Постанова № 29023548, 23.10.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3620/12

"23" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Баранюк А.З.

при секретарі судового засідання Дудар М.В.

за участю:

представника позивача: Завацької І.М.;

представника відповідача: нез'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (далі -позивач, УПФ у м. Тернополі) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»(далі -відповідач, ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод») про стягнення коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А тому, враховуючи наведене, позивач просить в судовому порядку стягнути з ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод»на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2012р. по 30.09.2012р. в сумі 14 636 грн.15 коп.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов не надав, будь-яких клопотань та заяв від нього до суду не надходило, хоча про дату час та місце розгляду справи відповідач був заздалегідь та належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення йому рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Тернопільський авторемонтний завод»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05461562), зареєстроване як юридична особа з 26.05.1997 року.

Крім того, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернополі, і відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернополі перебуває колишні працівники відповідача, яким призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. А тому, у відповідності до чинного законодавства, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як підприємством на якому ця особа працювали, - у встановленому законом порядку.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі нараховано ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод»до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2012р. по 30.09.2012р. в сумі 14 636 грн.15 коп.

Однак, як свідчать матеріали справи, вищезазначені витрати позивача на виплату та доставку пенсій у встановлені строки відповідачем добровільно не відшкодовані.

Наявність вищезазначеної суми заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за 2012 рік, доказами вручення відповідачу вищезазначених розрахунків, обґрунтованим розрахунком суми позову для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який передбачає порядок призначення пенсій з 01.01.1992 року,- є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-ХІІ. Так, пунктами «б»-«з»статті 13 вищезазначеного Закону визначено коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до положень статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд - є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено, зокрема, в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№400/97-ВР від 26.06.1997 року та п. 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4. розділу 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV встановлено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду України у судовому порядку.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що на час судового розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2012р. по 30.09.2012р. в сумі 14 636 грн.15 коп. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" в користь Управління Пенсійного фонду України в м Тернополі на п/р 2560530200519 у філії - Тернопільське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", кодування платежу 50020500, МФО 338545 борг по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 14 636 грн.15 коп. за період з 01.07.2012р. по 30.09.2012р.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.