Постанова № 29023456, 16.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року 2а-4507/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбуновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі до Казенного підприємства «Казенний завод порошкової металургії» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області (далі-позивач) з позовом до Казенного підприємства «Казенний завод порошкової металургії» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 682113,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Позивач в судове засідання не з’явився, надіслав клопотання в якому просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву в якій, позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив справу розглядати без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини та правовідносини, що склались між сторонами.

Казенне підприємство «Казенний завод порошкової металургії» є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 00186192, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області.

Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2012 року у розмірі 682113,95 грн., з них: за списком № 1 у розмірі 129011,25 коп. та за списком № 2 у розмірі 553102,70 грн.

Позивачем направлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2012 по червень 2012 на суму 682113,95 грн. Ця заборгованість відповідачем у добровільному порядку не була сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б"- "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статті 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці –підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підтверджується доказами, наданими позивачем. На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, а відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Ураховуючи положення статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, визнання адміністративного позову має бути викладено в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

З урахуванням того, що визнання відповідачем цього адміністративного позову не суперечить вимогам наведеної статті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, приймає визнання адміністративного позову відповідачем, вважає вимоги податкового органу правомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Казенного підприємства «Казенний завод порошкової металургії» (07400, Київська область, м. Бровари, Промвузол, ідентифікаційний код 00186192) на користь Управління Пенсійного фонду України у в м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 682113 (шістсот вісімдесят дві тисячі сто тринадцять) грн. 95 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 жовтня 2012 р.