАГРІ-БОРЩІВ» діяло як інвестор відповідно до Договору від 06.12.2010 року № 06- 12/2010 та залучало Замовника для реалізації будівництва елеватора, шляхом вчинення правочинів з органами державної влади, іншим юридичними особами, що виступали як підрядні організації.

Реалізація даної домовленості сторін договору та саме реальність проведеної інвестиційної діяльності підтверджується наступними матеріалами справи:

- Рішення Борщівської міської ради від 20.07.2010 року № 278, що стало підставою розробки «містобудівного обґрунтування для будівництва елеватора» було, яке пройшло погодження з державними органами архітектури, охорони пам'яток історії та культури, санстанцією, заступником міністра Міністерства охорони навколишнього природного середовища, органом земельних ресурсів та позитивно оцінена висновком державної експертизи від 16.02.2011 року № 39/11, яка проведена управлінням містобудування і архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації.

- Рішення Борщівської міської ради від 31.03.2011 року № 119, про завтердження містобудівного обґрунтування.

- 16.05.2012 року Держархбудконтроль на підставі наданих документів видав ТОВ «Борщівський цукровий завод» дозвіл на виконання будівельних робіт.

Згадані документи описані в акті перевірки і були предметом дослідження податковим органом.

Судом не приймаються до уваги твердження представників відповідача, які ними зазначені в запереченнях та додаткових запереченнях на позов та які відрізняються від тих фактів та висновків які викладені в акті перевірки та стали основою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного:

Згідно приписів частини 2 статті 71 КАСУ, яка регулює порядок доказування в адміністративному суді, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно обов'язок щодо доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на останнього і у справах про визнання його правового акта протиправним і його скасування.

Крім того, судова практика Верховного суду України, вказує на те, що суд повинен досліджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно могли мати місце у майбутньому.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 16 жовтня 2012 року №0000252302 форми «В4» про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Борщів» розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 500 000.

3. Повернути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Борщів» (48701, Тернопільська область, м.Борщів, вул..В.Великого, 1, код ЄДРПОУ 36865601) 2 146 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядоку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 2 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.