Постанова № 29023616, 09.01.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/4322/12

"09" січня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

при секретарі Дудар М.В.

за участю:

представника позивача - Колтунюка В.С.;

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Кременецького районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Кременецький районний центр зайнятості, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення зайво отриманих коштів в сумі 150,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідача було направлено на тимчасове працевлаштування у вигляді громадських робіт до комунального підприємства «Благоустрій»Кременецької міської ради з 08.05.2012 року по 31.05.2012 року. Оплата праці, особам зайнятим на громадських роботах, здійснювалась за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Під час участі у громадських роботах особа зобов'язана відвідувати центр зайнятості у призначений день. Однак відповідач не з'явився у призначений день 07.06.2012 року та згідно наказу від 10.07.2012 року, був знятий з обліку з 30.05.2012 року, з наступного дня після останньої дати відвідування центру зайнятості. В наслідок цього відповідачу було зайво виплачено кошти з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період з 30.05.2012 року по 31.05.2012 року в сумі 150,72 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти адміністративного позову не надав, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.

Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства в суду відсутні і суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533).

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як-то: наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі, крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Право на забезпечення та соціальні послуги за Законом № 1533 мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Видами забезпечення за Законом № 1533 є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

В свою чергу, видами соціальних послуг за Законом № 1533 та Законом України «Про зайнятість населення»є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Судом встановлено, що 09.03.2012 року відповідач звернувся з заявою до Кременецького районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. На підставі поданої заяви відповідачу було надано статус безробітного, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону № 1533.

08 травня 2012 року відповідача було направлено до комунального підприємства «Благоустрій»для участі в оплачуваних громадських роботах терміном з 08.05.2012 року по 31.05.2012 року. Вказане направлення було здійснено на підставі договору, укладеного між Кременецький районним центром зайнятості та комунальним підприємством «Благоустрій»№ 191112050700008 від 07.05.2012 року.

Під час участі у громадських роботах особа зобов'язана відвідувати центр зайнятості у призначений день. Згідно п. 12 Положення про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 р. № 839, до оплачуваного робочого часу безробітного, зайнятого на оплачуваних громадських роботах, додається дві години на місяць, призначені для пошуку підходящої роботи та відвідування центру зайнятості.

Остання дата фактичного відвідування відповідачем центру зайнятості 29.05.2012 року під час якої йому було призначено наступне відвідування центру зайнятості на 07.06.2012 року про що відповідач був ознайомлений під особистий підпис.

В той же час, за результатами перевірки додержання вимог чинного законодавства про використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків встановлено, що відповідач не з'явився у призначений день 07.06.2012 року та згідно наказу від 10.07.2012 року був знятий з обліку з 30.05.2012 року, з наступного дня після останньої дати відвідування центру зайнятості.

Відповідно до абз. 4 п.п. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку у разі, зокрема невідвідування безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування. При цьому зняття з обліку здійснюється з наступного дня після останнього відвідування.

Оскільки право на участь в оплачуваних громадських роботах мають лише ті громадяни, які в установленому порядку визнані безробітними та знаходяться на момент участі в таких роботах у вказаному правовому статусі, відповідач починаючи з 30.05.2012 року права на участь в оплачуваних громадських роботах не мав.

Відповідальність застрахованих осіб за порушення порядку отримання статусу безробітного передбачена статтею 36 Закону № 1533, згідно якої сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі викладеного, на адресу відповідача 13.07.2012 року позивачем надіслано рекомендованим листом претензію щодо повернення коштів та запропоновано ознайомитись із актом перевірки. Відповідач визнав борг, про що власноручно зазначив у своєму пояснення до акту розслідування страхових випадків однак борг на момент подання цього позову не сплатив.

В наслідок порушення своїх обов'язків під час перебування на обліку як безробітного відповідачем, державі в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заподіяно шкоду в розмірі 150,72 грн. за період з 30.05.2012 року по 31.05.2012 року.

Таким чином, Кременецьким РЦЗ правомірно прийнято рішення про повернення зайво отриманих коштів в сумі 150,72 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 50, 86, 128, 158, 163-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Кременецького районного центру зайнятості зайво отримані кошти в сумі 150,72 грн. (сто п'ятдесят гривень сімдесят дві копійки) які перерахувати на р/р 37179300901316 УДК у Тернопільській області ЄДРПОУ: 21134325

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.01.2013 року

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.